Рішення

від 27.02.2018 по справі 917/1934/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 Справа № 917/1934/17

за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури (вул. Козака, 1, м. Полтава, 36020) в інтересах держави

до відповідачів :1) Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36000

2) Фізичної особи-підприємця Азарова Володимира Євгеновича, АДРЕСА_1, 36011

3) Фізичної особи-підприємця Шемета Володимира Петровича, АДРЕСА_2, 36011

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний навчальний заклад "Електрорадіотехнічний ліцей м.Полтави" (ідент. код 02546817)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України (ідент. код 38621185).

про 1) визнання недійсним укладеного 07.07.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Полтавській області та Фізичною особою-підприємцем Азаровим В.Є. Договору оренди № 626/6-Н нежитлового приміщення площею 47,4м 2 , яке розташоване за адресою : м. Полтава, вул. Європейська, 9;

2) зобов'язання Фізичну особу-підприємця Шемета В.П. звільнити нежитлове приміщення площею 47,4м 2 , вартістю 455 500,00 грн., яке розташоване за адресою : м. Полтава, вул. Європейська, 9 та повернути його у розпорядження держави

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Соболь Т.В., посв.№035936 від 05.10.2015 року

від відповідача1: Шморгай О.М., дов.№ 2 від 02.01.2018 року (РВ ФДМУ по ПО)

від відповідача 2: не з"явились

від відповідача 3: не з"явились

від третіх осіб: 1. не з"явився

2. не з"явився

Розглядається позовна заява про: 1) визнання недійсним договору оренди № 626/6-Н від 07.07.2006р. нежитлового приміщення площею 47,4м 2 , яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9; 2) зобов'язання Фізичну особу-підприємця Шемета В.П. звільнити нежитлове приміщення площею 47,4м 2 , вартістю 455 500,00 грн. та повернути його у розпорядження держави.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні 03.01.2018 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VIII, чинної з 15.12.2017 p., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

З врахуванням зазначених норм, суд вважає за необхідне продовжувати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 1 - Регіональне відділення ФДМУ по Полтавській області у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент укладення договору не існувало законодавчої заборони щодо передачі в оренду приміщень, які не використовуються в освітній діяльності; передача майна в оренду погоджена з Міністерством освіти і науки України.

Відповідач 2 в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Відповідач 3 в судове засідання не з"явився. Ухвала суду від 30.01.2018р., яка направлялася відповідачу за адресою: АДРЕСА_3,повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням строку зберігання".

Оскільки, ухвала суду направлена відповідачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 27.02.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з"ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши надіслані учасниками процесу докази, заслухавши представників сторін у судових дебатах суд встановив наступне.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави. Тобто, прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку.

Ця заява у відповідності із ст. 2 ГПК України є підставою для порушення справи в господарському суді.

Прокурор при пред"явленні позову посилається на те, що частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу. Даний позов заявлено прокурором з метою захисту інтересів держави оскільки передачу в оренду приміщень в навчальному закладі не за призначенням забороняється Законом України Про освіту та призводить до порушення економічних інтересів держави, які захищає і гарантує держава, а також відсутністю державного органу, який міг би представляти ці інтереси в суді.

З огляду на викладене, позов пред"явлено прокурором в межах процесуальних повноважень.

07.07.2006р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Полтавській області (відповідачем, орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Азаровим В.Є. (відповідачем 2, орендарем) укладено Договір оренди №626/06-Н (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.3 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 47,4 кв.м за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9 під торгівлю продовольчими товарами, яке знаходиться на балансі ДНЗ "Електрорадіотехнічний ліцей", м. Полтави.

Пунктом 8.1 Договору його строк встановлено з 07.07.2006р. по 07.06.2007р., а п.8.5 Договору надано право за відсутності заяви однієї з сторін про припинення або змін до цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця на його автоматичне провадження на той самий термін, який було передбачено цим Договором.

Факт передачі в користування нежитлового приміщення від Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області відповідачу 2 Азарову В.Є. підтверджується актом приймання-передачі від 07.07.2006р.

31.01.2007 року орендодавцем та орендарем укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди, якою сторони змінили розмір орендної плати.

26.06.2007 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду №2 до договору оренди №626/06-Н від 07.07.2006 щодо нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9, де п. 1.1 визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення площею 47,4 кв. м, що по вул. Європейська, 9, м. Полтава.

01.10.2007 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду №3 до договору оренди, якою продовжено строк дії договору до 07.05.2008.

03.06.2008 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду № 4 до договору оренди встановлено строк дії договору оренди до 07.04.2011.

05.06.2009 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду №5 до договору оренди у якій сторони домовились про новий розмір орендної плати.

16.02.2010 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду №6 до договору оренди, якою змінено орендну плату .

01.04.2011 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду №7 до

договору оренди, якою продовжено строк дії Договору до 07.03.2014.

05.05.2011 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду №8 до договору оренди, якою внесено зміни до розділу Порядок передачі та повернення об'єкта оренди де п. 2.5 визначено, що приватизація та передача орендованого майна в суборенду за даним Договором заборонена.

25.04.2012 Орендодавцем та орендарем укладено Додаткову угоду № 9 до

договору оренди, якою змінено розмір орендної плати.

15.04.2014 Орендодавцем та Орендарем укладено Додаткову угоду №10 до договору оренди у якій сторони домовились про новий розмір орендної плати та продовжили строк дії договору до 07.02.2017.

На даний час Орендар продовжує використовувати займане приміщення на підставі укладеної 25.04.2017 Додаткової угоди № 11 до договору оренди №626/06-н від 25.04.2017 нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9, де п.1.6 договору викладено в редакції Майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів , а п. 8.1 визначено строк дії договору оренди 2 роки 11 місяців, тобто до 07.01.2020. Відповідно до складеного 31.01.2017 оцінювачем ТОВ Консалтінгова компанія Форекс висновку про вартість майна ринкова вартість об'єкту оцінки площею 47,4 м. кв., що обліковується на балансі ДНЗ Електрорадіотехнічний ліцей м. Полтави , що за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9 становить 455 500 грн. Зазначена вартість приміщення також закріплена в тексті п. 1.4 Додаткової угоди №11 до договору оренди №626/06-н від 25.04.2017 нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9.

Прийом-передачу в орендне користування нежитлового приміщення по вул. Європейська, 9 від Орендодавця до Орендаря зафіксовано Змінами до акту приймання-передачі до договору оренди №626/06-н від 25.04.2017.

Прокурор прохає визнати даний договір недійсним, як такий що суперечить законодавству, Закону України "Про освіту", оскільки об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, тобто встановлено законодавчу заборону використання його з іншою метою.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також його моральним засадам суспільства.

ОСОБА 5 з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За ч. 1 ст. 760 ЦК України законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про освіту", визначено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Отже, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень шкільних навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонена законом.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " не можуть бути об'єктами оренди, зокрема об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного майна приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Частиною 2 ст.18 Закону України Про освіту визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №89740289 від 16.06.2017р., громадський будинок загальною площею1296 кв. м., розташований за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9 належить Державі Україна в особі Міністерства освіти і науки України, на підставі витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, виданий 30.11.2016 Фондом державного майна України, а користувачем земельною ділянкою є Державний навчальний заклад Електрорадіотехнічний ліцей м. Полтави". Дана земельна ділянка передана для експлуатації та обслуговування навчального корпусу та гаражу.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.02.2017 та довідки АА №732413 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДНЗ Електрорадіотехнічний ліцей м. Полтави , що знаходиться по вул. Європейській, 9 в м. Полтаві займається професійно-технічною освітою (КВЕД 85.32).

За інвентаризаційною справою об'єкт нерухомості по вул. Європейській, 9 в м.Полтаві складається з наступних приміщень: двохповерховий навчальний корпус 1307 м.кв., гараж площею 22,9 м.кв. та огорожа (зведена форма експлікацій загальних внутрішніх площ будівель від 02.08.2013 та схематичний план до нього).

Виходячи з плану поверхів, спірне приміщення площею 47,4 кв.м. - це ліве крило першого поверху будівлі навчального корпусу ПТУ №10 ( номер на плані №19).

Відповідно до даних журналу підрахунку площі будівлі як складової частини технічної документації на будівлю, приміщення під №19 на першому поверсі будівлі по вул. Європейській, 9 в м. Полтаві віднесено до груп приміщень - Аудиторія (журнал експлікації по вул. Європейській, 9 в м. Полтаві та поетажний план будівлі від 02.03.2010).

Проте, як вбачається із укладеного ФОП Азаровим В.Є. із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області Договору оренди № 626/06-н від 07.07.2006, приміщення площею 47,4 кв.м. першого поверху ДНЗ Електрорадіотехнічного ліцею м. Полтави передано в оренду для розміщення роздрібної торгівлі та з 2006 року та на даний час за своїм цільовим призначенням (навчання студентів) не використовувалось. Оскільки відповідно до Безкоштовного запиту, отриманого на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.miniust.gov.ua) ФОП Азаров В.Є. займається роздрібною торгівлею телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.42) та його підприємницька діяльність ніяким чином не пов'язана з наданням освітніх послуг.

Окрім того, встановлено, що ФОП Азаров В.Є. передав приміщення площею 47,4 кв.м. першого поверху ДНЗ Електрорадіотехнічного ліцею м.Полтави , що розташовано по вул. Європейській, 9 в м. Полтаві фізичній особі-підприємцю Шемету Володимиру Петровичу (РНОКПП НОМЕР_1), який на даний час ним користується. Наведене підтверджується листом Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради від 13.10.2017 за №01-14-01-11/733, погодженням за №100 на встановлення режиму роботи об'єкту торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг в м. Полтаві, виданого управлінням розвитку підприємницької діяльності виконкому Полтавської міської ради, ОСОБА_5 на роздрібну торгівлю непродовольчими товарами по вул. Європейській, 9 в м. Полтаві та дозволом за №53-00232/1, виданим Українським державним центром радіочастот.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру та Реєстру самозайнятих осіб Шемет Володимир Петрович обліковується в ДПІ у м. Полтаві як платник податків за основним місцем обліку з 31.03.2009 та займається роздрібною торгівлею телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.12), роздрібною торгівлею комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.41), роздрібною торгівлею іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах ( КВЕД47.78), що підтверджується копією листа від 03.10.2017 за №2800/9/16-01-08-01-29, виданого ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області.

Таким чином, договір оренди нерухомого майна № 626/06-н від 07.07.2006, що укладений між ФОП Азаровим В.Є. та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області суперечить вимогам Закону України Про освіту , оскільки використовується у супереч освітніх послуг, з прямою забороною передавати нежитлове приміщення у суборенду, оскільки зазначене приміщення використовується іншою фізичною особою-підприємцем Шемет В.П., без відома Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області.

Заперечення відповідача 1 щодо позову з тих підстав, що об'єкт оренди по спірному договору не входить до переліку тих об'єктів, які не можуть бути передані в оренду та передача спірного майна погоджена з Міністерством освіти і науки України, судом відхиляється з наступних підстав.

Частина 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плачу на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно ч. 5 ст. 283 Господарського кодексу України визначає, законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансується з державного бюджету.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 вказаного Закону встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Укладений між Регіональним відділом Фонду Державного майна України по Полтавській області та Фізичною особою - підприємцем Азаровим В.Є. Договір оренди №626/06-Н від 07.07.2006р. нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9 суперечить вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки вказаною нормою передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, тобто встановлено законодавчу заборону використання його з іншою метою.

Частиною 1 ст. 63 вказаного Закону визначено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить на правах, визначених чинним законодавством.

Отже, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень шкільних навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг прямо заборонена законом.

Таким чином приміщення, яке передане в оренду є частиною будівлі та знаходиться на першому поверсі навчального корпусу Державного професійно-технічного навчального закладу Полтавське вище професійне училище ім. А. О. Чепіги, що підтверджується витягом з технічного паспорту на громадські будівлі. Отже, дане приміщення може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Однак, орендоване за спірним Договором приміщення використовуються як магазин для торгівлі непродовольчими товарами.

Отже, приміщення передано в орендне користування не для використання в навчально-виховному процесі, що є порушення ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 63 Закону України "Про освіту".

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права та обов'язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними від 12.03.1999 р. № 02-5/111, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Отже, відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочну недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

З огляду на те, що положеннями чинного законодавства України, яке регулює орендні відносини державного майна, встановлено заборону на передання в оренду приміщень закладів освіти, Договір №146/04-Н від 10.11.2004р. не відповідає нормам законодавства (ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст.5 Закону України Про приватизацію державного майна ), що згідно ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Отже, позов прокурора про визнання недійсним Договору оренди підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину.

З огляду на викладене, вимоги прокурора про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Істок" звільнити орендоване приміщення та передати вказане приміщення Регіональному відділенню Фонду державного майна по Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної ) сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

В п.2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

В п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна визначено, що з урахуванням змісту статті 236 ЦК України і частини третьої статті 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє.

Оскільки спірний договір є договором оренди, зобов'язання сторін за цим договором припиняються на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарський судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ПІК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним укладений 07.07.2006р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Полтавській області (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36000) та Фізичною особою - підприємцем Азаровим Володимиром Євгеновичем (АДРЕСА_1, 36011) Договір оренди №626/6-Н нежитлового приміщення площею 47,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Полтава, вул.Європейська, 9.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Шемета Володимира Петровича (АДРЕСА_2, 36011) повернути Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Полтавській області (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36000) нежитлове приміщення площею 47,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 9 шляхом підписання акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36000) на користь Прокуратури Полтавської області 1066,67 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Азарова Володимира Євгеновича (АДРЕСА_1, 36011) на користь Прокуратури Полтавської області 1066,67 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шемета Володимира Петровича (АДРЕСА_2, 36011) на користь Прокуратури Полтавської області 1066,67 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 12.03.2018 року.

Суддя Іванко Л.А.