Рішення

від 01.03.2018 по справі 910/16364/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018Справа № 910/16364/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля";

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Оілтрейд";

про стягнення 2 196 610,33 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Дряхлов Є.О., представник, довіреність № ББУ/ПУ415/ББ/16 від 06.12.2016 р.;

Від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 2 196 610,33 грн. штрафних санкцій за договором поставки № 1964-ПУ від 17.08.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 року порушено провадження у справі № 910/16364/17, розгляд справи призначено на 31.10.2017 року.

У судових засіданнях 31.10.2017 року та 09.11.2017 року у справі оголошувалась перерва відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 року провадження у справі зупинено до прийняття Господарським судом Дніпропетровської області рішення у справі № 910/19953/17.

До господарського суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 року передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 року провадження у справі № 910/16364/17 поновлено, справу № 910/16364/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання. Підготовче засідання у справі № 910/16364/17 призначено на 01.03.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/16364/17 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також у судовому засіданні 01.03.2018 р. від представника позивача надійшла заява про зміну найменування відповідача, у якій позивач зазначає, що останнім було виявлено зміну найменування відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Оілтрейд" на Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІВАКС . На підтвердження заміни найменування представник позивача надав засвідчену копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Питання зміни найменування юридичної особи в процесі розгляду судових справ висвітлено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18. Так, Пленумом визначено, що зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців . У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність зміни найменування відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Оілтрейд" на Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІВАКС .

Відповідач у судове засідання 01.03.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Між Публічним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля (надалі - Позивач, Покупець) (в подальшому організаційно-правову форму Позивача було змінено на Приватне акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДІПІ ОІЛТРЕЙД (надалі - Відповідач, Постачальник) 17.08.2015 року було укладено договір поставки № 1964-ПУ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, взяв на себе зобов'язання поставити у власність Покупця нафтопродукти в кількості, в строки, по ціні і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору Сторони встановили, що поставка продукції відбувається партіями в кількості, по ціні, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені Сторонами в Специфікаціях до Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

02.09.2016 року, між сторонами було укладено специфікацію до договору, відповідно до умов якої відповідач взяв на себе зобов'язання у строк до 30.09.2016 року поставити у власність позивача дизельне пальне у кількості 420 тон, загальною вартістю 8 318 520,00 грн. з ПДВ.

На виконання специфікації та договору відповідачем на адресу позивача було поставлено 145,347 тон дизельного пального, що підтверджується видатковими накладними, а решту, в кількості 274,653 тони, відповідачем поставлено не було. Загальна вартість непоставленої кількості пального складає 5 439 777,32 грн. Відтак прострочення товару тривало 329 днів.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

У п 5.2. договору сторони погодили, що у разі не поставки (недопоставки відсутньої) продукції або поставки (допоставки відсутньої) продукції з порушенням термінів, передбачених у договорі або відповідної Специфікації, постачальник, на письмову вимогу покупця, сплачує покупцеві неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється по відповідної Специфікації. У разі порушення постачальником своїх зобов'язань згідно з цим пунктом понад 10 (десяти) календарних днів, постачальник додатково, на письмову вимогу покупця, сплачує неустойку в розмірі 0,1% від вартістю не поставленої (недопоставленої відсутньої) продукції або поставленої (допоставленої відсутньої) продукції з порушенням термінів, за кожен день прострочення. Крім цього, постачальник відшкодовує всі збитки покупця, завдані затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором.

Пунктом 5.10. Договору Сторони передбачили, що строк нарахування Покупцем Постачальнику штрафних санкцій за цим Договором не обмежується шістьома місяцями з моменту невиконання зобов'язання за Договором, у зв'язку із чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за весь час порушення зобов'язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та/або договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій позивача в сумі 2 196 610,33 грн., суд встановив, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, розрахунок штрафу та пені у заявленому розмірі здійснений позивачем належним чином, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Змінити найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Оілтрейд" на Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІВАКС (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, буд. 7, офіс 18, код ЄДРПОУ 39804536)

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІВАКС (87500,Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, буд. 7, офіс 18, код ЄДРПОУ 39804536) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) 406 926 (чотириста шість тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. штрафу, 1 789 684 (один мільйон сімсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 33 коп. пені та 33 084 (тридцять три тисячі вісімдесят чотири) грн. 15 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 12.03.2018 р.