Постанова

від 01.03.2018 по справі 910/2280/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/2280/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 у справі

за позовом Громадської організації "Андріївсько-Пейзажна ініціатива"

до 1. Київської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний виставковий центр", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Майк", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство екології та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів : Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", за участю Прокуратури міста Києва,

про визнання незаконними та скасування рішень

за участю представників:

від позивача - Невмержицька І.М., керівник

від відповідача 1- не з'явилися,

від відповідача 2- не з'явилися,

від відповідача 3- не з'явилися,

від відповідача 4- Скрипченко Ю.О., адвокат,

від Міністерства екології та природних ресурсів - не з'явилися,

від ПАТ "Державний ощадний банк України" - Родіонова О.І., адвокат,

від ТОВ "Укрбуд Девелопмент" - Потапова І.І., адвокат,

від Генеральної прокуратури України - Доценко Т.О.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі 1, 2, 3 та Міністерства екології та природних ресурсів не скористалися наданим законом правом на участь їх представників у судовому засіданні.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Громадська організація "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" (далі - позивач, ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний виставковий центр" (далі - відповідач-2, ТОВ "Міжнародний виставковий центр"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Майк" (далі - відповідач-3, ТОВ "Майк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" (далі - відповідач-4, ТОВ "Терра Капітал"), в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 18.11.2004 № 828/2038 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для благоустрою території на вул. Микільсько-Слобідській, 1 у Дніпровському районі міста Києва";

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку від 05.05.2005 № 09-8-00040, виданий ТОВ "Майк";

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 1004/2414 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для благоустрою території на вул. Микільсько-Слобідській, 1 у Дніпровському районі міста Києва";

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку від 05.05.2005 № 09-8-00039, виданий ТОВ "Майк";

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 02.02.2006 № 76/3167 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для будівництва (зі збереженням зеленої зони), експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва";

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку від 22.03.2006 № 09-8-00060, виданий ТОВ "Майк";

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 18.11.2004 № 769/2179 "Про продаж земельної ділянки Закритому акціонерному товариству "Міжнародний виставковий центр" для будівництва, експлуатації та обслуговування виставкового комплексу із житловими будинками на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва";

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 02.02.2006 № 77/3168 "Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивної бази, спортивно-оздоровчого та реабілітаційного центру з вуличними дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами громадського харчування та благоустроєними набережними і пляжами загального користування на вул. Микильсько-Слобідській (та вул. Набережній Лівобережній) у Дніпровському районі міста Києва";

- визнати незаконними та скасувати пункти 4 і 5 рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 67/1901 "Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м.Києва";

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 141797, виданий ТОВ "Майк" Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.10.2007.

Позов мотивовано порушенням Київською міською радою при прийнятті оскаржуваних рішень вимог чинного на той час законодавства, зокрема Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в частині недотримання порядку прийняття рішень про продаж земельних ділянок у приватну власність та зміни цільового призначення земель; Водного кодексу України щодо відведення земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг, оскільки відведені земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги Русанівської протоки, у зв'язку з чим належать до земель водного фонду та не могли бути передані у приватну власність. Крім того, при прийнятті рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 67/1901 проголосувало менше депутатів, ніж встановлено для кворуму.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 (суддя Шкурдова Л.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, звертаючись із даним позовом, не обґрунтував в чому саме полягає порушення його прав, які саме права позивача порушено прийняттям спірних рішень Київською міською радою, в той час як позивач - громадська організація здійснює представництво лише членів такої громадської організації, не здійснює представництва усієї громади та не наділена повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог законодавства України. Одночасно, судом першої інстанції встановлено, що рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 67/1901 було предметом судових розглядів, а саме: у справі № 2а-6650/11/2670 та № 826/23434/15, які розглядались судами адміністративної юрисдикції. Судом першої інстанції враховано, що при вирішенні вказаних спорів по суті, суди прийшли до висновку, що оспорюванні рішення від 18.11.2004 № 828/2038 та № 769/2179, від 23.12.2004 № 1004/2414, від 02.02.2006 № 76/3167 та № 77/3168, а також пункти 4 та 5 рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 67/1901 прийняті Київською міською радою в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним на той час законодавством України. Заява про застування наслідків пропуску строку позовної давності судом першої інстанції не розглядалась, в зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог по суті.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у складі: Корсакової Г.В., Хрипуна О.О., Чорної Л.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ), що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси позивача внаслідок прийняття Київською міською радою оскаржуваних рішень та оформлення державних актів про право власності на землю, обставин такого порушення судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи не встановлено і належних та допустимих доказів порушення відповідачами саме прав позивача ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції - не надано.

Крім того, керуючись положеннями статті 35 ГПК України, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені судами у справах № 910/28878/14, № 2а-6650/11/2670, № 826/23434/15, судові рішення в яких набрали законної сили, не підлягають доказуванню під час розгляду даного спору у справі № 910/2280/17, і підлягають обов'язковому врахуванню під час його вирішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Заступник прокурора міста Києва у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав вимоги, наведені у касаційній скарзі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статей 13, 36, 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання", положень ГПК України, а також неврахуванням, що позивач, звертаючись до суду з позовом, захищав суспільний інтерес.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ТОВ "Укрбуд Девелопмент" (3-тя особа) у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанов попередніх судових інстанцій - без змін, посилаючись на їх законність і обгрунтованість. При цьому зазначає, що стверджуване позивачем порушення його права та охоронюваного законом інтересу не доведено у встановленому законом порядку, позивач не уповноважений на захист суспільного інтересу.

Громадська організація "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" у поясненнях щодо касаційної скарги просить судові рішення попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу аргументовано порушенням судами норм чинного законодавства, помилковими висновками щодо законності оскаржуваних рішень Київської міської ради відсутності підстав для висновків щодо непорушення прав і законних інтересів позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, наведені у касаційній скарзі.

Представник ТОВ "Терра Капітал" заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Представники ТОВ "Укрбуд Девелопмент" та ПАТ "Державний ощадний банк України" заперечили проти задоволення касаційної скарги.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, колегія суддів виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 18.11.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 828/2038 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для благоустрою території на вул. Микільсько-Слобідській, 1 у Дніпровському районі м. Києва", яким вирішено продати ТОВ "Майк" частину земельної ділянки площею 0,2177 га за 1193167,00 грн для благоустрою території на вул. Микільсько-Слобідській, 1 у Дніпровському районі м. Києва, яка перебуває в оренді у ТОВ "Майк" згідно з договором оренди від 20.09.2004 N 66-6-00190, а також затверджено умови продажу ТОВ "Майк" земельної ділянки на вул. Микільсько-Слобідській, 1 у Дніпровському районі м. Києва.

Право власності ТОВ "Майк" на вказану земельну ділянку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку від 05.05.2005 № 09-8-00040.

18.11.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 769/2179 "Про продаж земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Міжнародний виставковий центр" для будівництва, експлуатації та обслуговування виставкового комплексу із житловими будинками на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва", яким вирішено продати ЗАТ "Міжнародний виставковий центр" земельну ділянку площею 1,6072 га за 8 725 566,19 грн для будівництва, експлуатації та обслуговування виставкового комплексу із житловими будинками на просп. Броварському у Дніпровському районі м.Києва, яка перебуває в оренді у ЗАТ "Міжнародний виставковий центр" згідно з договором оренди від 27.10.2003 N 66-6-00111, затверджено умови продажу ЗАТ "Міжнародний виставковий центр" земельної ділянки на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва.

В подальшому, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 18.02.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., земельна ділянка площею 1,6072 га у Дніпровському районі м. Києва була продана ЗАТ "Міжнародний виставковий центр" Товариству з обмеженою відповідальністю "Майк", право власності якого посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 131795.

23.12.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 1004/2414 "Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для благоустрою території на вул. Микільсько-Слобідській у Дніпровському районі м. Києва", яким вирішено продати ТОВ "Майк" частину земельної ділянки площею 0,0369 га за 201 253,00 грн для благоустрою території на вул. Микільсько-Слобідській у Дніпровському районі м. Києва, яка перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙК" згідно з договором оренди від 31.08.2004 N 66-6-00185, затверджено умови продажу ТОВ "Майк" земельної ділянки на вул. Микільсько-Слобідській у Дніпровському районі м. Києва.

02.02.2006 Київською міською радою прийнято рішення № 76/3167 "Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для будівництва (зі збереженням зеленої зони), експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва", яким вирішено продати ТОВ "Майк" частину земельної ділянки площею 2,1268 га за 15 963 438,00 грн для будівництва (зі збереженням зеленої зони), експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва, яка перебуває в оренді у ТОВ "Майк" згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.12.2005 № 66-6-00311, та залишити в оренді ТОВ "Майк" земельну ділянку площею 0,0048 га для будівництва (зі збереженням зеленої зони), експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом, а також затверджено умови продажу ТОВ "Майк" земельної ділянки на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва.

