Постанова

від 20.02.2018 по справі 910/19039/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р., м. Київ Справа№ 910/19039/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Ланець А.М.,

від відповідача: Вайнер О.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Буд Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017р., м. Київ (повний текст складено 08.12.2017р.) у справі №910/19039/17 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Буд Компані"

до Приватного підприємства "АМТТ-Трейд"

про стягнення 33557,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.11.2017р.) про стягнення інфляційного збільшення в сумі 2391,06 грн, 3% річних у сумі 616,74 грн, штрафних санкцій (неустойки) у сумі 30549,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем неналежним чином виконано умови договору підряду. Так, Позивач зазначає про 1) невчасне виконання Відповідачем робіт, 2) неповернення (несплату) різниці коштів між об'ємом замовлених і оплачених Позивачем робіт та фактично менше виконання об'єму замовлених робіт, 3) несплату 1% за послуги генпідряду. У зв'язку із вказаними порушеннями Позивач нарахував Відповідачу суму інфляційного збільшення, 3% річних та неустойку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017р. позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 343,35 грн 3% річних, 1498,47 грн інфляційних нарахувань та 87,82 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1585,80 грн адвокатських витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутній проект та не встановлено контрольних обмірів, які встановлюють виконання Відповідачем робіт саме на суму 674983,32 грн, тому суд прийшов до висновку, що сторонами не було погоджено точних об'ємів виконання будівельних робіт, а отже не було прострочення з виконання робіт, у зв'язку з чим суд в частині стягнення 30549,93 грн пені (неустойки) відмовив.

Також місцевий суд звернув увагу на помилковість застосування Позивачем до оплати послуг генпідрядника п.3.3 договору, з огляду на те, що умови зазначеного пункту регулюють порядок сплати коштів за надані послуги Позивачем Відповідачу, а не навпаки. При цьому, судом зазначається про те, що умови договору підряду взагалі не містять положень, які б визначали порядок оплати Відповідачем Позивачу послуг, передбачених п.3.8 договору. Так, місцевий суд дійшов висновку про застосування до даних правовідносин п.2 ст.530 Цивільного кодексу України та зазначив, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати Відповідачем 9418,16 грн та 38597,87 грн повинно бути здійснено у період з 02.08.2017р. по 20.11.2017р., тобто від дати направлення Позивачем Відповідачу претензії про сплату боргу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017р., прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зокрема, в частині стягнення неустойки.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, не застосував ст.549 Цивільного кодексу України, ст.230, 231, 232 Господарського кодексу України згідно з п.12.3 договору. Так, Позивач стверджує, що до Відповідача повинна бути застосована відповідальність щодо порушення строків виконання робіт згідно з п.1.2 додаткової угоди №1 від 30.08.2016р. та відповідно до п.2.1 договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017р. апеляційну скаргу Позивача залишено без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, доплати судового збору у сумі 640,00 грн.

15.01.2018р. Позивачем подано до суду докази доплати судового збору у сумі 640,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3787 від 12.01.2018р.

За вказаних обставин, апеляційний суд визнав подані Позивачем матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/19039/17 та призначено до розгляду на 13.02.2018р. У судовому засіданні 13.02.2018р. оголошено перерву до 20.02.2018р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив :

10.06.2016р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір підряду №2/6, відповідно до п.1.1 якого Відповідач за завданням Позивача зобов'язується на свій ризик, своїми силами, матеріалами та засобами (власним транспортом і механізмами, з числа штатних працівників) у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт зазначених в п.1.1.2. даного договору, на об'єкті зазначеному в п.1.1.1. даного договору, згідно із затвердженою проектною документацією та здати вказані роботи Позивачу будівництва у встановлений термін.

Згідно з п.1.1.1. договору об'єкт: будівництво житлових будинків та об'єктів соціально-культурного призначення на земельній ділянці обмеженої вулицями Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва (6-й мікрорайон) у Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок по вулиці Маршала Конєва, 12 (будівельний номер 2) у м. Києві.

Відповідно до п.1.1.2. договору Відповідач виконує будівельно-монтажні роботи: влаштування вентильованого фасаду з облицюванням керамогранітом 1-го та 2-го поверхів будинку.

Відповідно до п.2.1. договору термін виконання робіт Відповідачем за цим договором триває до 31.08.2016р.

Згідно з п.3.1. договору сума цього договору узгоджена сторонами в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.3.7 договору у разі, якщо Відповідач виконає роботи менші за обсягом, оплата проводиться відповідно до акту виконаних робіт з урахуванням фактично виконаних робіт Відповідачем згідно довідки про вартість робіт та актів прийому передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.3.8 договору вартість послуг, які надаються Позивачем Відповідачу складає - 1% від загальної суми договору.

Згідно з п.12.3 договору за порушення термінів виконання робіт з вини Відповідача, останній сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до додатку №1 до договору ціна договору на влаштування вентильованого керамогранітного фасаду узгоджена сторонами в сумі 330000,00 грн.

30.08.2016р. між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №2/6 від 10.06.2016р., в якій сторони узгодили збільшення об'єму робіт та ціни договору на виконання Відповідачем на об'єкті будівництва комплексу будівельно-монтажних робіт з влаштування вентильованого фасаду з облицювання керамогранітом 1-го та 2-го поверху на суму 674983,32 грн разом з ПДВ та строк виконання субпідрядних робіт до 31.12.2016р.

30.08.2016р. між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору підряду №2/6 від 10.06.2016р., в якій сторони домовилися, що Відповідач за завданням Позивача зобов'язується на свій ризик, своїми силами, матеріалами та засобами (власним транспортом і механізмами, з числа штатних працівників) у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати додатково до договору комплекс будівельно-монтажних робіт зазначених в п.1.2. даної додаткової угоди, на об'єкті зазначеному в п.1.1. даної додаткової угоди, згідно з затвердженою проектною документацією. Сторони узгодили об'єм робіт та ціну додаткової угоди №2, а саме 305212,38 грн разом з ПДВ та строк виконання субпідрядних робіт до 29.12.2017р.

На виконання договору Відповідачем виконано роботи на суму 941817,25 грн з ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт від 25.10.2016р. №1 на суму 550938,11 грн, від 25.11.2016р. №2 на суму 69257,92 грн, від 28.02.2017р. №1 на суму 21432,22 грн, від 28.02.2017р. №1 на суму 85664,53 грн, від 28.02.2017р. №1 на суму 1060,00 грн, від 28.02.2017р. №1 на суму 213464,46 грн.

У період з 26.10.2016р. по 11.10.2017р. Позивачем сплачено Відповідачу 980415,12 грн, що підтверджується довідкою ПАТ Укрсоцбанк від 26.10.2017р. №09.302-86/67-14649.

На виконання договору Позивачем надано Відповідачу послуги на загальну суму 9418,16 грн, що підтверджується складеними між сторонами актами надання послуг від 31.10.2016р. №552 на суму 5509,38 грн, від 30.11.2016р. №680 на суму 692,58 грн, від 28.02.2017р. №76 на суму 3216,20 грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1 від 19.07.2017р. щодо повернення 38597,87 грн та сплати вартості наданих послуг у сумі 9418,16 грн. Вказана претензія отримана Відповідачем 25.07.2017р.

24.11.2017р. Відповідач повернув Позивачеві кошти у сумі 38597,88 грн, що підтверджується платіжним дорученням №8424, та сплатив 9418,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням №8425.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вірно встановлено місцевим судом, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір підряду №2/6 від 10.06.2016р., відповідно до умов якого Відповідач за завданням Позивача повинен був виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з влаштування вентильованого фасаду з облицювання керамогранітом 1-го та 2-го поверху об'єкта на загальну суму 330000,00 грн.

У подальшому між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 від 30.08.2016р. до договору підряду, в якій сторони узгодили збільшення об'єму робіт та ціни договору на суму 674983,32 грн разом з ПДВ та визначили строк виконання субпідрядних робіт до 31.12.2016р.

Позивач зазначає, що Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за додатковою угодою №1, оскільки Відповідач до зазначеної дати виконав об'єм роботи на суму 550938,11 грн з ПДВ, проте іншу частину погодженого об'єму робіт на суму 124045,21 грн вчасно до 31.12.2016р. не виконав, у зв'язку із чим Позивач нарахував штрафні санкції (неустойку) у сумі 30549,93 грн. Місцевий суд відмовив Позивачу у задоволенні вказаної вимоги з огляду на те, що сторонами не було погоджено точних об'ємів виконання будівельних робіт.

Апеляційний суд не приймає доводи Позивача, що місцевий суд неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, не застосував ст.549 Цивільного кодексу України, ст.230, 231, 232 Господарського кодексу України згідно з п.12.3 договору.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Як вірно зазначено місцевим судом, відповідно до п.2 додатку №1 до додаткової угоди №1 передбачено, що об'єми робіт є попередніми та можуть змінюватися в сторону збільшення або зменшення. Точну площу буде визначено після розробки проекту та встановленя контрольних обмірів. Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній проект та не встановлено контрольних обмірів, які встановлюють виконання Відповідачем робіт саме в кількості 300 м. кв. на суму 674983,32 грн.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що сторонами не було погоджено точних об'ємів виконання будівельних робіт за додатковими угодами, акти виконаних робіт не містять інформації за якою саме додатковою угодою до договору виконувались ці роботи. При цьому, Відповідачем до 31.12.2016р. були виконані однакові роботи з влаштування вентильованого фасаду за двома актами в кількості 275,65 кв. м. на суму 620196,03 грн. Решта подібних робіт в кількості 38,074 м. кв. вартістю 85664,53 грн. було виконано Відповідачем у лютому 2017 р. за додатковою угодою №2, яка передбачала виконання таких робіт також в орієнтовній кількості 33,86 м. кв. вартістю 69257,92 грн. до 29.12.2017р.

Отже, Позивачем не доведено суду, що Відповідач прострочив виконання робіт за додатковою угодою №1 у спірних кількості та вартості, у зв'язку з чим місцевий суд правомірно відмовив Позивачу в частині задоволення вимог про стягнення з Відповідача пені (неустойки) у сумі 30549,93 грн.

У зв'язку з простроченням Відповідачем грошового зобов'язання з повернення 38597,87 грн та сплати 9418,17 грн, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 2391,06 грн та 3% річних у сумі 616,74 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що Відповідач виконав роботи на суму 941817,25 грн. При цьому Позивачем було сплачено 980415,12 грн. Отже, Позивач переплатив виконанні роботи Відповідача на суму 38597,87 грн.

Також судом встановлено, що Позивачем надано Відповідачу послуги, вартість яких відповідно до п.3.8 договору складає 9418,16 грн.

У подальшому з метою повернення попередньої оплати у сумі 38597,87 грн та сплати вартості наданих послуг у сумі 9418,16 грн Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1 від 19.07.2017р. Проте, Відповідач повернув Позивачеві вказані кошти лише 24.11.2017р., що підтверджується платіжним дорученням №8424 та №8425.

У зв'язку з простроченням Відповідачем грошового зобов'язання з повернення 38597,87 грн, Позивач нарахував за період з 02.08.2017р. по 20.11.2017р. інфляційних нарахувань у сумі 1204,55 грн та 3% річних 352,14 грн.

Також з огляду на прострочення виконання Відповідачем зобов'язань з оплати наданих Позивачем послуг у сумі 9418,17 грн, Позивач просив стягнути з Відповідача інфляційні нарахування у сумі 1186,51 грн та 3% річних у сумі 264,46 грн за період з 01.11.2016р. по 20.11.2017р.

При цьому, Позивач визначає початок прострочення виконання зобов'язань з оплати вартості послуг, які надаються Позивачем, на підставі п.3.3. договору підряду.

Як вірно зазначено місцевим судом, застосування Позивачем умов п.3.3 договору до оплати наданих Відповідачу послуг є помилковим, з огляду на те, що умови зазначеного пункту регулюють порядок сплати коштів за надані послуги Позивачем Відповідачу, а не навпаки. Також судом встановлено, що умови договору підряду взагалі не містять положень, які б визначали порядок оплати Відповідачем Позивачу послуг, передбачених п.3.8 договору. Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку про застосування до даних правовідносин ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, претензія №1 від 19.07.2017р. отримана Відповідачем 25.07.2017р. Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України останнім днем виконання Відповідачем зазначених у претензії вимог був 01.08.2017р., а тому вірним періодом нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань на суму 9418,16 грн є період з 02.08.2017р. по 20.11.2017р.

За вказаних обставин, апеляційний суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за прострочення сплати Відповідачем 9418,16 грн та 38597,87 грн за період з 02.08.2017р. по 20.11.2017р., погоджується із висновком місцевого суду, що з Відповідача на користь Позивача підлягають до стягнення 3% річних у сумі 343,35 грн та інфляційні втрати у сумі 1498,47 грн.

24.11.2017р. Відповідач подав до суду відзив, у якому, зокрема, просив стягнути з Позивача витрати на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката. Згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на співрозмірність ціни позову та розміру наданих Відповідачу адвокатських послуг, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про обмеження розміру відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5% від ціни позову, а саме - 1677,89 грн.

За вказаних обставин, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат за послуги адвоката в сумі 1585,80 грн.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 269-270, 273, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Буд Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017р. у справі №910/19039/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017р. у справі №910/19039/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 12.03.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко