Рішення

від 21.02.2018 по справі 804/246/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Справа № 804/246/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Скупейко І.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпріадміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКОР М до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКОР М (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області(далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2017 р. №0023371406 (форма ПС ), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 170,0грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.У 2012 році між позивачем та компанією DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №644-БВ від 07.12.2012 р. Розрахунки за договором здійснені у повному обсязі на підставі акту про проведення зарахування взаємних однорідних вимог від 26.12.2012 року. У 2014 році між позивачем та компанією DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS) знову було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №461-БВ від 01.09.2014 р. Розрахунки за договором здійснені у повному обсязі на підставі акту про проведення зарахування взаємних однорідних вимог від 03.09.2014 року. Зарахування зустрічних однорідних вимог, яке було проведено ТОВ ВІКОР М згідно актів від 26.12.2012 р. та 03.09.2014 р. з компанією DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS)не є виплатою доходу нерезиденту. Враховуючи, що внаслідок припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України не відбувається виплата доходу, утримання податку і подання звітності про виплачені доходи в такому разі не передбачено. У зв'язку з чим, нарахування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. є безпідставним, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 р. №0023371406 суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач в письмовомувідзиві на позовну заяву зазначив наступне.Податковим органом при проведенні перевірки було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ВІКОР М порушені п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.49.18 ст. 49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині неподання до контролюючого органу розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, а саме: додатку НП до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, який є невід'ємною частиною декларації за 2012 р. та 2014 р., відповідно. Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, тягне за собою накладення штрафу відповідно до п.120. ст. 120 Податкового кодексу України. Враховуючи наведене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКОР М зареєстровано 17.05.2007 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 35163684.

У період з 25.10.2017 р. по 06.11.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКОР М (код 35163684) щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2016 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки складено акт № 22591/04-36-14-02/35163684від 13.11.2017 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю Вікор М :

1)п. 103.2, п.103.4, п.103.8, п.103.10 ст. 103, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. е п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України під час виплати доходів нерезидентів, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження в Україні на загальну суму 693 292,54грн., у тому числі: за 2012 рік в сумі 691 902,54грн., та за 2014 рік в сумі 1 390,0грн.;

2) п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, яким отримано доходи із джерелом їх походження з Україні (додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2012 рік та 2014 рік (а56-57 акту, а.с. 85-86).

Не погодившись з висновками акту, ТОВ ВІКОР М подало заперечення до акту перевірки № 22591/04-36-14-02/35163684 від 13.11.2017 р.

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області листом від 14.12.2017 р. за вих.№38498/10/04-36-14-06-17 повідомлено, що висновки за результатами перевірки необхідно читати так:

…п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ у Шевченківському (Бабушкінському) районі м. Дніпра Розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, яким отримано доходи із джерелом їх походження з Україні (ОСОБА_2 до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2012 рік та (ОСОБА_2 до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) 2014 рік… (а.с.136).

Порушення п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України обґрунтовані контролюючим органом в акті перевірки з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2017 р. за вих.№38498/10/04-36-14-06-17 наступним чином:

…в порушення п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидента, яким отримано доходи із джерелом їх походження з Україні ОСОБА_2 до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що є невід'ємною частиною за 2014 рік, ТОВ Вікор М до ДПІ у Шевченківському районі (Бабушкінського) районі м. Дніпра не надавав .

19 грудня 2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0023371406 від 19.12.2017 р., згідно з яким до ТОВ ВІКОР М застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170грн. (а.с.138).

Не погодившись з контролюючим органом щодо необхідності подання ОСОБА_2 до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік та, відповідно, нарахування штрафної санкцій у розмірі 170,0грн. за неподання звітності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.103.1 ст.103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно з п.103.2 ст.103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст. 103 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до абз.1 п.46.1. ст.46 ПК України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

ОСОБА_2 до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (чинної на момент спірних відносин), відповідно до якої по рядку 23 відображається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період. Для цього передбачений ОСОБА_2, який є невід'ємною частиною декларації.

Строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за базовий звітний (податковий) період визначений підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Приписами п.120.1 ст.120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єктвладнихповноважень не можепосилатися на докази, які не булипокладені в основу оскаржуваногорішення, за виняткомвипадків, коли віндоведе, що ним буловжитовсіхможливихзаходів для їхотримання до прийняттяоскаржуваногорішення, але вони не булиотримані з незалежнихвіднього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що підставою для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Вікор М 170грн. штрафних санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішення від 19.12.2017 р. №0023371406 стало неподання позивачем ОСОБА_2 до декларації з податку на прибуток на звітний 2014 р. по нерезиденту - компанії DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS).

Доводи представника позивача щодо відсутності обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю Вікор М з подання ОСОБА_2 до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, у зв'язку з тим, що у 2014 році не було виплати доходів компанії DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS), а відбулось припинення господарських зобов'язань з компанією DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS)шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, не приймаються судом до уваги.

Згідно з п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення обов'язку) особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

ОСОБА_2 до податкової декларації є її невід'ємною частиною в розумінні п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України та у 2014 році мали складатись за формою, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872 передбачено наступні додатки до декларації: ІД, СБ, ЦП, ТЦ, ІВ, АМ, ВО, ТП, ПЗ, ЗП, ПН, АВ, ВС, ВП.

Так, згідно з формою декларації з податку на прибуток, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872, у рядку 17 зазначається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, до якої визначений ПН додаток.

При цьому, положенням Податкового кодексу України чітко визначено обов'язок резидента декларувати навіть за відсутності доходів у звітному періоду.

В зв'язку з наведеним, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.12.2017 р. № НОМЕР_1 відповідає вимогам п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКОР М не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКОР М до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення буде виготовлено у повному обсязі протягом 10 днів з моменту проголошення.

Рішення виготовлено у повному обсязі 03.03.2018 р.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 03.03.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_3 ОСОБА_4