Ухвала

від 16.10.2018 по справі 910/16803/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.10.2018Справа № 910/16803/15

За заявоюголовного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прозміну способу та порядку виконання рішення у справі№910/16803/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю волиньагрохолдинг 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Європейська інвестиційна фінансова група простягнення 10876009,69 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників процесу:

від позивача (стягувача)Поздняков М.В. від відповідачівне з'явилися від органу ДВСне з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі №910/16803/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016, позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю волиньагрохолдинг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція основну заборгованість в сумі 5787610,50 грн; пеню в сумі 437621,90 грн; 20% штрафу в сумі 1160000,00 грн; 3 % річних в сумі 254564,37 грн; втрати від інфляції в сумі 3236212,91 грн; витирати по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Європейська інвестиційна фінансова група на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція основну заборгованість в сумі 12389,50 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову в сумі 1827, 00 грн.

26.02.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

15.03.2018 до Господарського суду міста Києва від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №910/16803/15, в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення суду у виконавчому провадженні №52275414 шляхом звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю волиньагрохолдинг , в тому числі на єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: будівлі карантинника, А-1, площею 1683,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_1, будівля телятника №4, А-1 площею 1468,8 кв.м, адреса: Волинська область, Луцький район, с.Маяки, вул. Бригадний двір, 17; будівля корівника з молочним блоком, А-1 площею 686 кв.м, адреса: Волинська область, Луцький район, с. Маяки, вул. Бригадний двір, 18; земельну ділянку площею 1,5874 га, кадастровий номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,2718 га, кадастровий номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція в сумі 10949089,69 грн.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи вказану заяву передано на розгляду судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у справі №910/16803/15 повернуто скаржникові без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 відкладено вирішення питання про прийняття заяви про зміну способу та порядку виконання рішення до повернення матеріалів справи №910/16803/15 до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 судове засідання для розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду призначено на 03.10.2018.

У судовому засіданні 03.10.2018 оголошувалась перерва до 16.10.2018.

Представник стягувача в судове засідання з'явився, заяву про зміну способу та порядку виконання рішення підтримав. У поданих суду поясненнях стягувач стверджує, що боржник здійснює всі дії, спрямовані на ускладнення та й взагалі унеможливлення виконання рішення суду (укладає угоди з метою відчуження права власності на майно, яке знаходиться під арештом, ініціює судові справи із залученням 3-х осіб, стосовно арештованого майна тощо), а тому не прийняття рішення судом щодо задоволення заяви державного виконавця, виконання рішення суду є неможливим.

Представники боржника в судове засідання не з'явилися, проте у поданих суду 03.10.2018 запереченнях боржник просив зупинити розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення до вирішення по суті Верховним Судом справи №161/15018/16-ц.

Державний виконавець, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання 16.10.2018 не з'явився.

Оскільки неявка боржника та держаного виконавця не перешкоджають розгляду заяви по суті, заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду розглядається за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд відзначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі №910/16803/15, на виконання якого видано наказ від 26.02.2016, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю волиньагрохолдинг з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження, основну заборгованість в сумі 5787610,50грн; пеню в сумі 437621,91 грн; 20 % штрафу в сумі 1160000,00 грн; 3 % річних в сумі 254564,37 грн; втрати від інфляції в сумі 3236212,91 грн; витирати по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.09.2016 ВП №52275414 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 №910/16803/15.

В наказі Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 №910/16803/15 вказано про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю волиньагрохолдинг відповідних грошових коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення.

В постанові ВП №52275414 від 19.09.2016, як того вимагали положення чинного на момент відкриття виконавчого провадження законодавства, вказано боржнику на необхідність виконання рішення суду у строк до 26.09.2016.

Проте, як свідчать матеріали справи, у встановлений державний виконавцем строк рішення суду у справі №910/16803/15 виконано боржником не було.

19.09.2016 в рамках виконавчого провадження №52275414 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: АТ Прокредит Банк , мфо 320984, р/р 26005210225214, 26006220225214; АТ Укрсиббанк , мфо 351005, р/р 26003560928800, 26046560928801, 26002560928801, 26047560928800, 26059000046898; ПАТ Банк Інвестицій та заощаджень , Київ, мфо 380281, р/р 260054806202; АТ Райффайзен Банк Аваль у м.Києві, мфо 380805, р/р 26008287135, 2604110676; ПАТ Айбокс Банк , мфо 322302, р/р 26007002343601; АБ Укргазбанк , мфо 320478, р/р 26005187725; Волинське ГРУ ПАТ КБ Приватбанк м.Луцьк, мфо 303440, р/р 26056055501687, 26000055512570, 26045055502017, 26005000111028; ВАТ Ощадний банк України м.Рівне, мфо 333368, р/р 260083017595 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю волиньагрохолдинг у межах суми 10949089,69 грн.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.09.2016 ВП №52275414 за клопотанням боржника відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 №910/16803/15 до 29.09.2016 включно.

30.09.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Литвинівська машино-технологічна станція було подано до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлення про те, що станом на 30.09.2016 на розрахункові рахунки стягувача не надходило жодних грошових коштів від боржника, направлених на погашення заборгованості за рішенням суду у справі №910/16803/15.

30.09.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем винесено постанову ВП №52275414 накладено арешт на належне боржнику майно, а саме:

1) Єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з будівлі карантинника, А-1, площею 1683,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_1, будівля телятника №4, А-1 площею 1468,8 кв.м, адреса: Волинська область, Луцький район, с.Маяки, вул. Бригадний двір, 17; будівля корівника з молочним блоком, А-1 площею 686 кв.м, адреса: Волинська область, Луцький район, с. Маяки, вул. Бригадний двір, 18;

2) Земельну ділянку площею 1,5874 га, кадастровий номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2;

3) Земельну ділянку площею 0,2718 га, кадастровий номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2,

У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 12043998,65 грн.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2016 ВП №52275414 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: код фінансової установи: 303440, назва фінансової установи: Волинс.ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м.Луцьк, номер рахунків: 26005000787162, 26006055515173 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2016 ВП №52275414 накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 12043998,65 грн.

В обґрунтування поданої заяви державний виконавець зазначає, що в результаті періодичного виставлення державним виконавцем платіжних вимог до банківських установ, коштів, що надходили на рахунок з обліку депозитних сум відділу було недостатньо для виконання рішення суду. В результаті отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 30.09.2016 №69474478 державним виконавцем встановлено, що боржником ТОВ волиньагрохолдинг передано в іпотеку 29.09.2016 нерухоме майно під реєстраційними номерами 612556107228, 585888407228 та 585869107228 (а саме: єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: будівлі карантинника, А-1, площею 1683,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_1, будівля телятника №4, А-1 площею 1468,8 кв.м, адреса: Волинська область, Луцький район, с.Маяки, вул. Бригадний двір, 17; будівля корівника з молочним блоком, А-1 площею 686 кв.м, адреса: Волинська область, Луцький район, с. Маяки, вул. Бригадний двір, 18; земельну ділянку площею 1,5874 га, кадастровий номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,2718 га, кадастровий номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) іпотекодержателю ОСОБА_5 після відкриття виконавчого провадження та винесення судом рішення про стягнення з боржника заборгованості, а відповідно до договорів застави від 25.09.2013, від 14.10.2013 та 21.10.2013 боржником передано в заставу стягувачу рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення з метою виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Частиною 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Судом враховується, що матеріали справи не містять доказів фактичного виконання рішення суду у справі №910/16803/15, а коштів, що надходили в ході примусового виконання рішення на рахунок з обліку депозитних сум відділу, було недостатньо для виконання рішення.

Водночас, у поданій суду заяві про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №910/16803/15 державним виконавцем ставиться питання про звернення стягнення на майно боржника, яке передано в іпотеку.

За приписами ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

3) наявна письмова згода заставодержателя.

Отже, положення Закону України Про виконавче провадження допускають можливість в ході виконавчого провадження звернути стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, однак, за умови дотримання при цьому імперативних приписів ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження , в тому числі вимог щодо наявності на письмової згоди на це заставодержателя.

Як вбачається з наявної у справі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №69474478 від 30.09.2016, 30.09.2016 зареєстровано обтяження на вказане у заяві майно відповідача на підставі іпотечних договорів №2258 від 29.09.2016 (щодо майнового комплексу та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1) та №2263 від 30.09.2016 (щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2). Обтяжувачем (іпотекодержателем) значиться ОСОБА_5.

Проте, доказів наявності згоди іпотекодержателя (як того вимагають положення ст. 51 Закону України Про виконавче провадження ) на звернення стягнення на вищевказане майно в рахунок погашення заборгованості боржника в рамках виконавчого провадження №52275414 матеріали справи не містять.

Більш того, як свідчать матеріали справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2017 у справі №161/15018/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 23.01.2018, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 вересня 2016 року, зареєстрованим в реєстрі під №2258, а саме: нерухоме майно - єдиний майновий комплекс ТОВ Волиньагрохолдинг , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2718 га, кадастровий номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2; а також звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30 вересня 2016, зареєстрованим в реєстрі під №2263, на нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,5874 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності на них за ОСОБА_5.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №910/16803/15 задоволенню не підлягає.

При цьому, з огляду на те, що станом на момент розгляду даної заяви рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2017 у справі №161/15018/16-ц набрало законної сили, у задоволенні заявленого боржником клопотання про зупинення розгляду заяви до вирішення справи по суті Верховним Судом відмовлено.

За змістом ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №910/16803/15 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня проголошення даної ухвали.

Суддя Ю.М. Смирнова