Ухвала

від 12.03.2018 по справі 910/16803/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

12 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/16803/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017

(у складі колегії суддів: Буравльов С.І.(головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.),

якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 (суддя Маринченко Я.В.)

за заявою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М.

про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, розміщені на рахунках таких осіб в установах банків та інших фінансових установах

у справі № 910/16803/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська інвестиційна фінансова група"

про стягнення 10 876 009,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція" (далі - ТОВ "Литвинівська машино-технологічна станція") звернулося до Вищого господарського суду України через Київський апеляційний господарський суд із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/16803/15.

На підставі частини 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, який набрав чинності 15.12.2017, та на підставі розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.12.2017 № 38-р зазначену касаційну скаргу разом зі справою № 910/16803/15 передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (супровідний лист від 04.01.2018 № 08.03-07/2247).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/16803/15 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Міщенко І.С., Суховий В.Г.

Підпунктом 11 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційну скаргу ТОВ "Литвинівська машино-технологічна станція" подано з порушенням вимог розділу ХІІ-1 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017.

Статтями 111 та 111-3 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, встановлено порядок подання та оформлення касаційної скарги.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 111 ГПК касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зміст касаційної скарги ТОВ "Литвинівська машино-технологічна станція" зводиться до викладення обставин справи, оцінки належності і допустимості доказів, їх дослідження судом апеляційної інстанції.

Крім цього, скаржник, вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, не зазначає, які саме норми матеріального права судом порушено чи застосовано невірно.

Посилаючись лише на загальні процесуальні норми статей 34, 36 ГПК (належність і допустимість доказів; письмові докази) у редакції, чинній до 15.12.2017, скаржник фактично спонукає суд касаційної інстанції до оцінки доказів та їх додаткової перевірки.

Відповідно до статті 111-7 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Імперативні приписи цієї статті кореспондуються з правилами, встановленими частиною 2 статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017.

Ураховуючи, що вимоги, наведені у касаційній скарзі ТОВ "Литвинівська машино-технологічна станція", виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга не містить належного обґрунтування порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, така скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111 3 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини 4 статті 292 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги приписи підпункту 11 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, якщо касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, вона підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 4 статті 292 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017.

Оскільки касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, заявлене у ній клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 292, підпунктом 11 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у справі № 910/16803/15 повернути скаржникові без розгляду.

2. Копії цієї ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Литвинівська машино-технологічна станція" та іншим учасникам справи, додані до скарги матеріали на 24 аркушах (у тому числі оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 27.11.2017 на суму 1 010,45 грн) та копію касаційної скарги повернути скаржникові.

3. Оригінал касаційної скарги залишити у матеріалах справи № 910/16803/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий