Ухвала

від 13.03.2018 по справі 910/1384/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 13.03.2018Справа №  910/1384/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А.,  розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТДК» про забезпечення позову у справі № 910/1384/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТДК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазгруп «Деметра» про стягнення грошових коштів у розмірі 20 263 942,54 грн. Без повідомлення (виклику) сторін.                                                           ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ТДК» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазгруп «Деметра» про стягнення грошових коштів у розмірі 20 263 942,54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу № НД-93/17 в частині постачання природного газу в обсягах обумовлених Договором. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2018 судом залишено позовну заяву без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки. 19.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про часткове усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем частково усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.02.2018. 26.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про часткове усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.02.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.03.2018. 12.03.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТДК» надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що відповідач грубо порушує договірні зобов'язання щодо передачі обсягу газу у жовтні 2017 року; не повертає залишок  грошових коштів у сумі здійсненої позивачем попередньої оплати вартості природного газу розмірі 17952672,00 грн. від передачі якого в односторонньому порядку відмовився відповідач та строк якого у відповідності до положень договору та з урахуванням положень Цивільного кодексу України настав; відповідач повністю ігнорує вимоги позивача щодо повернення грошових коштів. Окрім цього, заявник посилається на наявність за даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2016 (справа № 910/11903/14), якою підтверджується укладення договору поруки № П-31/05-К від 04.04.2014 між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Торговий дім «Альтаір», ТОВ «Нафтогазгруп «Деметра» і договору поруки № П-06/07-К від 02.10.2014 між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Лоджистік Сервіс», ТОВ «Нафтогазгруп «Деметра», на підставі яких заявлені грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 79031758,38 грн. повністю погашені поручителем - ТОВ «Нафтогазгруп «Деметра». Крім того, як зазначає заявник, за даними Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого та рухомого майна наявне обтяження у вигляді застави у банківському кредитуванні ПАТ «Банк «Південний» на бурову свердловину, що належить ТОВ «Нафтогазгруп «Деметра» та депозитний внесок у розмірі 10000000,00 грн. у ПАТ «Фортуна-Банк». Виходячи з викладеного, позивач зазначає про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, адже невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі або поновлення порушених прав позивача. Однак, саме лише посилання заявника на відповідні обставини, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ТДК” про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. За таких обставин, оскільки, заявником не доведено належними доказами те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову. Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма “ТДК”  у задоволенні заяви про забезпечення позову.             Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.03.2018 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                           О.А. Грєхова