Постанова

від 05.03.2018 по справі 918/185/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року

м. Київ

справа № 918/185/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши матеріали заяви Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України

(головуючий - Губенко Н.М., судді Картере В.І., Козир Т.П.)

від 06.12.2017

за заявою Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про перегляд за нововиявленими обставинами

постанови Рівненського апеляційного господарського суду

(головуючий - Розізнана І.В., судді Гудак А.В., Василишин А.Р.)

від 23.11.2016

у справі № 918/185/15 Господарського суду Рівненської області

за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"

до Спільного підприємства "Мехагробуд"

Колективного підприємства "Управління механізації будівництва"

про визнання недійсними окремих положень статуту та установчого договору

ВСТАНОВИВ:

Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Спільного підприємства "Мехагробуд", зазначив Колективне підприємство "Управління механізації будівництва" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про визнання недійсними з моменту їх прийняття окремих пунктів (положення) статуту Спільного підприємства "Мехагробуд", зареєстрованого розпорядженням Рівненського міськвиконкому від 28.12.1995 №1742р. зі змінами зареєстрованими державним реєстратором Виконавчого комітету Рівненської міської ради, запис від 10.11.2011 №16081050011001888 а саме: пункт 2 та пункт 13 в частині зазначення Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" (код ЄДРПОУ 22573653) засновником (учасником) та власником спільного підприємства "Мехагробуд" (код ЄДРПОУ 23302092), та визнання недійсним з моменту їх прийняття окремих пунктів (положення) установчого договору про створення та діяльність Спільного підприємства "Мехагробуд" зареєстрованого розпорядженням Рівненського міськвиконкому від 28.12.1995 №1742р., а саме: пункт 1.1 та пункт 4.1 в частині зазначення Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" засновником (учасником) та власником Спільного підприємства "Мехагробуд".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.06.2015 у справі №918/185/15 позов задоволено, визнано недійсним з моменту їх прийняття окремі пункти (положення) статуту Спільного підприємства "Мехагробуд", зареєстрованого розпорядженням Рівненського міськвиконкому від 28.12.1995 №1742р. зі змінами зареєстрованими державним реєстратором Виконавчого комітету Рівненської міської ради, запис від 10.11.2011 № 16081050011001888 а саме: пункт 2 та пункт 13 в частині зазначення Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" (код ЄДРПОУ 22573653) засновником (учасником) та власником спільного підприємства "Мехагробуд" (код ЄДРПОУ 23302092). Визнано недійсним з моменту їх прийняття окремі пункти (положення) установчого договору про створення та діяльність Спільного підприємства "Мехагробуд" зареєстрованого розпорядженням Рівненського міськвиконкому від 28.12.1995 №1742р., а саме: пункт 1.1 та пункт 4.1 в частині зазначення Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" засновником (учасником) та власником Спільного підприємства "Мехагробуд".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 залучено у даній справі відповідачем Колективне підприємство "Управління механізації будівництва".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2015 у справі №918/185/15 скасовано. У позові Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 у справі №918/185/15 скасовано, справу №918/185/15 передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Асоціації "Рівнеагробуд", відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 залишено без змін.

Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 918/185/15 за нововиявленими обставинами (з урахуванням додаткових пояснень до заяви).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 відмовлено Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" у задоволенні заяви про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 918/185/15 за нововиявленими обставинами; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 918/185/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 касаційну скаргу Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" залишено без задоволення, ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 918/185/15 залишено без змін.

Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), а саме: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

На обґрунтування наявності підстав, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 12.04.2011 у справі № 3/50, від 09.07.2014 у справі № 908/1685/13, від 04.02.2015 у справі № 906/566/14, від 13.01.2016 у справі № 918/185/15, від 14.12.2016 № 916/1538/16, від 29.11.2017 у справі № 18/1544-10.

Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" у заяві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

З Верховного Суду України надійшла заява Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про перегляд постанови Вищого господарського суду України у справі № 918/185/15 Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 допущено справу № 918/185/15 до провадження Касаційного господарського суду. Відкрито провадження за заявою Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 918/185/15. Здійснено підготовчі дії, а саме: витребувано із Господарського суду Рівненської області матеріали справи № 918/185/15 за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до Спільного підприємства "Мехагробуд", Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" про визнання недійсними окремих положень статуту та установчого договору, у якій Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду 23.11.2016.

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2018 справу № 918/185/15 за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до Спільного підприємства "Мехагробуд", Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" про визнання недійсними окремих положень статуту та установчого договору, у якій Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду 23.11.2016, призначено до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд вважає, що подана Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі № 918/185/15, яка розглядається, судами встановлено, що в обґрунтування заяви (з урахуванням додаткових пояснень) про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 918/185/15 за нововиявленими обставинами Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" посилалась на те, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16.09.2016 у справі № 569/3829/16-ц за позовом ОСОБА_5 до Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" про визнання недійсними з моменту прийняття рішення конференції, яким зокрема, призначено головою комісії з припинення (ліквідації) або ліквідатором Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" Жука В.І. позов задоволено. Визнано недійсними з моменту їх прийняття рішення конференції працівників (засновників) Колективного підприємства "Управління механізації будівництва", оформлені протоколом № 1/15 від 28.05.2015. Визнано недійсними з моменту їх прийняття рішення конференції трудового колективу Колективного підприємства "Управління механізації будівництва", оформлені протоколом № 2/15 від 18.07.2015. Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2016 у справі № 569/3829/16-ц рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16.09.2016 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_5 до Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" про визнання недійсними з моменту прийняття рішень конференції - відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2017 рішення Апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2016 скасовано, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16.09.2016 залишено в силі. Відтак, Жук В.І., який підписав подану від імені Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2015 у справі № 918/185/15 не є ні керівником, ні головою комісії з припинення (ліквідатором) Колективного підприємства "Управління механізації будівництва", що є підставою для припинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2015 у даній справі.

Суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, дійшов висновку про відсутність нововиявлених обставин у розумінні статті 112 ГПК України (в редакції чинній на момент розгляду справи), оскільки, по-перше, обставини зазначені у заяві не спростовують фактів, які було покладено в основу постанови апеляційного господарського суду при прийнятті рішення про відмову у позові; по-друге, питання про наявність права на апеляційне оскарження, питання про відповідність форми і змісту апеляційної скарги вимогам процесуального закону було предметом оцінки суду апеляційної інстанції, що в подальшому зумовило вирішення судом питання про прийняття апеляційної скарги.

При цьому господарські суди у даній справі виходили з такого:

- статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права;

- за змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку;

- водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України;

- на розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права;

- пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення;

- право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13);

- Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність;

- отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права;

- при цьому, право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Суду у справах Желтяков проти України, no. 4994/04, від 09.06.2011, Тарнопольська та інші проти Росії, no. 11093/07, 14558/07, 19660/07, 30166/07, 46736/07, 52681/07, 52985/07, 10633/08, 10652/08, 12694/08, 15437/08, 16691/08, 19447/08, 19457/08, 20857/08, 20872/08, 22546/08, 25820/08, 25839/08, 25845/08, від 09.07.2009);

- відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами;

- підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

- до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте);

- нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами;

- не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи;

- також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України;

- законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення;

- вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами";

- як роз'яснено пленумом Верховного Суду України в пункті 5 постанови від 27.02.1981 № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" зі змінами, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального права.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, відмовив Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" у задоволенні заяви про перегляд Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 918/185/15 за нововиявленими обставинами.

На обґрунтування наявності підстав, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 12.04.2011 у справі № 3/50, від 09.07.2014 у справі № 908/1685/13, від 04.02.2015 у справі № 906/566/14, від 13.01.2016 у справі № 918/185/15, від 14.12.2016 № 916/1538/16, від 29.11.2017 у справі № 18/1544-10.

Так, у справі № 3/50 за позовом фізичних осіб до Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, мотивованим порушенням статей 20, 167 Господарського кодексу України, статей 58-60 Закону України "Про господарські товариства" та корпоративних прав позивачів при проведенні зборів засновників товариства, оскільки при прийнятті рішень на зборах не дотримувались вимоги законодавства щодо пропорційності кількості голосів учасників товариства їх часткам у статутному фонді товариства; частка позивачів у статутному фонді товариства при прийнятті спірних рішень визначалась за рішенням зборів засновників товариства, яке судовим рішенням визнано недійсним, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України; рішення загальних зборів, яке визнано недійсним, є недійсним з моменту його прийняття (а не з моменту набрання чинності судовим рішенням) та за загальним принципом не може породжувати та спричиняти передбачених цим рішенням наслідків (щодо зміни розподілу часток учасників).

У справі № 908/1685/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіріс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіріс-Вет" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.08.2011 року, укладеного між відповідачами, обґрунтованим порушення приписів ст. ст. 512-514, 530 Цивільного кодексу України та доповнивши заявою від 20.05.2013 року підстави позову нормами ст. ст. 92, 105 Цивільного кодексу України, господарськими судами встановлено, що відповідно до частин 2, 3 статті 105 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 25.07.2011 року) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Господарські суди встановивши, що починаючи з 25.07.2011 року обов'язки керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Осіріс" покладено на ліквідатора Пянтковського В.А., який повинен був представляти інтереси товариства та від його імені підписувати договори і правочини, дійшли висновку, що договір відступлення права вимоги від 01.08.2011 підписаний від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Осіріс" Гончаровим А.В. без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

У справі № 906/566/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкопласт-Укр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапласт" про визнання договору про відступлення права вимоги № 20/11 від 20.11.2013 недійсним з підстав підписання його особою, яка не мала не те відповідних повноважень, господарські суди дійшли висновку, що за приписами ст. 105 ЦК України з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходить повноваження щодо управління справами юридичної особи і ця комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. За наявності таких обставин та даних про те, що орган державної реєстрації був письмово повідомлений про припинення юридичної особи господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про відсутність відповідних повноважень у особи, яка підписала договір № 20/11 від 20.11.2013 року від імені позивача у справі.

У справі № 916/1538/16 за позовом ТОВ "Стандарт" до Кодимської міської ради Одеської області та Кодимського районного управління юстиції Одеської області про визнання за ним права власності на нерухоме майно; скасування рішення сесії Кодимської міської ради №1147-VІ від 30.04.2014 про віднесення до спільної власності територіальної громади м. Кодима Одеської області приміщення міської лазні; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно; а також скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно щодо реєстрації за територіальною громадою м. Кодима права власності на вищевказаний Банний комплекс, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що за відсутності виданої у встановленому порядку довіреності в підтвердження повноважень представника міської територіальної громади, особа не набула статусу особи, що має право подавати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в даній справі, а тому припинив провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017.

У справі № 18/1544-10 за заявою ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду, мотивованою тим, що у зв'язку із скасуванням судового рішення, яким змінено спосіб виконання з майна на кошти, яке покладено в основу судового рішення та є, за твердженням заявника, істотною обставиною для вирішення питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції зазначено, що наказ від 19.03.2013 (про відвантаження ріпаку 1 класу) та питання зміни способу виконання рішення перебувають у тісному взаємозв'язку між собою, оскільки зміна скасованими постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2016 судовими рішеннями способу виконання рішення, який свого часу був визначений у наказі від 19.03.2013, фактично визнали неправомірним виконання рішення у спосіб, передбачений наказом від 03.09.2015 (про стягнення 2018723,64 грн. вартості ріпаку 1 класу). А відтак колегія суддів касаційної інстанції погодилася з висновком апеляційного господарського суду, що вказане свідчить про пряму наявність нововиявлених обставин у даній справі, оскільки судові рішення, на підставі яких був винесений наказ від 03.09.2015, на момент звернення до апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами скасовані постановою Вищого господарського суду України, що є істотною обставиною у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України і є підставою для задоволення заяви ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.08.2016, скасування вказаної постанови та залишення ухвали Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2016 без змін.

Посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 13.01.2016 у даній справі № 918/185/15, колегією суддів відхиляються, оскільки в розумінні статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, на підтвердження неоднакового застосування судами норм матеріального чи процесуального права заявник повинен надати рішення суду в іншій справі, а не у тій самій. Окрім того, згаданою постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 у справі №918/185/15 скасовано, справу №918/185/15 передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду в іншому складі суду. Так, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII-2 ГПК України і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Відповідно до статті 111-14 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтею 111-16 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав, зокрема:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ;

3) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права;

4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Подібність правовідносин слід встановлювати одночасно за трьома критеріями: суб'єктним, об'єктним і, так би мовити, змістовним. При цьому основний критерій, без якого неможливо встановити подібність правовідносин, є змістовний. Мова йде про права й обов'язки суб'єктів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції у даній справі № 918/185/15 вирішував питання про наявність чи відсутність нововиявлених обставини, які за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та відповідно застосовував норму процесуального права - статтю 112 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017. Серед наведених заявником постанов Вищого господарського суду України, які подані на підтвердження наявності підстави, передбаченої частиною 2 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, лише в одній суд касаційної інстанції також застосовував згадану норму процесуального права, проте заявником не доведено, а Судом не вбачається їх неоднакового застосування. Різні висновки судів про наявність чи відсутність нововиявлених обставин зумовлені різними обставинами справи.

Щодо неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, то колегія суддів зазначає, що такі доводи могли б лягти в основу заяви про перегляд рішень господарських судів, ухвалених за результатами розгляду справи по суті, проте не заяви про перегляд постанови суду касаційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, у зв'язку з їх відсутністю.

Частиною 1 статті 111-25 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 111-16 цього Кодексу.

З огляду на те, що доводи заяви Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), не знайшли свого підтвердження, тобто такі підстави відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, статтями 111-14, 111-23- 111-25 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII, Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 918/185/15 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська