Постанова

від 16.05.2018 по справі 804/246/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2018 рокусправа № 804/246/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.

судді: Малиш Н.І. Щербак А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 804/246/18 (дата складання повного тексту 03.03.2018р., суддя Рябчук О.С.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) форми ПС від 19.12.2017 року № 0023371406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 170,00грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ТОВ "ВІКОР М" відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи позивача зводяться до того, що зарахування зустрічних однорідних вимог, яке було проведено ТОВ "ВІКОР М" згідно актів від 26.12.2012р. та 03.09.2014р. з компанією DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS) не є виплатою доходу нерезиденту. Оскільки внаслідок припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України не відбувається виплата доходу, утримання податку і подання звітності про виплачені доходи в такому разі не передбачено.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких вказав, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Колегія суддів, заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановлено, що у період з 25.10.2017р. по 06.11.2017р. посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" (код 35163684) щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2016р., валютного - за період з 01.01.2008р. по 31.12.2016р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2008р. по 31.12.2016р..

За результатами перевірки складено акт №22591/04-36-14-02/35163684 від 13.11.2017р.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

1) п. 103.2, п.103.4, п.103.8, п.103.10 ст. 103, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. "е" п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України під час виплати доходів нерезидентів, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження в Україні на загальну суму 693 292,54грн., у тому числі: за 2012 рік в сумі 691 902,54грн., та за 2014 рік в сумі 1 390,0грн.;

2) п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, яким отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2012 рік та 2014 рік (аркуш 56-57 акту, а.с. 85-86).

Платником податків було подано заперечення до акту перевірки № 22591/04-36-14-02/35163684 від 13.11.2017р.

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області листом від 14.12.2017р. за вих.№38498/10/04-36-14-06-17 повідомлено, що висновки за результатами перевірки необхідно читати так:

"…п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ у Шевченківському (Бабушкінському) районі м. Дніпра Розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, яким отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН. до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2012 рік та (Додаток ПН. до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) 2014 рік…" (а.с.136).

Порушення п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України обґрунтовані контролюючим органом в акті перевірки з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2017 р. за вих.№38498/10/04-36-14-06-17 наступним чином:

"…в порушення п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидента, яким отримано доходи із джерелом їх походження з України Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що є невід'ємною частиною за 2014 рік, ТОВ "ВІКОР М" до ДПІ у Шевченківському районі (Бабушкінського) районі м. Дніпра не надавав".

19 грудня 2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0023371406 від 19.12.2017 р., яким до ТОВ "ВІКОР М" застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170грн. (а.с. 138).

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є законним, тому в задоволенні позовних вимог відмовив.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.103.1 ст.103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно з п.103.2 ст.103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до абз.1 п.46.1. ст.46 ПК України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (чинної на момент спірних відносин), відповідно до якої по рядку 23 відображається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період. Для цього передбачений Додаток ПН, який є невід'ємною частиною декларації.

Строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за базовий звітний (податковий) період визначений підпунктом 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

Приписами п.120.1 ст.120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Підставою для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" штрафних санкцій стало неподання позивачем Додатку ПН до декларації з податку на прибуток на звітний 2014р. по нерезиденту - компанії DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS).

Колегія суддів критично ставиться до доводів позивача щодо відсутності обов'язку подання Додатку ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, у зв'язку з тим, що у 2014 році не було виплати доходів компанії DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS), а відбулось припинення господарських зобов'язань з компанією DUXTONHOLDINGSLIMITED (CYPRUS) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, згідно з формою декларації з податку на прибуток, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872, у рядку 17 зазначається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, до якої визначений ПН додаток.

За наведених вище обставин, відсутні підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення, як і підстави для задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 804/246/18 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16.05.2018р..

Повний текст постанови виготовлено 18.05.2018р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак