Постанова

від 22.02.2018 по справі 910/18409/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа№ 910/18409/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017р. (повний текст складено 01.12.2017р.)

у справі №910/18409/17 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфарб"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна"

про стягнення 161 032,71 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" про стягнення 161 032,71 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.11.2017р.

В обґрунтування вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за дилерським договором № 38 від 20.05.2016р. Позивач стверджував, що отримавши товар, відповідач допускав прострочку у сплаті вартості товару, у зв'язку із чим позивач нарахував до стягнення з відповідача 72 328,87 грн. пені, 19 889,86 грн. 3% річних, 68 813,98 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2017р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" 72 328,87 грн. пені, 19 889,86 грн. 3% річних, 68 813,98 грн. інфляційних втрат, 2 415,49 грн. судового збору та 18 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував, що судом першої інстанції невірно здійснено розрахунок пені, оскільки на вимоги про нарахування пені за період з 06.10.2016р. по 17.10.2016р. сплив строк позовної давності.

Апелянт стверджував, що постачальник мав можливість не поставляти наступну партію товару, якщо покупець не розрахувався за попередню партію, тож продавець порушив умови договору, зокрема, пункт 6.4. На думку скаржника, позивач спрямовано вчиняв дії для нарощування відповідачем боргу та нарахуванням штрафних санкцій за договором.

Відповідач також не погодився із розміром заявлених до стягнення з нього витрат на правову допомогу в сумі 18 000,00 грн., зауважуючи на ту обставину, що до цих вимог не надано позивачем актів виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №12/10/17 від 12.10.2017р. Крім цього, скаржник вважав, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, оскільки відповідно до протоколу судового засідання від 27.11.2017р. розгляд справи тривав 10 хвилин.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Мальченко А.О., Жук Г.А., та призначено до розгляду на 22.02.2018р.

08.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

08.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про покладення на відповідача витрат які поніс позивач на правову допомогу адвоката.

09.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

09.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про покладення на відповідача витрат які поніс позивач на правову допомогу адвоката.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 20.05.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" (покупець) укладено дилерський договір № 38 (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передавати у власність, а дилер - приймати і своєчасно оплачувати продукцію (товар) на умовах, визначених цим договором та здійснювати подальший продаж продукції від свого імені та за свій рахунок.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору постачальник поставляє продукцію дилеру окремими партіями. Кількість та асортимент (номенклатура) продукції, що поставляється окремою партією, визначаються у заявці дилера, яка узгоджується з постачальником та покупцем в специфікаціях на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна на продукцію встановлюється на рівні цін постачальника, що діють на день подачі дилером заявки на поставку продукції. В ціну товару не входить вартість доставки (пункту 4.1. договору).

У відповідності до пункту 5.1 договору дилер зобов'язаний проводити розрахунок за отриману партію продукції протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту здійснення кожної партії поставки товару (дата підписання дилером видаткової накладної постачальника), якщо інше не буде встановлено додатковою письмовою угодою сторін.

Згідно з пунктом 6.1 договору продукція поставляється дилеру на умовах товарного кредиту строком на 15 днів.

За умовами пункту 6.4 договору постачальник зобов'язаний поставити товар вчасно і в строк, визначений у заявці дилера, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання заявки дилера. Кожна наступна поставка здійснюється в тому випадку, якщо покупець повністю розрахувався за попередню партію товару.

Положеннями пункту 6.5 договору сторони погодили, що умови цього договору викладені у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2012 року), які застосовуються з розрахунком особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору. Базис поставки товару за цим договором - ЕХW м. Дніпропетровськ, склад постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін та діє до 31.12.2017р. включно, крім випадку дострокового припинення договору відповідно до письмової згоди сторін (пункт 15.1 договору).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов'язань відповідно до ст. 692 ЦК України.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (частина 1 статті 694 Цивільного кодексу України).

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), термін EXW "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

З наявних у матеріалах справи видаткових накладних №РБ-0000116 від 23.05.2016р. на суму 622 380,00 грн., №РБ-0000184 від 405 900,00 грн., №РБ-0000485 від 18.10.2016р. на суму 757 680,00 грн. та товарно-транспортних накладних №0000116 від 23.05.2016р., №0000184 від 23.06.2016р., №0000485 від 18.10.2016р. вбачається, що постачальник на виконання умов дилерського договору №38 від 20.05.2016р. поставив товар (надав у розпорядження) відповідно з асортиментними потребами покупця, а останній прийняв товар на загальну суму 1 785 960,00 грн.

Повноваження представника покупця на отримання поставленого позивачем товару підтверджується належним чином оформленими довіреностями №7 від 22.05.2016р., №9 від 22.06.2016р., №53 від 17.10.2016р.

Належне виконання постачальником зобов'язань з передачі товару відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача з приводу того, що постачальник надав у розпорядження покупця товар без перевірки виконання покупцем грошових зобов'язань з оплати вартості попередньої переданої йому партії товару, не вважається обставиною, яка звільняє покупця від оплати товару, наданого у кредит з відстроченням платежу, якщо продавець не заявив такої вимоги.

У зв'язку з неналежним виконання покупцем зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, що підтверджується наданою позивачем банківською виписку по рахунку, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 19 889,86 грн. 3% річних та 68 813,98 грн. інфляційних втрат, за період прострочення з 06.06.2016р. по 08.08.2017р., та 72 328,87 грн. пені за загальний період прострочення з 18.10.2016р. по 29.12.2016р.

Утім, продавцю у договорі купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу належить право на нарахування процентів відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За аналогією із статтею 1048 ЦК України, якщо розмір процентів не встановлений договором, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Утім, розмір процентів, нарахованих відповідно до ст.ст. 536 та 1048 ЦК України, є більшим, ніж заявлено позивачем з розрахунку 3% річних.

Враховуючи, що при вирішенні спору суд не може вийти за межі позовних вимог, нараховані та заявлені ним до стягнення 19 889,86 грн. 3% річних правомірно стягнуті судом першої інстанції, і підстави для зміни рішення суду першої інстанції у цій частині вимог апеляційний суд не вбачає.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами укладеного сторонами договору (пункт 12.4 ) сторони домовилися, що у випадку затримки платежів, передбачених пунктом 5.1 цього договору, дилер виплачує пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний суд встановив, що нараховані 68 813,98 грн. інфляційних втрат та 72 328,87 грн. пені за заявлені періоди прострочення, усупереч твердженню апелянта є арифметично вірними, відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України та умовам договору, тож підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання апелянта у суді апеляційної інстанції на пропуск позивачем строку позовної давності на вимоги про стягнення пені підлягають відхиленню, адже заяву про застосування правил про позовну давність боржник у зобов'язанні (відповідач у справі) мав заявити до суду першої інстанції, і до того ж вимоги по пені заявлені позивачем у межах строку позовної давності, адже з позовом до суду позивач звернувся 18.10.2017р.

Стосовно доводів апелянта про безпідставне покладення на нього понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції, відхиляючи такі доводи за неспроможністю, виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на час прийняття рішення) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 18 000,00 грн. позивачем долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від № 12/10/17 від 12.10.2017р., копію свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання № 613 від 03.07.2009р., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 2815 від 20.06.2014р., яке видане на ім'я ОСОБА_3; копію ордеру серії ДП № 148/000045 від 12.10.2017р., платіжне доручення №5773 від 13.10.2017р. на суму 18 000,00 грн.

Вирішуючи питання про віднесення на відповідача витрат позивача за послуги адвоката, господарський суд має врахувати, чи є розмір таких витрат співрозмірним з ціною позову.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Перевіривши співрозмірність заявлених витрат за послуги адвоката на відповідність вказаним критеріям, врахувавши ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, судова колегія вважає, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та з вказаними обставинами, а тому підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Твердження апелянта про недоведеність позивачем заявлених до стягнення витрат на правову допомогу у зв'язку з тим, що акти прийому-передачі послуг не складалися, спростовуються тим, що оплати на правову допомогу підтверджена наявними у справі відповідними фінансовими документами.

Звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт вказував на нетривалий час розгляду справи у судовому засіданні 27.11.2017р.

Тривалість розгляду справи не регламентована процесуальним кодексом, а тому не вказана в якості підстави для скасування судового акту.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Що стосується заяви представника позивача, в якій він просив покласти на відповідача понесені судові витрати, у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 16 000,00 грн., які позивачем сплачені на виконання договору про надання правової допомоги №12/10/17 від 12.10.2017р. відповідно до платіжного доручення №3510 від 26.12.2017р., то колегія суддів вважає таку заяву обґрунтованою і правомірною.

Тож, судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017р. у справі №910/18409/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017р. у справі №910/18409/17 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 12Ж, ЄДРПОУ 37192387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" (49102, м. Дніпро, вулиця Данила Галицького, буд. 10, ЄДРПОУ 24227085) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

3. Матеріали справи №910/18409/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст складено 06.03.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук