ПОСТАНОВА
Іменем України
07 березня 2018 року
Київ
справа №808/8011/14
адміністративне провадження №К/9901/7256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Максименко Л.Я. від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Нагорної Л.М., суддів Юхименка О.В., Олефіренко Н.А. від 04 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стоунхендж Україна до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Стоунхендж Україна (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності Товариства в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту №2102/26-59-22-08/38779640 від 12 вересня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Стоунхендж Україна щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за податкові періоди з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року ; зобов'язати відповідача відновити в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності ТОВ Стоунхендж Україна за липень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість та були відкореговані на підставі акту №2102/26-59-22-08/38779640 від 12 вересня 2014 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що внесення змін до електронної бази даних контролюючим органом можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а тому, оскільки за результатами проведення зустрічної звірки податкові повідомлення-рішення не приймалися й, відповідно, не узгоджувалися, дії відповідача по внесенню до зазначеної вище інформаційної системи даних на підставі висновків акту №2102/26-59-22-08/38779640 від 12 вересня 2014 року є протиправними.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено повністю.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податковим органом було порушено порядок проведення зустрічної звірки в частині нездійснення співставлення бухгалтерських та інших документів та встановлення факту відсутності позивача за місцезнаходженням; дії відповідача щодо самостійної зміни в електронній базі даних Податковий блок Підсистеми автоматизованого податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подачі уточнюючих декларацій, є протиправними та порушують права позивача
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації є обов'язком податкового органу та така інформація є лише службовою інформацією і не визначає змісту прав та обов'язків платника податків, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.
На підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2014 року відповідачем згідно із пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ Стоунхендж Україна (код ЄДРПОУ 38779640) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за податкові періоди з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, про що складено акт №2102/26-59-22-08/38779640 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Стоунхендж Україна щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за податкові періоди з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року , на підставі якого здійснено корегування показників податкової звітності позивача в аналітичній системі Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .
Верховний Суд не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
У пункті 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
За правилами пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Відповідні дії контролюючого органу не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі), в розглядуваному випадку не виникає.
Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків, виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставою для призначення податкової перевірки.
Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.
Відповідно, інформація, що внесена до інформаційних систем на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, є відображенням дій працівників контролюючих органів, а тому не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 3, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно).
З огляду на викладене та відсутність доказів визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення відповідного податкового контролю, підстави для виключення з інформаційної системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту інформації, внесеної на підставі акта №2102/26-59-22-08/38779640 від 12 вересня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Стоунхендж Україна щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за податкові періоди з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року , відсутні, позаяк внесення такої інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача.
Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
Судді: І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2018 |
Оприлюднено | 14.03.2018 |
Номер документу | 72693794 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні