Рішення

від 05.03.2018 по справі 910/23339/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2018Справа № 910/23339/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОЙЛ" до Публічного акціонерного товариства "Концерн ГАЛНАФТОГАЗ" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Борисенко Д.В. - представник за довіреністю; Логунов В.О. - представник за довіреністю; від відповідача:Борисов С.І. - представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОЙЛ" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Концерн ГАЛНАФТОГАЗ" (надалі - відповідач) про стягнення 309 375,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 по справі № 922/2458/17 було зроблено висновок про нікчемність договору, укладеного між позивачем та відповідачем, повинні бути застосовані наслідки недійсності нікчемного правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16.02.2018.

31.01.2018 через канцелярію суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в порядку ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а також заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

В судовому засіданні, що відбулося 16.02.2018 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 910/23339/17

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2018.

01.03.2018 через канцелярію суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин пропущення позовної давності, у якому позивач вказує, що наявні поважні причини пропущення ним позовної давності щодо вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Представники позивача в судовому засіданні, що відбулось 02.03.2018 наполягали на задоволенні позову, надали суду усні пояснення по суті спору, представник відповідача позов не визнавав, також надав суду усні пояснення по суті спору.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОЙЛ" (Покупець) та Публічним акціонерним товариством "Концерн ГАЛНАФТОГАЗ" (Продавець) було укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлових будівель стаціонарної АЗС (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Сторони зобов'язуються в строк до 31.07.2017 укласти договір купівлі-продажу (основний договір) нежитлових будівель стаціонарної АЗС, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Полтавське шосе, 2-А (об'єкт продажу) у встановленій законом формі та на умовах, що визначені цим попереднім договором. Об'єкт продажу знаходиться на земельній ділянці площею 0,1200 га.

Згідно п. 2.3 Договору, ціна об'єкту продажу становить 2 392 500,00 грн., що еквівалентно 290 000,00 дол. США по курсу 8,25 за 1 дол. США. У випадку підвищення курсу долара США до гривні, продажу об'єкту продажу буде вчинено за новою ціною, яка має бути перерахована продавцем по середньому міжбанківському курсу купівлі та продажу доларів США на початок дня, опубліковано на сайті http://udinform.com/ на день оплати, беручи за основу ціну об'єкту продажу 290 000,00 дол. США.

Пунктом 2.4 Договору Сторони погодили наступні умови розрахунку за об'єкт продажу: 120 000,00 грн., що еквівалентно 14 545,45 дол. США, будуть сплачені в рахунок майбутніх платежів протягом 5 банківських днів від дати укладення цього попереднього договору (п. п. 2.4.1); суму залишку коштів від вартості об'єкту продажу в розмірі 275 454,55 дол. США, що еквівалентно 2 272 500,00 грн., або іншу (перераховану) продавцем суму у гривнях у випадку підвищення курсу долара США до гривні, покупець зобов'язується сплачувати в безготівковій формі на поточний рахунок продавця рівними частинами щомісячно протягом 48 календарних місяців після дати укладення цього попереднього договору згідно графіка платежів (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору. При цьому, щомісячний обов'язків платіж становить 47 343,75 грн., що еквівалентно 5 738,64 дол. США, або може бути іншим (перерахованим) у випадку підвищення курсу долара США до гривні, та має бути сплачений покупцем до 25 числа кожного поточного календарного місяця до остаточної сплати повної суми, передбаченої п. 2.3 цього попереднього договору (п. п. 2.4.2).

Також, Сторони погодили графік платежів за Договором, за яким в період з 25.09.2013 по 25.08.2017 позивач мав здійснити 48 рівних платежів в сумі 5 738,64 дол. США.

Як вбачається з банківської виписки, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач в період з 10.04.2013 по 30.12.2013 сплатив відповідачеві на виконання грошових зобов'язань за Договором кошти в сумі 309 375,00 грн., а саме: 10.04.2013 - 120 000,00 грн.; 30.09.2013 - 47 343,75 грн.; 30.10.2013 - 47 343,75 грн.; 29.11.2013 - 47 343,75 грн.; 30.12.2013 - 47 343,75 грн.

Позивач вимагає застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення з відповідача зазначених сплачених грошових коштів на загальну суму 309 375,00 грн. та мотивуючи зазначені вимоги, вказує на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 по справі № 922/2458/17, яке набрало законної сили встановлено, що при укладенні попереднього договору купівлі-продажу нежитлових будівель стаціонарної АЗС від 10.04.2013, його сторонами не дотримано вимог ст. ст. 635, 657 Цивільного кодексу України про нотаріальне посвідчення попереднього договору купівлі-продажу нежитлових будівель стаціонарної АЗС 10.04.2013, а тому суд дійшов висновку про нікчемність такого договору, оскільки його недійсність прямо передбачено ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України.

Між тим, відповідачем заявлено вимогу про застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності, у зв'язку із чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Приписами ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу положень ч. ч. 1, 3 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Так, відповідач вказує на те, що оскільки позивачем 10.04.2013 на виконання умов Договору перераховано кошти у розмірі 120 000, 00 грн., дана дата є початком виконання Договору, а отже - позовна давність спливає через три роки від початку такого виконання, тобто 10.04.2016.

Також відповідач зазначає, що через власну недбалість, позивачем не було достатньо вивчено законодавство, не проявлено ініціативу, не залучено спеціаліста в області права, не оцінено ризиків під час ведення господарської діяльності при укладенні угоди загальною вартістю 2 392 500, 00 грн., як наслідок укладено нікчемний договір, спеціальний строк позовної давності за яким, сплив та намагання позивача, поновити строки позовної давності, майже через 2 роки після їх спливу є порушенням законодавства та принципу правової визначеності.

Відповідно до ч. 4. ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас згідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Так, позивач, в обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності зазначає, що до моменту постановлення рішення по справі № 922/2458/17, позивач вважав Договір дійсним, намагався виконати його в строк за рахунок кредитних коштів та розраховував на виконання його умов з боку відповідача.

Позивач зазначає, що дізнавшись з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що АЗС за адресою: Харківська область. Харківський район, смт. Пісочин. вул. Полтавське шосе. буд. 2а, була відчужена відповідачем іншій юридичній особі, позивач звернувся до суду (справа № 922/2458/17) із позовом про стягнення грошових коштів.

Також позивач посилається на лист відповідача № 183 від 06.02.2017, в я кому він повідомив позивача про те, що Договір є припиненим з січня 2014 року у зв'язку з порушенням позивачем його істотних умов, при цьому позивач вказує на те, що відповідач, зловживаючи правом, не заявляв про нікчемність укладеного Договору, а лише посилався на його припинення.

Приймаючи до уваги вищезазначені доводи позивача, суд вважає, що наявні поважні причини пропущення позивачем позовної давності щодо позовних вимог, а відтак - порушене право позивача підлягає захисту.

Так, згідно ч. 1. ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приписам ч. 1. ст. 208 Господарського кодексу України встановлено, шо якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 по справі № 922/2458/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вал-Ойл до Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" та Приватного підприємства "Укр-С.В." про стягнення коштів в сумі 946 252,05 грн., яке набрало законної сили, було встановлено, що при укладенні попереднього договору купівлі-продажу нежитлових будівель стаціонарної АЗС від 10.04.2013, його сторонами не дотримано вимог ст. ст. 635, 657 Цивільного кодексу України про нотаріальне посвідчення попереднього договору купівлі-продажу нежитлових будівель стаціонарної АЗС 10.04.2013, а тому суд дійшов висновку про нікчемність такого договору, оскільки його недійсність прямо передбачено ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4. ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вищезазначеного, оскільки факт нікчемності попереднього договору купівлі-продажу нежитлових будівель стаціонарної АЗС від 10.04.2013 встановлено судом під час розгляду справи № 922/2458/17 та водночас, оскільки до встановлення даного факту позивачем були сплачені відповідачеві кошти на загальну суму 309 375,00 грн. на виконання умов Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначених коштів, як результат застосування наслідків недійсності нікчемного правочину є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 75, 219, 232, 233, 236. 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОЙЛ" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Концерн ГАЛНАФТОГАЗ" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18, код ЄДРПОУ: 31729918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОЙЛ" (61103, м. Харків, вул. 23 Серпня, 55-А, кв. 19; код ЄДРПОУ: 38381921) грошові кошти в сумі 309 375, 00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 640, 62 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.03.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко