Рішення

від 05.03.2018 по справі 808/506/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року 15 год 45 хв.Справа № 808/506/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тітан-2004

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан-2004" (далі іменується - позивач) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області № 0000021402 від 26.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД). Зазначає, що питання застосування до суб'єкта господарювання пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не підпадає під регулювання податкового законодавства, оскільки є штрафною санкцією в розумінні положень Господарського кодексу України. Вказує на те, що статтею 250 ГК України передбачено, що штрафні санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. На думку позивача, контролюючим органом пропущено строк для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан-2004" до відповідальності у вигляді нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, що зумовлює наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 23.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/506/17. Закінчено підготовче провадження та призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 21.03.2017.

Ухвалою суду від 21.03.2017 відкладено розгляд справи на 19.04.2017.

Ухвалою суду від 19.04.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №808/506/17 до 21.05.2017 наступне судове засідання призначено 22 травня 2017 року. Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 22.05.2017.

Ухвалою суду від 22.05.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №808/506/17 до 19.06.2017. Наступне судове засідання призначено 20 червня 2017 року. Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 20.06.2017.

Ухвалою суду від 20.06.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №808/506/17 до 14.08.2017. Наступне судове засідання призначено 15 серпня 2017 року.

Ухвалою суду від 15.08.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №808/506/17 до 20.09.2017. Наступне судове засідання призначено 21 вересня 2017 року.

Ухвалою суду від 21.09.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №808/506/17 до 23.10.2017. Наступне судове засідання призначено 24 жовтня 2017 року.

Ухвалою суду від 24.10.2017 відкладено розгляд справи №808/506/17 на 21 листопада 2017 року

Ухвалою суду від 21.11.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №808/506/17 до 17.12.2017. Наступне судове засідання призначено 18 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 18.12.2017 відкладено розгляд адміністративної справи №808/506/17 та призначити підготовче судове засідання на 15.01.2018.

Ухвалою суду від 15.01.2018 відкладено розгляд адміністративної справи №808/506/17 та призначено підготовче судове засідання на 12 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 12.02.2018 закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан-2004" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2018.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві на позовну заяву вказав на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 1, 2 Закону України Про порядок розрахунків в іноземній валюті № 185/94-ВР від 23.09.1994, п. 1 постанови Правління НБУ № 515 від 03.09.2015 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по експортним операціям від нерезидентів. Відповідач вказує на те, що строки накладення адміністративно-господарських санкцій визначений частиною 1 статті 250 ГК України не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки частиною 2 статті 250 ГК України визначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Вважає, що оскільки Податковим кодексом України та Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що органи доходів і зборів мають право визначати зобов'язання та стягувати з резидентів пеню, яка передбачена Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Тітан зареєстроване Мелітопольським міськрайонним управлінням юстиції Запорізької обласної ради від 08.10.2004.

Згідно з вимогами п. 20.1 статті 20, п. 78.2 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Мелітопольської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.02.2016 № 70, направлень від 08.02.2016 № 50, від 08.02.2016 № 51 проведена документальна виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Тітан-2004 (код ЄДРПОУ 33085971) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 28.10.2014 по 16.09.2015 по контракту № 1/14 від 02.10.2014 з нерезидентом Magister LLC, США.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ Тітан статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті з урахуванням вимог п.1 постанови Правління НБУ №160 від 03.03.2015 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України, № 515 від 20.08.2014, № 758 від 01.12.2014 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України виручка по експортним операціям від нерезидента Magister LLC, США по контракту № 1/14 від 02.10.2014 надійшла на валютний рахунок в уповноважений банк резидента ТОВ Тітан-2004 пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції.

26 лютого 2016 року контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0000021402, яким ТОВ Тітан нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 677 574,71 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивачем оскаржено його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Запорізькій області. Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області № 06/04 від 06.04.2016 скаргу ТОВ Тітан-2004 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Також, ТОВ Тітан-2004 оскаржено податкове повідомлення - рішення №0000021402 від 26.12.2017 до ДФС України. Рішенням ДФС України від 05.07.2016 № 14545/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ТОВ Тітан-2004 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з правомірністю прийняття податкового повідомлення - рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено з матеріалів справи позивач, оскаржуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення посилається на пропущення контролюючим органом строків притягнення до відповідальності, визначених статтею 250 ГК України.

З матеріалів справи встановлено, між позивачем (продавець) та Magister LLC (покупець) США укладено контракт №1/14 від 02.10.2014 відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю продукцію власного і не власного виробництва, а покупець приймати та повністю оплачувати товар в асортименті, кількості, по цінах та в строки, зазначені в Специфікаціях до даного контракту та які є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору ТОВ Тітан відвантажило на адресу покупця продукцію на загальну суму 171 424,00 Дол.США згідно митної декларації від 28.10.2014 № 2912 та специфікацій № 1 від 24.10.2014 на суму 44 152 дол. США., митної декларації № 169 від 06.02.2015 та специфікації № 2 від 21.10.2015 на суму 85 545 дол. США, митної декларації № 318 від 10.04.2015 та специфікації № 3 від 07.04.2015 на суму 41 727,00 дол. США.

Оплата за відвантажений товар надійшла від нерезидента Magister LLC по контракту №1/14 від 02.10.2014 на валютний рахунок ТОВ Тітан № 26000045998400 ПАТ Укрсиббанк на загальну суму 171 424,00 Дол. США.

Зокрема, по рахунку 36.2 Розрахунки з іноземними покупцями по нерезиденту Magister LLC по контракту № 1/14 від 02.10.2014 дебіторська заборгованість понад 90 днів з дати митного оформлення складає по митній декларації № 2912 від 28.10.2014 у сумі 44 152,00 Дол. США з 27.01.2015 по 24.02.2015; у сумі 38 152,00 Дол.США з 25.02.2015 по 16.03.2015; у сумі 6 000,00 Дол.США з 17.03.2015 по 21.04.2015; по митній декларації № 169 від 06.02.2015 дебіторська заборгованість понад 90 днів з дати митного оформлення складає: по сумі 85 545,00 дол. США з 08.05.2015 по 14.05.2015, по сумі 72 545,00 дол. США з 15.05.2015 по 17.06.2015, по 21.07.2017, по сумі 48 545,00 дол. США з 22.07.2015 по 31.07.2015, по сумі 28 545,00 дол. США з 01.08.2015 по 28.08.2015: по митній декларації № 318 від 10.04.2015 дебіторська заборгованість понад 90 днів з дати митного оформлення по сумі 41 727,00 дол. США з 10.07.2015 по 04.09.2015, по сумі 26 727,00 грн. з 05.09.2015 по 16.09.2015.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч.3 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" від 20.08.2014 №515, № 758 від 01.12.2014, № 160 від 03.03.2015 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

За таких обставин, враховуючи приписи ч.1 ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , з урахуванням вимог постанов Правління Національного банку України від 20.08.2014 №515, № 758 від 01.12.2014, граничний термін розрахунків по експортним операціям з Magister LLC по контракту № 1/14 від 02.10.2014 граничний термін надходження валютної виручки по митній декларації № 2912 від 28.10.2014 - 26.01.2015; граничний термін надходження валютної виручки по митній декларації № 169 від 06.02.2015 - 07.01.2015, граничний термін надходження валютної виручки по митній декларації № 318 від 10.04.2015 - 09.07.2015.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, виходячи із системного аналізу приписів статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд дійшов висновку, що нарахування пені здійснюється за кожний день прострочення розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті.

Щодо посилань представника позивача на те, що контролюючим органом пропущено строк протягом якого до позивача можливо було застосувати адміністративно-господарські санкції, суд зазначає наступне.

Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем було пропущено строк, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України, для застосування адміністративно-господарських санкцій, а також позивач обґрунтовує свою позицію постановами Верховного Суду України від 10.07.2012 у справі №21-147а12, від 04.07.2011 у справі №21-163а11 та від 27.05.2014 у справі №21-126а14.

Разом з тим, згідно з ст. 238 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003 (надалі - ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Виходячи із змісту статті 238 ГК України санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено статтею 4 Закону №185/94-ВР за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій (ст. ст. 239, 241 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Проте, частиною 2 статті 250 Господарського кодексу України визначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

При цьому, редакція ч. 2 ст. 250 ГК України набрала чинності з 01.01.2011 згідно з доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" №2756-VI від 02.12.2010.

Згідно ч.5 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що з набранням чинності ПК України, положення ч.1 ст. 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення валютного законодавства, в тому числі на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не розповсюджуються.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року).

Зовнішньоекономічний експортний контракт з нерезидентом Magiter LLС, Нью-Йорк, США № 1/14 від 02.10.2014 позивач уклав вже під час дії норм ПК України та на час набрання чинності змін, внесених до Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для скасування такого рішення відсутні, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Тітан-2004 (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Північний Переїзд, 6, код ЄДРПОУ 33085971) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 31) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.03.2018.

Суддя М.С. Лазаренко