02.02.2006 Київською міською радою прийнято рішення № 77/3168 "Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивної бази, спортивно-оздоровчого та реабілітаційного центру з вуличними дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами громадського харчування та благоустроєними набережними і пляжами загального користування на вул. Микільсько-Слобідській (та вул. Набережній Лівобережній) у Дніпровському районі м. Києва", яким вирішено продати ТОВ "Терра Капітал" частину земельної ділянки площею 3,0785 га за 23 275 582,00 грн. для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивної бази, спортивно-оздоровчого та реабілітаційного центру з вуличними дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами громадського харчування та благоустроєними набережними і пляжами загального користування на вул. Микільсько-Слобідській (та вул. Набережній Лівобережній) у Дніпровському районі м. Києва, яка перебуває в оренді у ТОВ "Терра Капітал" згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.12.2005 N 66-6-00310, та залишити в оренді ТОВ "Терра Капітал" земельну ділянку площею 1,1253 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивної бази, спортивно-оздоровчого та реабілітаційного центру з вуличними дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами громадського харчування та благоустроєними набережними і пляжами загального користування, а також затверджено умови продажу ТОВ "Терра Капітал" земельної ділянки на вул. Микільсько-Слобідській (та вул. Набережній Лівобережній) у Дніпровському районі м. Києва.

В подальшому, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 06.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смекаліною Л.Т., земельна ділянка площею 2,1268 га на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва була продана ТОВ "Терра Капітал" ТОВу "Майк", право власності якого посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 142082.

26.07.2007 Київською міською радою прийнято рішення № 67/1901 "Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва", яким:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Майк" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва (пункт 4);

- змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 7,07 га (земельна ділянка № 1) у Дніпровському районі м. Києва та дозволено їх використання для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, у тому числі: площею 3,0785 га - на вул. Микільсько-Слобідській (та вул. Набережній Лівобережній), право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 13.04.2006 № 09-8-00061; площею 1,6072 га - на просп. Броварському, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 05.05.2005 N 09-8-00040; площею 2,1268 га - на просп. Броварському, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.03.2006 № 09-8-00060; площею 0,2177 га - на вул. Микільсько-Слобідській, 1, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 10.03.2005 № 09-8-00035; площею 0,0369 га - на вул. Микільсько-Слобідській, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.04.2005 N 09-8-00039 (пункт 5).

Пунктом 6 рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 67/1901 ухвалено передати ТОВ "Майк", за умови виконання пункту 7 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 7,00 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва, у тому числі:

- земельну ділянку № 2 площею 4,01 га (у тому числі 3,84 га в межах прибережних захисних смуг) - у довгострокову оренду на 10 років, з них:

- площею 0,6259 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 856/3431 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виставкового комплексу із житловими будинками на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва" та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 18.10.2005 № 66-6-00303;

- площею 0,7203 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до пункту 31 рішення Київської міської ради від 26.12.2002 № 206/366 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 20.09.2004 № 66-6-00190 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 10.03.2005 № 66-6-00241;

- площею 0,1911 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до пункту 11 рішення Київської міської ради від 20.06.2002 № 43/43 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 31.08.2004 № 66-6-00185 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2005 N 66-6-00261;

- площею 0,0048 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2005 № 519-1/2980 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для будівництва (із збереженням зеленої зони), експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського обслуговування та підземним паркінгом на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва" та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 19.12.2005 № 66-6-00311 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.04.2006 № 66-6-00338;

- площею 1,1253 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2005 № 547/3008 "Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" для будівництва та обслуговування водно-спортивної бази, спортивно-оздоровчого та реабілітаційного центру з вуличними дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами громадського харчування та благоустроєними набережними та пляжами загального користування на вул. Микільсько-Слобідській (та вул. Набережна Лівобережна) у Дніпровському районі м. Києва" та право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 19.12.2005 № 66-6-00310 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 10.04.2006 № 66-6-00339 (лист-згода ТОВ "Терра Капітал" від 11.07.2007 № 8);

- площею 0,98 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови;

- площею 0,35 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- земельну ділянку № 3 площею 0,35 га (в межах червоних ліній) - у короткострокову оренду на 5 років, з них:

- площею 0,1928 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2005 № 547/3008 "Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" для будівництва та обслуговування водно-спортивної бази, спортивно-оздоровчого та реабілітаційного центру з вуличними дитячими та спортивними майданчиками, об'єктами громадського харчування та благоустроєними набережними та пляжами загального користування на вул. Микільсько-Слобідській (та вул. Набережна Лівобережна) у Дніпровському районі м. Києва" та право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 19.12.2005 № 66-6-00310 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 10.04.2006 № 66-6-00339 (лист-згода ТОВ "Терра Капітал" від 11.07.2007 № 8);

- площею 0,16 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- земельну ділянку № 4 площею 2,64 га (у тому числі 2,50 га в межах червоних ліній) - у короткострокову оренду на 5 років, з них:

- площею 0,0148 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до пункту 31 рішення Київської міської ради від 26.12.2002 № 206/366 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 20.09.2004 № 66-6-00190 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 10.03.2005 № 66-6-00241;

- площею 0,0125 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до пункту 11 рішення Київської міської ради від 20.06.2002 № 43/43 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 31.08.2004 № 66-6-00185 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2005 № 66-6-00261;

- площею 2,61 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Право власності ТОВ "Майк" на земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085), надану згідно рішення Київської міської ради № 67/1901 від 26.07.2007 "Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Майк" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва" посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 141797, виданий Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.10.2007 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 09-8-00089.

01.07.2009 між ТОВ "Майк" як продавцем та ТОВ "Терра Капітал" як покупцем укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосевим В.В. за № 4728, згідно якого:

- продавець передав, а покупець прийняв у власність належну продавцю земельну ділянку площею 7,0671 гектарів, яка розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський район, між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським, цільове призначення (використання): земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, кадастровий номер - 8000000000:66:178:0085 (пункт 1);

- земельна ділянка, що продається, належить продавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 141797, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.10.2007 на підставі рішень Київської міської ради від 18.11.2004 № 828/2038, від 23.12.2004 № 1004/2414, від 02.02.2006 № 76/3167, від 26.07.2007 № 67/1901 та договорів купівлі - продажу від 20.12.2004 № 1192 (ВВО 703859, 703860), від 10.02.2005 № 65 (ВВО 704365, 704366), від 18.02.2005 № 114 (ВСА 374231), від 17.02.2006 № 617 (ВСР097531, 097517), від 06.04.2006 № 1294 (ВСР 229510, 229512) та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09-8-00089 (пункт 2).

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у визнанні незаконними і скасуванні рішень та визнанні недійсними державних актів, виходили, зокрема, з того, що позивач, звертаючись з даним позовом, не обґрунтував в чому саме полягає порушення його прав, які саме права останнього порушуються прийняттям спірних рішень Київською міською радою, враховуючи, що позивач, як громадська організація, може здійснювати представництво лише членів такої громадської організації, не здійснює представництво усієї територіальної громади та не наділений повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог законодавства України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому частинами 1, 2 статті 1 ГПК України (у відповідній редакції) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, наведені приписи чинного законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз'яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У цьому Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем є Громадська організація "Андріївсько-Пейзажна ініціатива", яка створена на підставі Протоколу Загальних зборів засновників від 24.09.2012 №1.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. В свою чергу громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про об'єднання громадян" громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Із наведених законодавчих приписів вбачається, що метою створення та діяльності громадської організації, як однієї з форм об'єднання громадян, є задоволення та захист різноманітних інтересів її членів.

Однак, як слушно зазначили суди попередніх інстанцій, позивач не обґрунтував, у чому полягає порушення його прав, які саме його права порушено прийняттям спірних рішень Київською міською радою, при тому, що позивач - громадська організація, яка здійснює представництво лише членів такої громадської організації (згідно з приписами чинного законодавства та положеннями її Статуту), не здійснює представництва усієї територіальної громади та не наділена повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог законодавства України.

Крім того, ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" не довела, яким чином рішення Київської міської ради, що прийняті у 2004 - 2007 роках, тобто більш як за чотири роки до створення організації, стосуються її прав чи інтересів.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні положень статей 33, 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси позивача внаслідок прийняття Київською міською радою оскаржуваних рішень та оформлення державних актів про право власності на землю. Обставин такого порушення не встановлено ні судом першої, ні суду апеляційної інстанцій.

Враховуючи встановлену судами відсутність підстав вважати право позивача порушеним спірними актами, попередні судові інстанції не мали підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

В розумінні автономних термінів, які застосовуються судом в контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції, цей спір стосується втручання у право мирного володіння майном. Рішення судів попередніх інстанцій про відмову в позові відповідають положенню статті 1 Протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, а посилання на наявність у позивача охоронюваного законом інтересу спростовуються приписами чинного законодавства, положеннями статуту Громадської організації, які визначають напрямки її діяльності, та моментом створення цієї організації.

Посилання скаржника на ухвалу Вищого адміністративного суду України, де суд дійшов висновку про правомірність захисту громадською організацією своїх прав та інтересів не приймається касаційним судом до уваги з огляду на те, що адміністративним судам підвідомчі справи, особливістю яких є публічно-правовий характер правовідносин, що виникають між сторонами.

Аргумент скаржника щодо порушення судами положень статті 55 Конституції України, приписами якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом не приймається до уваги з огляду на таке.

Так, Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 14.12.2011 № 19-рп/2011, від 25.11.1997 № 6-зп, від 25.12.1997 № 9-зп послідовно підкреслював, що утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення часини 3 статті 8, статті 55 основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

При цьому Конституційний Суд України у пунктах 1, 2 свого Рішення від 25.12.1997 №9-зп роз'яснив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних вимог та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, визначене статтею 55 Конституції України право на судовий захист не ототожнюється із беззаперечною підставою задоволення тих чи інших позовних вимог.

Так, у даній справі позивача не було обмежено у праві звернутися до суду як першої, так і апеляційної інстанцій за захистом свого права чи інтересу, які, на його думку, були порушено. При цьому господарські суди попередніх інстанцій дослідили обставини справи та відмовили в позові у зв'язку з відсутністю у позивача прав чи охоронюваних законом інтересів, які було б порушено спірними рішеннями.

Прокурор у свої касаційній скарзі обґрунтовуючи право позивача на звернення до суду з даним позов послався на рішення у справі "Л'Ераблієр А.С.Б.Л. проти Бельгії" (L'Erabliиre A.S.B.L. v. Belgium) від 24.02.2009, проте у зазначеній справі екологічною організацією оскаржувалась відмова держави у перегляді дозволу на розширення сміттєвого полігону, і Європейський суд дійшов висновку щодо можливості громадської організації здійснювати захист суспільних інтересів в судовому порядку відповідно до статті 6 Конвенції, у випадку, якщо мета такого захисту обмежується просторовими та часовими межами, виходячи з обставин даної справи і особливої природи оспорюваного заходу, з урахуванням статусу організації-заявника та його членів; відповідно, питання, порушене організацією-заявником, має достатній зв'язок з правом, на підставі якого він може стверджувати, що володіє ним як юридична особа, для того щоб стаття 6 Конвенції була прийнятною. Тобто, сам по собі результат вирішення справи Європейським судом з прав людини, окремі його висновки в конкретній справі, відірвані від обставин справи, не можуть бути формальним приводом для аналогічного результату вирішення спору.

Щодо обґрунтування ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива", викладеного у поясненні на касаційну скаргу, своїх прав стосовно подачі позову у даній справі з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного суду України від 29.06.2016 у справі №6-137цс16, де суд виходив із того, що відповідно до сталої практики ЕСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння із гарантіями сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід пропорційним визначеним цілям, колегія суддів зазначає наступне.

За висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29.06.2016 № 6-1376ц16, прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України). Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає".

Такого висновку Верховний Суд України дійшов у зв'язку із застосуванням у правовідносинах про витребування у набувачів земельних ділянок та повернення їх у власність держави статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо втручання держави у право мирного володіння майном та перевірки у зв'язку з цим наявності ознак критерію, чи переслідує втручання держави, вчинене у законодавчо встановлений, легітимний спосіб, "суспільний", "публічний" інтерес; натомість, висновок Верховного Суду України не стосується самих підстав та порядку порушення судового розгляду справи, які встановлюються відповідним процесуальним законодавством.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку із положеннями пункту "г" частини 1 статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб. Закон України "Про громадські об'єднання" не передбачає право громадських об'єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб.

Повноваження на захист прав, свобод та інтересів інших осіб, а тим більше державних чи суспільних інтересів, встановлюються законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницьким органом територіальної громади є відповідно сільські, селищні, міські ради, які здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто представницьким органом територіальної громади міста Києва є відповідна рада, і окрема організація не може діяти та виступати від імені та в інтересах такої громади.

В свою чергу, чинним законодавством не визначені правові підстави для звернення громадських організацій до господарського суду за захистом суспільних інтересів або інтересів територіальної громади, у правовідносинах, пов'язаних із наданням у власність земельних ділянок.

Можливість захисту суспільних інтересів незалежно від категорії спору надана, зокрема, прокуратурі. Проте, в даному випадку прокуратура, яка зараз є касатором у справі, неодноразово використовувала свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади, тобто суспільного інтересу, оскаржуючи спірні рішення Київської міської ради у інших судових провадженнях. При цьому у даній справі прокуратура фактично виступає на боці позивача, тобто громадської організації, що суперечить положенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру" відповідно до якої не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі, зокрема, громадських об'єднань.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, та поясненні на касаційну скаргу про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не отримали свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного господарського суду колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі № 910/2280/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є. Краснов

Судді Г. Мачульський

І. Кушнір