Рішення

від 05.03.2018 по справі 381/397/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2-а/381/18/18

381/397/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Пруднікової П.М., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Тичини І.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Людмили Олександрівни про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративною позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Людмили Олександрівни про скасування постанов. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.01.2018 р. державний інспектором складено 3 протоколи про адміністративні правопорушення №302-ДК/0004П/07/01/-18, №302- ДК/0005П/07/01/-18, №302-ДК/0006П/07/01/-18 за ст.53-3 КУпАП відносно ОСОБА_3, та на підставі вказаних протоколів винесені постанови №302-ДК/0006По/08/01/-18, №302- ДК/0008По/08/01/-18, №302-ДК/0011 По/08/01/-18 про закриття справи. Із вказаними рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки користувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 за відповідними договорами суперфіцію є інша особа - ОСОБА_5, тобто позивач взагалі не може бути суб'єктом даного адміністративного правопорушення. Таким чином, постанова про закриття справи від 29.01.2018 р. та від 30.01.2018 р. відносно ОСОБА_3 не містять усіх кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-3 КУпроАП, тобто не містять складу даного адміністративного правопорушення, що виключає адміністративне переслідування в силу п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Також позивач вказує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 за ст.53-3 КУпАП інспектором не враховано, що вказана земельна ділянка знаходиться в нетронутому вигляді, тобто на цій земельній ділянці взагалі будівельні та земельні роботи не проводились, грунтовий покрив не пошкоджувався і не знімався, має свій природний стан, що взагалі виключає обвинувачення ОСОБА_3 у неотриманні спеціального дозволу на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) та адміністративне переслідування за ст.53-3 КУпАП.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував того факту, що дійсно акті перевірки стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_3; НОМЕР_2 в якості суперфіціарія помилково зазначений ОСОБА_3, оскільки суперфіціарієм є ОСОБА_5. Крім того зазначив, що було здійснено виїзд до місця розташування земельних ділянок для їх обстеження, за результатами якого встановлені факти порушення грунтового покриву земельних ділянок, його зняття та перенесення. Проведеною уповноваженими особами перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_3 не отримував спеціальний дозвіл (дозволи) на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, відповідні робочі проекти землеустрою у зв'язку з виконанням будівельних робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву не розроблялись, не погоджувались та не затверджувались.

Крім того вказав, що і протоколи про адміністративне правопорушення, і постанова про закриття справи складені відповідно до Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 р. № 6, тому посилання позивача на порушення щодо оформлення матеріалів перевірки є необґрунтованими та безпідставними. За результатами розгляду справ про адміністративне правопорушення були винесені оскаржувані постанови про закриття справи, оскільки в порушені наявні ознаки злочину, відповідальність за яким передбачена ч.1 ст. 254 КК України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пункт 2 частина 1 статті 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 24.11.2017 року, складеного державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Києво-Святошинському, Макарівському, Бородянському районах та мм. Бучі та Ірпіні Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Макашиним Михайлом Володимировичем та головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Києво-Святошинському, Макарівському, Бородянському районах та мм. Бучі та Ірпіні Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7, встановлено, що громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не отримували спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), зокрема, земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_5 /0,6033 га передана в суперфіцій ОСОБА_3, перебуває у власності ОСОБА_9./, НОМЕР_6 /1,8022 га передана в суперфіцій ОСОБА_3, перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_10 та ОСОБА_11, НОМЕР_4 /0,7141 га власник ОСОБА_3./, відповідні робочі проекти із землеустрою у зв'язку із виконанням будівельних робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву вказаних земельних ділянок не розроблялися, не погоджувалися та не затверджувалися /а.с. 39-49/.

25.01.2018 р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Макашинимим М.В. складені протоколи про адміністративне правопорушення №302-ДК/0004П/07/01/-18, №302- ДК/0005П/07/01/-18, №302-ДК/0006П/07/01/-18 відносно ОСОБА_3, відповідно до яких землекористувач не отримав спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту з земельних ділянок /кадастрові номери: НОМЕР_6, НОМЕР_5, НОМЕР_4/ відповідний робочий проект з землеустрою у зв'язку з виконанням будівельних робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву не розроблявся, не погоджувався та не затверджувався, що є порушенням ст. 168 ЗК України та ч. 5 ст. 48, ч.ч. 2, 3, 4, 5, 6, ст. 52 ЗУ Про охорону земель , п.п.3.1. та 3.3 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття перенесення грунтового покриву (родячого грунту), чим заподіяну матеріальну шкоду. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст.53-3 КУпАП та пунктом и ч. 1 ст. 2111 ЗК України /а.с. 25-32/.

29.01.2018 р. головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Л.О. відносно ОСОБА_3 винесено постанову №302-ДК/0006По/08/01/-18 від 29.01.2018 року, якою закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-3 КУпАП з підстав наявність в порушені ознак злочину, відповідальність за який передбачена частиною першою статті 254 Кримінального кодексу України.

З аналогічних підстав були винесені постанови про закриття справи №302-ДК/0008По/08/01/-18 від 30.01.2018 року та №302-ДК/0011По/08/01/-18 від 31.01.2018 року /а.с.31-38/.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як зазначалось, перевіркою встановлено здійснення ОСОБА_3 зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на земельних ділянках з кадастровими номерами: НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4 без отримання спеціальних дозволів, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України, за яке передбачено адміністративну відповідальність згідно зі статтею 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про охорону земель від 19.06.2003 року, грунт - це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося па поверхні земної кори і с осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

У чинному законодавстві України грунти визнані об'єктом особливої правової охорони. Зокрема, відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, пов'язаної із порушенням поверхневого шару грунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей. Здійснення такої діяльності можливе за умови отримання спеціального дозволу органів державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За загальним правилом суб'єктом правопорушення є особа, яка вчинила правопорушення. Необхідною умовою визначення особи суб'єктом правопорушення є наявність у неї деліктоздатності, тобто закріпленої у законі здатності нести юридичну відповідальність за вчинення правопорушення.

Виходячи із системного аналізу змісту положень ст.168 Земельного кодексу України та ст.53-3 КУпАП можна зробити висновок, що склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-3 КУпАП, становлять дії, що полягають у знятті та перенесенні ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу саме власником або землекористувачем земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідно до договору суперфіцію земельної ділянки від 20.02.2012 року ОСОБА_12 та ОСОБА_9 надали ОСОБА_5 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_5) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоповерхових житлових будинків загальною площею 1,6003 га, що знаходиться в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в межах населеного пункту с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області в строкове платне користування терміном на 10 років /а.с.53-56/.

Згідно договору суперфіцію земельної ділянки від 20.02.2012 року ОСОБА_9 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 надав ОСОБА_5 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_6) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоповерхових житлових будинків загальною площею 1,8022 га, що знаходиться в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в межах населеного пункту с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області в строкове платне користування терміном на 10 років /а.с.56-60/.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 не є ані власником, ані землекористувачем земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6, тобто не є суб'єктом адміністративного правопорушення, за яке передбачено адміністративну відповідальність згідно зі статтею 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наведеного виходить, що при прийнятті спірних постанов про закриття справи №302-ДК/0006По/08/01/-18 від 29.01.2018 року та №302-ДК/0008По/08/01/-18 від 30.01.2018 року відповідачем порушений принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, за яким всі громадяни держави рівні перед законом у тому розумінні, що є носіями рівних прав та рівних обов'язків, невиконання яких повинно тягти за собою однакову, рівну правову відповідальність, яка ефективна тільки за умови, що її носій персонально визначений . Із точки зору права кожен особисто відповідальний за власну вину, тому покладення відповідальності на особу, яка не несе певних обов'язків, є порушенням вказаного принципу.

Вирішуючи питання про те, чи було проведено зняття родючого шару ґрунту на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 та чи здійснено такі дії саме позивачем, суд виходить з таких мотивів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4, яка є власністю ОСОБА_3, будівельні роботи не розпочаті.

При цьому позивач надав акт перевірки Постійної комісії Крюківщинської сільської ради з питань законності, правопорядку, депутатської етики, регулювання земельних відносин та екології від 16.02.2018р. та фототаблицю до нього (а.с.92, 93).

Представник відповідача на підтвердження проведення робіт на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 надав копії фотоматеріали за наслідком фотофіксації під час проведення перевірки.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається наданих відповідачем фотоматеріалів, які є додатками до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.11.2017 року, у них не зазначені будь-які дані щодо земельної ділянки, її розташування, її кадастровий номер. Дані обставини свідчать про те, що у наданих фотоматеріалах відсутні будь-які ознаки земельної ділянки, які дозволяють її ідентифікувати як об'єкт.

Будь-яких інших доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_3 зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 відповідачем не надано.

Клопотання про забезпечення доказів, зокрема шляхом виклику свідків, витребування доказів та ін. відповідачем у передбаченому КАС України порядку не заявлялось, хоча таке право судом було роз'яснено.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах, однак всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.

За встановлених обставин факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку суду, є недоведеним, тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

Відповідно до ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.3 ст. 286 КАС України, - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваних постанов відповідачем вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, оскаржувані постанови необхідно скасувати та закрити справи про адміністративне правопорушення.

На підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись нормами КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Людмили Олександрівни про скасування постанов - задовольнити.

Скасувати постанову про закриття справи №302-ДК/0006По/08/01/-18 від 29.01.2018 року, винесену головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Л.О. відносно ОСОБА_3 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) та закрити справу про адміністративне правопорушення , передбачене ст.53-3 КУпАП.

Скасувати постанову про закриття справи №302-ДК/0008По/08/01/-18 від 30.01.2018 року, винесену головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Л.О. відносно ОСОБА_3 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) та закрити справу про адміністративне правопорушення , передбачене ст.53-3 КУпАП.

Скасувати постанову про закриття справи №302-ДК/0011По/08/01/-18 від 31.01.2018 року, винесену головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Київській області - начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області Приходько Л.О. відносно ОСОБА_3 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) та закрити справу про адміністративне правопорушення , передбачене ст.53-3 КУпАП.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (ЄДРПОУ 39817550, місцезнаходження: м.Київ, вул.Серпова, 3/14) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (РНОКП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) сплачений ним судовий збір в сумі 2114,40 грн.

Повний текст рішення виготовлений 07 березня 2018 року.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими в ст.ст. 286, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Головуючий суддя Є.Ю.Чернишова