Ухвала

від 07.03.2018 по справі 926/1696/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"07" березня 2018 р. Справа № 926/1696/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.

отримавши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сівак Марини Степанівни від 22.02.2018

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2016 (суддя Гончарук О.В., повний текст складено 28.07.2016)

у справі № 926/1696/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинські ігри", м. Київ

до фізичної особи-підприємця Сівак Марини Степанівни, м. Чернівці

про стягнення заборгованості 53577,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2016 у справі №926/1696/16 (суддя Гончарук О.В.) задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинські ігри" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сівак Марини Степанівни на користь позивача 53577,32 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, фізична особа-підприємець Сівак Марина Степанівна оскаржила його в апеляційному порядку.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги судова колегія встановила, що така не відповідає вимогам ст.256 ГПК України з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення прийняте Господарським судом Чернівецької області 26.07.2016, повний текст складено 28.07.2016, фізична особа-підприємець Сівак Марина Степанівна подала апеляційну скаргу на вищевказане рішення 22.02.2018, тобто з пропуском строку на його оскарження.

Скаржник подав суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Частиню 2 ст. 261 ГПК України передбачено,що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Зважаючи на положення ч.2 ст.261 ГПК України, колегія суддів відмовляє скаржнику в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарженя, оскільки з моменту ухвалення оскаржуваного рішення пройшло півтора року.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі Справа Пономарьов проти України , Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та Трух проти України (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Керуючись ст.ст. 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сівак Марини Степанівни від 22.02.2018 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2016 у справі № 926/1696/16.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами (всього на 11 аркушах) надіслати скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя Г.В. Орищин

Суддя Н.А. Галушко

Суддя Л.С. Данко