Ухвала

від 06.03.2018 по справі 760/1200/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме на видаткову частину розрахункових рахунків в тому числі і ТОВ «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що відкриті у ПАТ «Сбербанк».

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна вказаного підприємства відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не доведено відповідності майна, яке належить ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС», критеріям ст. 98 КПК України. Крім того, апелянт просить врахувати, що жодній посадовій особі вказаного підприємства про підозру не повідомлено, а цивільний позов у кримінальному провадженні № 32015140000000159 не заявлено, що на думку апелянта, виключає підстави для накладення арешту на майно. Також, ОСОБА_7 вважає, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

В поданій апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді. Так, ОСОБА_7 зазначає, що він не був повідомлений про дату розгляду клопотання прокурора про арешт майна, а копію постановленого судом рішення отримав 14 лютого 2018 року, у зв`язку з чим, просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Оскільки апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана директором ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» ОСОБА_7 , то виходячи з положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, ухвала слідчого судді переглядається в межах поданої апеляційної скарги щодо майна вказаного товариства.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення особи яка подала скаргу, а копію постановленого судом рішення, як вбачається з наданих суду матеріалів, останній отримав 14 лютого 2018 року (а.с. 77), колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Також, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС», з огляду на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна, серед іншого, допускається з метою збереження речових доказів.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка, серед іншого, зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, що і потрібно довести слідчому чи прокурору при зверненні з клопотанням про арешт майна саме з цією метою.

Разом з тим, прокурор не дотримався вимог кримінального процесуального закону при зверненні до суду з клопотанням про арешт майна, оскільки ним не надано доказів на підтвердження тих обставин на які останній послався в клопотанні.

Так, Київською місцевою прокуратурою № 9, в порядку процесуального керівництва, проводяться слідчі (розшукові) та процесуальні дії у кримінальному провадженні № 32015140000000159 від 11 серпня 2015 року за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно доводів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до акту документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_8 № 4027/26-58-17-2536514074 від 03 серпня 2015 року, ФОП ОСОБА_8 взятий на податковий облік ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві, в період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року отримавши грошові кошти від підприємств з ознаками фіктивності ПП «Легіон-Ц», ПП «Рамхат», ПП «Фоксбет», ПП «Бекфаєр», ПП «Кратос-Грант», ПП «Фленкер», ПП «Фоксхаунд», ПП «Хілтон Тайм», ПП «Свентовіт», ПП «Кастл Лайт», ПП «Медагроекспорт» ухилився від сплати податків на загальну суму 5574179, 4 грн.

Також, встановлено, що нібито ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інші, перебуваючи у місті Києві та області у період 2014-2017 років вчиняють пособництво в ухиленні від сплати податків реальним суб`єктам господарювання шляхом обготівкування коштів з використанням фіктивних фінансово-господарських угод, за допомогою суб`єктів господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності та підконтрольні останнім, до яких входить і ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС».

Постановою старшого слідчого другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_22 від 24 січня 2018 року визнано речовими доказами безготівкові кошти, що перебувають на розрахункових рахунках в тому числі і ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що відкриті у ПАТ «Сбербанк».

Звертаючись в рамках кримінального провадження № 32015140000000159 з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів в тому числі і тих, які знаходяться на вказаних банківських рахунках ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС», прокурор зазначив, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження зумовлене необхідністю збереження цього майна як речового доказу.

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання та наклав арешт на вказане в ньому майно, пославшись на наявність підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України.

Однак, доводи клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави для накладення арешту на майно ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС».

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Проте, в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» грошові кошти, які знаходяться на зазначених вище банківських рахунках набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Що стосується постанови про визнання цих грошових коштів речовими доказами, то слід зазначити, що у вказаному процесуальному рішенні не визначено суму грошових коштів, які відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Оскільки в клопотанні прокурора мова йде про певну суму грошових коштів, які нібито були отриманні ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» протиправною діяльністю, то не всі грошові кошти, які знаходяться на балансі підприємства, підпадають під ознаки речових доказів. Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений лише на ту суму, яка містить ознаки встановлені ст. 98 КПК України, а тому без конкретизації розміру коштів які відповідають критеріям даної норми закону, слідчий суддя позбавлений можливості накладення на них арешту з цією метою.

У зв`язку з цим, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні слідчий, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» ОСОБА_7 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 січня 2018 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу директора ПП «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 січня 2018 року - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 січня 2018 року, в частині накладення арешту на майно, а саме на видаткову частину розрахункових рахунків ТОВ «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що відкриті у ПАТ «Сбербанк», скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_5 в частині накладення арешту на майно, а саме на видаткову частину розрахункових рахунків ТОВ «ІНЕРЦІЯ ПЛЮС» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , що відкриті у ПАТ «Сбербанк», відмовити.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1411/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_23

Доповідач ОСОБА_1