Рішення

від 12.03.2018 по справі 500/4487/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/4487/17

Провадження № 2/500/585/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Сирбу Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно , -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання разом з ОСОБА_4, померлим 08.08.2010 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, № 8 з 2004 року до 08.08.2010 року та визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, свої вимоги мотивує тим, що вищевказаний житловий будинок належить ОСОБА_4 08.08.2010 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначений житловий будинок . 11.02.2005 року ОСОБА_4 залишив заповіт, згідно умов якого, усе своє майно заповів ОСОБА_3. 04.08.2010 року ОСОБА_4 залишив заповіт, згідно умов якого, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, а також земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, що належні йому на праві приватної власності, заповів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ОСОБА_2 спадщину не прийняла. Позивач прийняла спадщину шляхом проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину, позивачу було відмовлено.

22.11.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом, який заявою від 12.03.2018 року уточнив та просить встановити факт постійного проживання разом з ОСОБА_4, померлим 08.08.2010 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, № 8 з 2004 року до 08.08.2010 року та визнати за ним право власності на: земельну ділянку площею 2,00 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 2,4493 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, свої вимоги мотивує тим, що земельна ділянка площею 2,00 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_5. 24.12.2006 року ОСОБА_5 померла, після її смерті відкрилась спадщина на вищевказану земельну ділянку . 11.02.2005 року ОСОБА_5 залишила заповіт, згідно умов якого, усе своє майно заповіла ОСОБА_3. ОСОБА_4 прийняв спадщину на обов'язкову частку у спадковому майні. ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Земельна ділянка площею 2,4493 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_4. 08.08.2010 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина на вищевказані земельні ділянки . 11.02.2005 року ОСОБА_4 залишив заповіт, згідно умов якого, усе своє майно заповів ОСОБА_3 04.08.2010 року ОСОБА_4 залишив заповіт, згідно умов якого, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, а також земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, що належні йому на праві приватної власності, заповів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, ОСОБА_3 було відмовлено, у зв'язку з тим, що відсутні докази постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та звернення щодо прийняття спадщини не було здійснено своєчасно.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.11.2017 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власностібув прийнятий до свого провадження та об'єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно .

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні первісних позовних вимог наполягала, не заперечувала проти задоволення зустрічного позову.

Відповідач за первісним та зустрічним позовом в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог за первісним та зустрічним позовом.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог та не заперечував проти задоволення первісних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 2,00 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №269783, виданого 20.01.2005 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00090, кадастровий номер земельної ділянки № 1 площею 0,54 га 5122082900:01:003:0249, кадастровий номер земельної ділянки № 2 площею 1,46 га 5122082900:01:003:0355.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 076796 від 25.12.2006 року, виданого виконкомом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеській області, ОСОБА_5 померла 24.12.2006 року.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 2,00 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту від 11.02.2005 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 163, ОСОБА_5 заповіла усе своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не існувало і взагалі все те, на що по закону на день смерті вона матиме право - ОСОБА_3.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

До осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, відноситься чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, що підтверджено довідкою № 1593 від 24.10.2017 року, наданою виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 222311 від 09.08.2010 року, виданого виконкомом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеській області, ОСОБА_4 помер 08.08.2010 року.

Після смерті ОСОБА_4, згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- 1/2 частка земельної ділянки площею 2,00 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства,

- земельна ділянка площею 2,4493 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 584, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №073317, виданий 23.11.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.04.521.00009, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:001:0226,

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, що належить померлому на підставі довідки № 1075 від 20.07.2017 року виданою виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до заповіту, посвідченого 11.02.2005 року Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 164, ОСОБА_4, усе своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не існувало і взагалі все те, на що по закону на день смерті він матиме право, заповів ОСОБА_3.

Відповідно до заповіту, посвідченого 04.08.2010 року секретарем виконавчого комітету Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 408, ОСОБА_4, житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, а також земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8, що належні йому на праві приватної власності, заповів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 50632316 від 23.01.2018 року, наданою Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_4 від 04.08.2010 року, зареєстрований за № 408 не змінювався та не скасовувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України - заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 разом із спадкодавцем не проживала та із заявою про прийняття спадщини не зверталась, тобто вважається такою, яка не прийняла спадщину.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги відповідно до ст. 1261 - 1263 ЦК України після смерті ОСОБА_4, немає.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Досліджуючи показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом було встановлено, що ОСОБА_1 з 2004 року мешкала разом із ОСОБА_4 однією сім'єю в будинку, розташованому за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, № 8 , ОСОБА_4 був інвалідом та потребував стороннього догляду,вони вели спільне господарство, тобто були пов'язані взаємними правами та обов'язками, та відносини які склались між ними є сімейними, отже ОСОБА_1 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_4, померлого 08.08.2010 року, відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживав разом з ОСОБА_4, померлим 08.08.2010 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, № 8 з 2004 року до 08.08.2010 року , що підтверджено показаннями, допитаних в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що ОСОБА_3, мешкав разом із ОСОБА_4 , за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, № 8 з 2004 року по день смерті спадкодавця, а саме по 08.08.2010 року.

Тобто, ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Між спадкоємцями була досягнута згода щодо розподілу спадкового майна на підставі угоди, яка міститься в матеріалах справи.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 № 70/01-16 від 15.02.2018 року, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні докази постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та звернення щодо прийняття спадщини не було здійснено своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 223, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1264, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, №178) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з ОСОБА_4, померлим 08.08.2010 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, № 8 з 2004 року до 08.08.2010 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_4, померлого 08.08.2010 року, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, №8.

Зустрічний позов ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, №178) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, №178, разом з ОСОБА_4, померлим 08.08.2010 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, № 8 з 2004 року до 08.08.2010 року.

Визнати за ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, №178, в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- земельну ділянку площею 2,00 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №269783, виданий 20.01.2005 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00090, кадастровий номер земельної ділянки № 1 площею 0,54 га 5122082900:01:003:0249, кадастровий номер земельної ділянки № 2 площею 1,46 га 5122082900:01:003:0355);

- земельну ділянку площею 2,4493 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 584, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №073317, виданий 23.11.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.04.521.00009, кадастровий номер земельної ділянки 5122082900:01:001:0226).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_10