Ухвала

від 07.03.2018 по справі 910/2334/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у видачі судового наказу м. Київ 07.03.2018Справа №910/2334/18 Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення з Всеукраїнського громадського об'єднання «Ветеран» 41941,83 грн, ВСТАНОВИВ: До Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення з Всеукраїнського громадського об'єднання «Ветеран» 41941,83 грн, з яких: 37782,42 грн основного боргу, 3448,87 грн інфляційних втрат, 710,54 грн 3% річних. Заява мотивована неналежним виконанням Всеукраїнським громадським об'єднанням «Ветеран» Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №359 від 24.04.2017 в частині сплати орендної плати за період з 01.04.2016 по 01.01.2018. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Розглянувши подані Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а саме вимоги про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу. Так, п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, вимоги про сплату передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. Аналогічна правова позиція наведена у п.1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013. Як вбачається з поданої Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» заяви, до складу заборгованості за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №359 від 24.04.2017, крім суми основного боргу, заявником включено інфляційні втрати та 3% річних, які за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. За таких обставин, оскільки вимоги про стягнення з боржника 3% річних та інфляційних втрат не відповідають вимогам ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (так як за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань), заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про видачу судового наказу в частині стягнення з Всеукраїнського громадського об'єднання «Ветеран» інфляційних втрат у розмірі 3448,87 грн та 3% річних у розмірі 710,54 грн задоволенню не підлягає. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд   УХВАЛИВ: 1. Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Всеукраїнського громадського об'єднання «Ветеран» інфляційних втрат у розмірі 3448,87 грн та 3% річних у розмірі 710,54 грн на підставі Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №359 від 24.04.2017. 2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня складення ухвали.           Суддя                                                                                                              Ю.М. Смирнова