Постанова

від 07.03.2018 по справі 804/3420/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року

Київ

справа №804/3420/16

адміністративне провадження №К/9901/4030/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Пасічник С.С. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року (головуючий суддя Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя Юрко І.В., судді: Чумак С.Ю., Шальєва В.А.) у справі № 804/3420/16 за позовом Державного підприємства Науково-виробниче об'єднання Павлоградський хімічний завод до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Державне підприємство Науково-виробниче об'єднання Павлоградський хімічний завод звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято безпідставно, оскільки наявними первинними документами підтверджується реальність придбання ним товарів/послуг та їх подальше використання у господарській діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України від 08 лютого 2016 року № 0000114200, № 0000124200.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень за відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судами не перевірено такі обставини по контрагентам позивача: ТОВ ВП Бікон - можливість виконання робіт; ПП Рубікон - не враховано, що підприємство не має можливості надавати послуги по установці, монтажу, пуско-наладці та ремонту модулів у зв'язку з недостатніми трудовими ресурсами та відсутністю даного виду діяльності у статутних документах; ТОВ НВП Кранмонтаж - неспроможність двох працюючих осіб даного контрагента виконувати обов'язки за договором; ТОВ ВКФ Топаз - використання податкових накладних від 15 січня 2015 року, виданих цим контрагентом, без настання першої події, а також відсутність можливостей на виконання договірних зобов'язань з урахуванням інформації по ланцюгу постачання; ТОВ Зілле Трейд - відсутність сертифікатів якості та відсутність товару по ланцюгу постачання; ТОВ Дніпроспецресурс - відсутність товару по ланцюгу постачання та посилання на податкову інформацію по даному контрагенту; ТОВ Акта Компані - податкова інформація про реалізацію даним контрагентом товару імпортного походження, в той час як він не є імпортером, та не зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній; ТОВ Імпера Груп - не встановлено джерело походження товару та не зазначено у податкові накладній код товару згідно з УКТ ЗЕД.

У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується та вказує на те, що посилання контролюючого про відсутність можливостей у контрагентів позивача на виконання договірних зобов'язань базуються на надуманих методах аналізу трудомісткості виконаних робіт без урахування новітніх технологій, тривалості виконуваних робіт. Крім того, зазначає, що виконання ним робіт, які не відповідають видам діяльності, не є провиною платника податків, який перевіряється. Що ж до порушення порядку заповнення податкових накладних, то такі посилання є безпідставними з огляду на те, що до перевірки були надані податкові накладні від 21 січня 2015 року, які виписані саме по даті оплати. Крім того, реалізація товару контрагентом, виробником якого він не являється у зв'язку із відсутністю основних фондів, не є підставою для висновків про нереальність господарських операцій, оскільки для факту купівлі-продажу не обов'язково потрібно мати власні основні засоби. З приводу посилань на результати податкового контролю зазначає про персональну відповідальність платників податків, а відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій. В свою чергу, заповнення коду УКТ ЗЕД не є обов'язковим для постачання на території України на непідакцизні товари, а висновки щодо імпортного походження металопрокату спростовуються сертифікатами якості ПАО Дніпроспецсталь , крім листа та труби, які були завезені на територію України у 2010 році, коли була відсутня необхідність обов'язкового зазначення цього реквізиту.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП Науково-виробниче об'єднання Павлоградський хімічний завод з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ БП Бікон за листопад 2014 року, липень, вересень 2015 року, ПП Рубікон за грудень 2014 року, ТОВ ВКФ Топаз за січень, березень, вересень 2015 року, ПРАТ НПП Інтеренерго за квітень-травень 2015 року, ТОВ Самаріс за квітень 2015 року, ТОВ Урбан Трейд за квітень 2015 року, ТОВ Зілле Трейд за травень 2015 року, ТОВ НВП Кранмонтаж за червень 2015 року, ТОВ Дніпроспецресурс за липень-вересень 2015 року, ТОВ Акта Компані за вересень 2015 року, ТОВ Імпера Груп за вересень 2015 року, відповідачем складено акт від 22 січня 2016 року № 11/2801-42-14310112, яким встановлено порушення позивачем: - пункту 138.2 статті 138, підпунктів 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 47 864, 00 грн.; - пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення (ряд.18) декларацій всього на суму 589 385, 00 грн., в т.ч. листопад 2014 року - 40 791,00 грн., грудень 2014 року - 10 781,00 грн., січень 2015 року - 7 403, 00 грн., березень 2015 року - 24 559, 00 грн., травень 2015 року -38 650, 00 грн., червень 2015 року - 10 973, 00 грн., липень 2015 року - 52 260, 00 грн., серпень 2015 року - 23 922, 00 грн., вересень 2015 року - 380 046, 00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду по ряд. 25 за листопад 2014 року - 40 791, 00 грн., грудень 2014 року - 10 781, 00 грн., січень 2015 року - 7 403, 00 грн., березень 2015 року - 24 559, 00 грн., травень 2015 року - 38 650, 00 грн., червень 2015 року - 10 973, 00 грн., серпень 2015 року - 76 182, 00 грн., вересень 2015 року - 380 046, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 лютого 2016 року: - № 0000124200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 589 385, 00 грн. та за штрафними санкціями - 294 692, 50 грн.; - № 0000114200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем - 47 864, 00 грн. та за штрафними санкціями - 23 932, 00 грн.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2014 рік) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2014 рік) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2014 рік) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України) (в редакції, чинній на 2014 рік).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2014 рік) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2014 рік) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (в редакції, чинній на 2014 рік).

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2015 рік) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України) (в редакції, чинній на 2015 рік).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2015 рік) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2015 рік) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Реквізити податкової накладної визначено у статті 201 Податкового кодексу України, підпунктом і пункту 201.1 якої передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ БП Бікон укладено договори: - по виконанню робіт капітального ремонту систем електропостачання 35 кВ та ремонту портальних опор; - по виконанню робіт капітального ремонту систем електропостачання 35/6 кВ з ремонтом кабельних каналів та антикорозійним захистом опор та ремонту металевих опор; - по виконанню робіт по аварійному ремонту.

Реальність даних господарських операцій підтверджується договорами, розрахунками договірних цін, податковими накладними, актами виконаних робіт, розрахунками вартості робіт, кошторисами, калькуляціями, реєстрами податкових накладних, журналами-рахунками, перепустками, службовими записками, виписками банку, журналами інструктажів охорони праці, журналами нарядів-розпоряджень, дозволом ТОВ БП Бікон на виконання робіт, ліцензією, свідоцтвом платника податку.

Крім того, між позивачем та ПП Рубікон укладено договір підряду, відповідно до якого останнє здійснює установку, монтаж, пуско-наладку та ремонт модулів та пристроїв промислового та лабораторного обладнання найменування.

Реальність даної господарської операції підтверджується договором з додатковими угодами, специфікаціями, актами виконаних робіт, виписками банку, оборотною відомістю, податковими накладними, розрахунками по ремонтам.

Також між позивачем та ТОВ ВКФ Топаз укладено договір поставки, реальне виконання умов якого підтверджується договором з додатковими угодами, прибутковими ордерами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку, оборотними відомостями, журналом реєстрації довіреностей, податковими накладними, реєстром податкових накладних.

Крім того, між позивачем та ТОВ Зілле Трейд укладено договір купівлі-продажу, реальне виконання умов якого підтверджується договором з додатками-специфікаціями, технічним паспортом, виписками банку, прибутковими ордерами, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, реєстром податкових накладних, журналом на прибуток, журналом реєстрації довіреностей, актами приймання виконаних робіт, загальною відомістю ресурсів, лімітною карткою.

Між позивачем та ТОВ Дніпроспецресурс укладено довгостроковий договір купівлі-продажу, реальне виконання умов якого підтверджується договором з додатковими угодами, виписками банку, прибутковими ордерами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними з розрахунками коригування, реєстрами податкових накладних, оборотна-сальдовою відомістю, журналом реєстрації довіреностей, журналами-рахунками, службовими записками, платіжними дорученнями.

Між позивачем та ТОВ Акта Компані укладено договір купівлі-продажу товару, реальне виконання умов якого підтверджується договором зі специфікацією, сертифікатами якості продукції, прибутковим ордером, видатковою накладною, залізничною накладною, випискою банку, оборотною відомістю, податковою накладною.

Крім того, між позивачем та ТОВ Імпера Груп укладено договори купівлі-продажу, відповідно до яких позивач придбав металопрокат у даного контрагента.

Реальність відповідних правовідносин підтверджується договорами, додатковими угодами, специфікаціями, паспортом-сертифікатом, оборотними відомостями, прибутковими ордерами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, експрес-накладною, журналом реєстрації довіреностей, реєстрами податкових накладних, податковими накладними, сертифікатами та свідоцтва на прийомку, платіжними дорученнями.

Між позивачем та ТОВ Самаріс укладено договір підряду, реальне виконання якого підтверджується договірною ціною, кошторисами на будівельні роботи та конструкції, виписками банку, платіжними дорученнями, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання робіт, актами приймання-передачі обладнання, ліцензією з переліком робіт, листами, податковими накладними.

Між позивачем та ТОВ Урбан Трейд укладено договір по виконанню робіт, реальність якого підтверджується технічним завданням, календарним планом, протоколом узгодження ціни, оборотною відомістю, податковими накладними.

Між позивачем та ПрАТ НПП Інтеренерго укладено договори підряду. Реальність даних операцій підтверджується договорами, договірними цінами, платіжними дорученнями, виписками банку, дозволами на виконання робіт, оборотною відомістю, податковими накладними.

Між позивачем та ТОВ НВП Кранмонтаж укладено договір про надання послуг, реальність якого підтверджується специфікаціями, журналом 6435, актом приймання виконаних робіт, податковими накладними, виписками банку, листами, журналом реєстрації осіб, журналом інструктажу охорони праці.

Встановлено, що вся зазначена вище первинна документація містить необхідні реквізити, передбачені підпунктами 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконавці, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Так, судами встановлено, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, які відповідають вимогам законодавства.

З приводу доводів касаційної скарги слід зазначити таке.

Висновки податкового органу про формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті господарських операцій з ТОВ ВКФ Топаз на підставі податкових накладних від 15 січня 2015 року, в той час як оплата була здійснена 21 січня 2015 року, тобто не за першою подією, є безпідставним з огляду на наявні у матеріалах податкові накладні від 21 січня 2015 року.

Посилання на відсутність коду товару згідно УКТ ЗЕД у деяких накладних, виданих ТОВ Акта Компані та ТОВ Імпера Груп , є необґрунтованими та зводяться до переоцінки обставин у справі, оскільки під час її розгляду судами попередніх інстанцій доказів на підтвердження висновків про те, що товар є підакцизним або ввезеним на митну територію України, контролюючим органом не надано.

В свою чергу, до перевірки позивачем було надано необхідні документи для ідентифікації товару, який придбавався у вітчизняних постачальників.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами по ланцюгу постачання не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки їх зобов'язання не спричиняють податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

З приводу припущень відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також можливість виконувати ними діяльності, яка не передбачена статутом, Суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Крім того, такі висновки податкового органу, на якого в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не підтверджені документально.

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Згідно із частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 804/3420/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С.Пасічник

Судді І.А.Васильєва

В.П.Юрченко