Вирок

від 13.03.2018 по справі 344/15150/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15150/17

Провадження № 11-кп/779/84/2018

Категорія ч.2 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017090010003362 за апеляційною скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області ОСОБА_11 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше судимого:

- 26.07.2016 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 11 місяців; покарання відбуто, звільнений 15.09.2016 за відбуттям строку покарання,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання арешт на строк 6 (шість) місяців.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_9 залишено без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_9 ухвалено рахувати з 09 листопада 2017 року з часу фактичного затримання. Відповідно до ст.72 КК України зараховано ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 09.11.2017 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

Цивільний позов ОСББ «ФРАНКА 11» задоволено та стягнути з ОСОБА_9 1198 грн. 70 коп. (одну тисячу сто дев`яносто вісім гривень сімдесят копійок) на відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином.

Стягнуто з ОСОБА_9 в дохід держави 1984 гривні 32 копійки процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №4.3-112/17 від 21.04.2017, №4.3-253/17 від 30.10.2017, №1.3-504/17 від 04.09.2017.

Вирішено питання про речові докази в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Злочини вчинено за наступних обставин.

24.01.2017 близько 05 год. 30 хв. ОСОБА_9 , маючи не зняту та не погашену у передбаченому законом порядку судимість за вчинення корисливого злочину, перебуваючи спільно з потерпілим ОСОБА_12 в приміщенні кафе «Вікторія», що розташоване за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Є.Коновальця, 227а, побачив мобільний телефон марки «Nokia» моделі «108 DS», чорного кольору, який належить потерпілому та вирішив таємно викрасти цей засіб зв`язку.

З метою доведення свого протиправного умислу до кінця, ОСОБА_9 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_12 , який заснув, непомітно для потерпілого взяв із столика кафе, за яким вони відпочивали мобільний телефон марки «Nokia» моделі «108 DS», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , чорного кольору, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» із номером НОМЕР_3 та картка пам`яті «Micro SD 16 Gb».

Згідно висновку експерта № 4.3-112/17 від 21.04.2017 вартість мобільного телефону марки «Nokia» моделі «108 DS» становить 770 грн. 90 коп., сім-картка оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» із номером НОМЕР_3 та картка пам`яті «Micro SD 16 Gb» - 159, 68 гривень.

Після цього, ОСОБА_9 місце злочину покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 980 грн. 58 коп.

Крім того, 14.08.2017 близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_9 зайшов до загального коридору багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , де побачив прикріплену до стіни купольну відеокамеру, марки «HIKVISION», моделі «DS -2СЕ5 5A2P-IRP», білого кольору. В цей момент у ОСОБА_9 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме зазначеної відеокамери.

З метою доведення свого протиправного умислу до кінця, ОСОБА_9 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зірвав із стіни вказану купольну відеокамеру марки «HIKVISION», моделі «DS-2CE55A2P-IRP», вартість якої згідно висновку експерта № 4.3-253/17 від 30.10.2017 становить 446 гривень.

Після цього, ОСОБА_9 місце злочину покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив об`єднанню співвласників багатоквартирних будинків «ФРАНКА 11» майнову шкоду на суму 446 гривень.

Не погодившись з вироком суду заступник прокурора Івано-Франківської області ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

В обґрунтування своїх доводів прокурор послався на те, що рішення суду про призначення ОСОБА_9 покарання у виді арешту не відповідає вимогам ч.1 ст. 370 КПК України та всупереч роз`ясненням, які містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» є неналежно мотивоване.

Крім того, прокурор вважає, що суд першої інстанції не виконав вимог ст.65 КК України та безпідставно призначив обвинуваченому найм`якіший вид покарання, передбачений санкцією ч.2 ст.185 КК України, у виді арешту, що не відповідає меті кримінального покарання. Зокрема, вважає, що суд не в повній мірі врахував, що обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, відбувши покарання на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини проти власності, які становлять суспільну небезпеку.

Просить вирок Івано-Франківського міського суду від 20.12.2017 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_9 за ч.2 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;

- обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник просили в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом ч. 2 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України необхідність застосування більш суворого покарання є однією із підстав для скасування судом апеляційної інстанції вироку суду першої інстанції та ухвалення свого вироку.

Частина 1 статті 421 КПК України визначає, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати суворіше покарання, тільки у випадку, якщо за цими підставами апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий або його представник.

В своїй апеляційній скарзі прокурор не оскаржує правильність встановлених судом фактичних обставин, правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи вирок суду в частині правильності призначення покарання ОСОБА_9 , колегія суддів вважає, що посилання прокурора на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, ґрунтуються на законі.

У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.65 КК України призначив обвинуваченому ОСОБА_9 занадто м`яке покарання в мінімальних межах встановлених санкцією ч.2 ст.185 КК України, яке не можна вважати справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд не в повній мірі прийняв до уваги те, що обвинувачений, будучи раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, а знову вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_9 більш сувору міру покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який у відповідності до вимог ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, а також те, що ОСОБА_9 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, неодружений, на обліку в ОПНЛ №3 не перебуває, перебуває на диспансерному обліку в Івано-Франківському ОНД з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності», однак згідно висновків судово-психіатричного експерта №224/2017 від 07.09.2017 та № 304/2017 від 29.11.2017 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Колегія суддів також враховує висновок органу пробації від 08.12.2017 року, відповідно до якого застосування до ОСОБА_9 соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень можливі у винятковому випадку та за умови здійснення інтенсивного нагляду щодо нього.

Колегія суддів у відповідності до вимог ст.66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання те, що обвинувачений ОСОБА_9 щиро розкаявся у вчиненому та відшкодував шкоду заподіяну внаслідок вчинення злочину.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 необхідно призначити більш суворе покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185КК України у виді одного року позбавлення волі, яке буде справедливим та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст.370, 374, 376, 404, 405, 407, 409, 418, 420, 421 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області ОСОБА_11 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2017 року щодо ОСОБА_9 скасувати в частині призначення покарання та постановити новий вирок.

Вважати, що вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2017 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

В решті вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2017 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін.

Вирок Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Суддя-доповідач ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5