Рішення

від 12.03.2018 по справі 826/18004/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року № 826/18004/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Арт до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київ-Арт звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2017 № 1832140304, № 1837140304, № 1833140304, №1834140304.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Земельний кодекс України, закони України Про Державний земельний кадастр , Про оцінку земель , Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене Указом Президента України № 445 від 08.04.2011, Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, та зазначає, що Головним управлінням ДФС у м. Києві протиправно та в порушення вимог чинного законодавства донараховано Товариству з обмеженою відповідальністю Київ-Арт суму грошового зобов'язання по орендній платі та застосовано штрафні санкції за порушення термінів сплати орендної плати, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Київ-Арт з дотриманням вимог чинного законодавства щодо здійснення розрахунку орендної плати задекларовано грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за період з 01.01.2016 по 06.04.2016 та своєчасно сплачено податкові зобов'язання.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України та зазначає про правомірність податкових повідомлень-рішень, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Київ-Арт при обчисленні орендної плати за землю використало витяг технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 232 від 25.04.2014, згідно якого коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки становить 0,5 (землі відведені під будівництво), не враховуючи, що об'єкт введено в експлуатацію 17 листопада 2014 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В період з 14 серпня 2017 року по 4 вересня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Арт на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2015 по 13.07.2017.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 11.09.2017 № 357/26-15-14-02-02/35265987, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Київ-Арт :

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за березень 2016 року;

- пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, порушено граничні строки сплати податкових зобов'язань: Деснянський район м. Києва за період з 02.03.2017 по 27.03.2017 на суму 1 579,5 грн., за період з 03.03.2017 по 13.04.2017 на суму 1 579,5 грн., Голосіївський район м. Києва за період з 31.01.2017 по 22.02.2017 на суму 26 410,31 грн., за період з 02.03.2017 по 14.03.2017 на суму 26 410,31 грн., Подільський район м. Києва за період з 15.05.2017 по 17.05.2017 на суму 181 395,8 грн.;

- пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, встановлено заниження земельного податку: Шевченківський район м. Києва на загальну суму 30 074 грн., а саме: за 2015 рік на суму 30 074 грн.; Голосіївський район м. Києва на загальну суму 74 грн., а саме: за 2016 рік на суму 31 грн., за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 на суму 43 грн.;

- пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено заниження орендної плати за землю Подільський район м. Києва на загальну суму 474 894 грн., а саме: за період з 01.01.2016 по 06.04.2016 на суму 474 894 грн.;

- пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено, що при поданні уточнюючих розрахунків до збільшення податкового зобов'язання застосовано штраф у розмірі 5% до суми зобов'язань;

Дарницький район м. Києва, згідно уточнюючого розрахунку № 91887445999 від 11.09.2015 збільшено суму зобов'язань по земельному податку за липень 2015 на суму 6 454,25 грн.

Подільський район м. Києва, згідно уточнюючого розрахунку № 9189537974 від 14.09.2015 збільшено суму зобов'язань по земельному податку за липень 2015 року на суму 122 929 грн.

Позивач в позовній заяві зазначив, що ТОВ "Київ-Арт" подавало заперечення на акт перевірки, які контролюючим органом враховані частково та задоволено заперечення в частині заниження земельного податку на загальну суму 30 074 грн. (земельний податок за землю в Шевченківському районі м. Києва).

На підставі складеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 13.10.2017 № 1832140304, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю Київ-Арт суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 593 618 грн., з якого за основним платежем 474 894 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118 724 грн.

- від 13.10.2017 № 1837140304, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Арт штрафні санкції в розмірі 5 282,10 грн. за платежем: земельний податок з юридичних осіб;

- від 13.10.2017 № 1833140304, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Арт штрафні санкції в розмірі 315,90 грн. за платежем: земельний податок з юридичних осіб;

- від 13.10.2017 № 1834140304, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Арт штрафні санкції в розмірі 18 139,58 грн. за платежем: орендна плата за землю з юридичних осіб.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю Київ-Арт земельного податку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, згідно договору купівлі-продажу від 29.10.2012 № 1772, ТОВ Київ-Арт набуло право власності на будівлю спортивно-оздоровчого комплексу Водник , загальною площею 3 764,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 62.

24.12.2012 між Київською міською радою та ТОВ Київ-Арт укладено договір оренди земельної ділянки № 562 про передачу в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 0,4059 га на 10 років, для реконструкції та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 62. Кадастровий номер 8000000000:85:325:0001. Пунктом 4.2 вказаного договору визначено, що розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки згідно договору становить 11 488 906,49 грн.

Згідно витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 232 від 25.04.2014, нормативно-грошова оцінка становить 4 787 044,37 грн. Землі комерційного використання - 4 059 кв.м.; коефіцієнт функціонального використання - 0,5; локальний коефіцієнт - 1,5; базова вартість 1 кв.м. - 1 253,85 грн.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 17.11.2014 № КВ143143210528.

Згідно договору оренди нерухомого майна від 25.06.2015 ТОВ Київ-Арт передало ТОВ Спорт-Пак будівлю спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 4577 кв.м під спортивний комплекс Фітнес клуб .

Згідно витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 250 від 01.07.2015, нормативно-грошова оцінка становить 38 760 132,43 грн. Землі комерційного використання - 4059 кв.м; коефіцієнт функціонального використання - 2,5; локальний коефіцієнт - 1,5; базова вартість 1 кв.м. - 2038,79 грн.

Згідно витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 329/86-16 від 06.04.2016, нормативно-грошова оцінка становить 15 552 115,54 грн. Землі комерційного використання - 4059 кв.м; коефіцієнт функціонального використання - 0,7; локальний коефіцієнт - 1,5; базова вартість 1 кв.м. - 2038,79 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Київ-Арт при обчисленні орендної плати за землю використало витяг технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 232 від 25.04.2014, згідно якого коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки становить 0,5 (землі відведені під будівництво), не враховуючи, що об'єкт введено в експлуатацію 17.11.2014. Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ Київ-Арт 06.04.2016 отримано витяг про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, згідно якої змінено коефіцієнт функціонального використання землі з 2,5 на 0,7 та вказано, що при діючому договорі оренди нерухомого майна від 25.06.2015 між ТОВ Київ-Арт та ТОВ Спорт-Пак товариством подано уточнюючу декларацію від 07.07.2016 № 9114439843, якою зменшено податкове зобов'язання з орендної плати за землю з 01.01.2016.

Згідно даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум орендної плати за землю, ТОВ Київ-Арт задекларувало за період з 01.01.2016 по 05.04.2016 грошове зобов'язання з орендної плати в розмірі 184 682 грн., за даними перевірки загальна сума орендної плати за землю, яка підлягала нарахуванню та сплаті становить 659 576 грн.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час визначення грошових зобов'язань) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2. статті 288 Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3. статті 288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4. статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 288.5. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно із пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Згідно із статтями 1, 18 Закону України від 11.12.2003 № 1378-ІV Про оцінку земель (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1378-ІV) встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1378-ІV підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 20 Закону № 1378-ІV встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Згідно із частиною першою, третьою статті 23 Закону № 1378-ІV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пунктом 2 1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України Про Державний земельний кадастр , - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною п'ятою статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 розділу І Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів встановлено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Пунктами 3.1 та 3.2 розділу 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.

Згідно з пунктом 3.3 Порядку, нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = ВхНп/Нк*Кф*Км: де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Розмір коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається згідно із Додатком 1, таблиця 1.1 Порядку № 18/15/21/11. Зокрема, відповідно до Таблиці 1.1 Порядку (коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки) - землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та спорудами -1,0.

Окремо рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 затверджено грошову оцінку земель різного функціонального використання в розрізі економіко-планувальних зон, грн. за кв. м., згідно якого коефіцієнт функціонального використання землі громадського призначення складає 0,70.

При цьому, згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.01.2018 № 05-707-1604, станом на 2016 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4059 кв.м на вул. Волоській, 62 у Подільському районі міста Києва (кадастровий номер ділянки 8000000000:85:325:0001) відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 06.04.2016 № 329/86-16, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві на замовлення ТОВ Київ-Арт , складала 15 552 115,54 грн., згідно з яким базова вартість земельної ділянки 2038,79 грн., коефіцієнт функціонального використання Кф=0,70.

В листі також зазначено, що показники, які зазначені у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 06.04.2016 № 329/86-16, діють з 01.01.2016 та застосовані відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва .

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 06.04.2016 № 329/86-16, коефіцієнт функціонального використання Кф=0,70, суд зазначає про правомірність дій позивача щодо уточнення розміру грошового зобов'язання з орендної плати, виходячи з даних нормативної грошової оцінки, яка діє з 01.01.2016.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на підставу для розрахунку орендної плати виходячи з коефіцієнту функціонального використання 2,50 на передачу ТОВ Київ-Арт нерухомого майна (будівлі) в оренду ТОВ Спорт-Пак , згідно договору від 25.06.2015, оскільки контролюючий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових). При цьому, доказів зміни цільового призначення земельної ділянки судом також не встановлено.

Суд також зазначає про необгрунтованість висновків контролюючого органу відносно того, що товариством при обчисленні орендної плати за землю використано витяг технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 232 від 25.04.2014, оскільки під час розгляду справи встановлено, що позивачем здійснено розрахунок земельного податку на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 06.04.2016 № 329/86-16.

Разом з тим, згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.09.2017 № 18479/17-45, за результатами дослідження наданих документів, ТОВ Київ-Арт обчислювало орендну плату за землю за 2016 рік у відповідності до чинного законодавства.

З огляду на встановлені у суді обставини суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з орендної плати, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 13.10.2017 № 1832140304 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ Київ-Арт граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом, у відповідності до пунктів 49.1, 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

На виконання вимог вказаних норм Податкового кодексу України позивачем подано до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 9024775466 від 20.02.1017, згідно якої самостійно визначено грошове зобов'язання в розмірі 1 554 800,95 грн. із щомісячною сплатою земельного податку за період січень-листопад 129 566,75 грн. та в грудні - 129 566,70 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 27.03.2017 № 5875 позивачем сплачено 129 566,75 грн. податку за землю за лютий 2017 року. Згідно з платіжним дорученням від 19.04.2017 №5963 позивачем сплачено 64 566,75 грн. податку за землю за березень 2017 року.

Як вбачається із звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) поданої за 2017 рік Державній податковій інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9024779042 від 21.02.1017, позивачем самостійно визначено грошове зобов'язання в розмірі 369 325,86 грн. із щомісячною сплатою земельного податку за період січень-листопад 30 777,16 грн. та в грудні - 30 777,10 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 22.02.2017 № 5749 позивачем сплачено 30 777,16 грн. податку за землю за січень 2017 року. Згідно з платіжним дорученням від 27.03.2017 № 5872 позивачем сплачено 30 777,16 грн. податку за землю за лютий 2017 року. Згідно з платіжним дорученням від 19.04.2017 № 5959 позивачем сплачено 30 777,16 грн. податку за землю за березень 2017 року.

Як вбачається із звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) поданої за 2017 рік Державній податковій інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9024778998 від 21.02.1017, позивачем самостійно визначено орендну плату в розмірі 741 835,91 грн. із щомісячною сплатою за період січень-листопад 61 819,66 грн. та в грудні - 61 819,65 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 17.05.2017 № 2 позивачем сплачено 410 983 грн. орендної плати за землю за квітень 2017 року.

З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію позивача щодо сплати податкових зобов'язань щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим суд зазначає, що акт перевірки не містить інформації щодо звітного періоду, за який, на думку відповідача, несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання. Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин щодо порушення позивачем граничних строків сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів обставин та доказів, які б свідчили про порушення позивачем граничних строків сплати грошових зобов'язань. Крім акту перевірки та пояснень, які містять аналогічні дані, зазначені в акті перевірки, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Арт задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2017 № 1832140304.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2017 № 1837140304.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2017 № 1833140304.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2017 № 1834140304.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Арт (код ЄДРПОУ 35265987) судовий збір у розмірі 9 260 (дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 33 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева