Ухвала

від 27.02.2018 по справі 759/16090/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого Святошинського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_9 , та накладено арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження вказаної квартири на час досудового розслідування.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, що вказане нерухоме майно має істотне значення як речовий доказ у кримінальному провадженні, існує загроза відчуження, пошкодженню, або інші тяжкі наслідки, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому клопотання необхідно задовольнити.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Щодо строків апеляційного оскарження, адвокат зазначає, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно проводився без повідомлення власника майна або його представника, копія оскаржуваної ухвали отримана представником власника 04 грудня 2017 року, а 11 грудня цього ж року апеляційна скарга подана до апеляційного суду. Таким чином апеляційна скарга подана апелянтом в межах процесуального строку.

Автор апеляційної скарги вважає, що в матеріалах провадження, крім голослівних тверджень заявника ОСОБА_10 , які носять характер припущень, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_5 , як набувач квартири, знав, чи повинен був знати, що майно придбане ним в особи, яка не мала права його відчужувати, тобто являвся добросовісним набувачем.

Разом з тим адвокат стверджує, що жодні докази, які б свідчили, що належна його довірителю на праві власності квартира АДРЕСА_1 була об`єктом кримінально протиправних дій, набута кримінально протиправним шляхом або отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення в матеріалах провадження відсутні.

Крім того наголошує на тому, що слідчий суддя постановляючи оскаржувану ухвалу, не навівши жодних обґрунтувань, дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому, не звернув увагу на те, що надані матеріали не містять прийнятого слідчим процесуального рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому посилання, як органу досудового розслідування, так і суду першої інстанції на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 жовтня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017100080009489, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 жовтня 2017 року ОСОБА_11 (директор ТОВ «ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ» код ЄДРПОУ 3817876), за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , шляхом обману, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить ОСОБА_10 , а саме грошовими коштами в розмірі 754 040, 00грн.

31 жовтня 2017 року слідчий Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони відчуження вказаної квартири на час досудового розслідування та судового розгляду.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 12017100080009489 щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що вказане нерухоме майно має істотне значення як речового доказу у кримінальному провадженні, існує загроза відчуження, пошкодженню, або інші тяжкі наслідки, що може перешкодити кримінальному провадженню.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий ОСОБА_8 звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Разом з цим, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, який передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то на переконання колегії суддів слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, враховуючи положення ст. 98 КПК України. Проте таких дій слідчим вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети, яка передбачена чинним законодавством, ініціатором клопотання не зазначено та не доведено як доданими до клопотання матеріалами так і у судовому засіданні.

Що стосується наданої прокурором постанови про визнання вищевказаної квартири речовим доказом від 30 листопада 2017 року, яка була надана в судовому засіданні апеляційної інстанції, то колегія суддів не може прийняти її до уваги, оскільки остання була постановлена і надана апеляційному суду вже після прийняття слідчим суддею рішення і в даному конкретному випадку не може слугувати підставою для накладення арешту на майна.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесене до суду із порушенням вимог ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року, якоюзадоволено клопотання слідчого Святошинського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , що погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_9 , та накладено арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження вказаної квартири на час досудового розслідування, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Святошинського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , що погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_9 , про накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження вказаної квартири на час досудового розслідування, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/639/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1