Постанова

від 06.03.2018 по справі 911/74/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Київ

справа № 911/74/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Резніченко Н.О.

учасники справи:

позивач - Ірпінське міжрайонне управління водного господарства,

представник позивача - не з'явився,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрушанка",

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Ірпінського міжрайоного управління водного господарства

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017

у складі колегії суддів: Смірнова Л.Г. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

у справі № 911/74/17 господарського суду Київської області

за позовом Ірпінського міжрайонного управління водного господарства

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрушанка"

про стягнення 40 929, 76 грн. та розірвання договору

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Ірпінське міжрайонне управління водного господарства (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрушанка" (далі - ТОВ "Петрушанка", відповідач) про стягнення 40 122, 21 грн. основного боргу, 807,55 грн. - пені (за сукупний період з 14.10.2016 по 01.01.2017) та розірвання договору про надання послуг з організації спортивного і любительського рибальства №59 від 03.06.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує умови договору №59 від 03.06.2015, в частині здійснення оплати наданих позивачем послуг.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Господарського суду Київської області від 02.03.2017 у справі №911/74/17 (суддя Шевчук Н.Г.) позов Ірпінського міжрайонного управління водного господарства задоволено частково; розірвано договір № 59 від 03.06.2015; стягнуто з ТОВ "Петрушанка" на користь позивача 40 122 грн. 21 коп. заборгованості та 1 350 грн. 81 коп. судового збору. В іншій частині у позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що невиконання відповідачем умов оскарженого договору, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, призвело до істотних порушень умов договору, що визнано підставою для розірвання спірного договору. В частині нарахування та стягнення пені, судом відмовлено, з посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем Актів здачі-приймання наданих послуг за Договором, що унеможливлює визначення періоду прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання

3. Під час розгляду справи, місцевим господарським судом було встановлено:

3.1. 03.06.2015 між Ірпінським міжрайонним управлінням водного господарства (виконавець) та ТОВ "Петрушанка" (замовник) укладено договір про надання послуг з організації спортивного і любительського рибальства від року № 59, предметом якого, за умовами п. 1.1., є надання послуг з організації спортивного і любительського рибальства на акваторії ставків "Петрушанський нижній" - площею водного дзеркала орієнтовно 15,8 га та "Петрушанський верхній" - площею водного дзеркала орієнтовно 7,5 га, що входять до складу міжгосподарської зрошувальної системи "Шпитьківська", відповідно до п. 17 Переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 за № 1101, з метою залучення коштів для утримання в належному технічно-справному стані гідротехнічних споруд та з метою ефективного використання водойм.

Відповідно до п. 2.1. Договору, сторони зобов'язались спільно діяти шляхом об'єднання своїх зусиль у напрямку поліпшення умов використання водних об'єктів та прилеглих до них прибережних захисних смуг, та смуг відведення дамби, закріплених за Ірпінським МУВГ на праві оперативного управління, по вирощуванню риб-меліораторів для впровадження сучасних технологій очищення водойм, забезпечення їх рекреаційного значення, а також у сфері виробництва рибної продукції та організації спортивних заходів на воді (спортивна ловля риби і т.д.).

Згідно п.п. 4.1., 6.2. спірного Договору, Замовник зобов'язався: забезпечувати утримання в належному санітарному стані прибережної захисної смуги ставу, а також оплачувати комплекс заходів по технічному обслуговуванню та ремонту гідроспоруд, згідно Правил технічної експлуатації ставу, відповідно до прикладеної до договору калькуляції (Додаток 1); своєчасно перераховувати Виконавцю кошти за послуги з організації спортивного і любительського рибальства, відповідно до п. 17 Переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України в сумі 53 593, 87 грн., в т. ч. ПДВ 8 932,31 грн.

Сторонами Договору передбачено, що сплата коштів здійснюється чотири рази на рік (щоквартально) рівними частинами протягом 10 робочих днів, з дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, який виконавець надає замовнику не пізніше 5 робочих днів після закінчення кожного кварталу.

У разі, якщо Замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання не поверне Виконавцю акт прийому-передачі наданих послуг або не надасть обґрунтовану відмову щодо непідписання акту, вважатиметься, що Замовник прийняв виконання Послуг за цим Договором.

Умовами п. 7.5 Договору сторонами передбачені випадки, за яких Договір може бути розірваний, зокрема, у випадку допущення Замовником систематичного порушення своїх зобов'язань, визначених положеннями п.п. 4.1., 6.2., 6.3., 6.4.

3.2. На виконання умов договору, позивач надавав відповідачу послуги, згідно Актів здачі - приймання наданих послуг № 1 від 06.04.2016 на суму 13 325, 26 грн. (з ПДВ), № 2 від 04.07.2016 на суму 13 325, 26 грн. (з ПДВ) та № 3 від 06.10.2016 на суму 13 471, 69 грн. (з ПДВ).

4. Місцевим господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем претензій щодо обсягу та/або якості послуг, наданих згідно актів здачі - приймання наданих послуг №1 від 06.04.2016, №2 від 04.07.2016 та №3 від 06.10.2016.

5. За висновками господарського суду першої інстанції, невиконання відповідачем умов договору з організації спортивного і любительського рибальства № 59 від 03.06.2015, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості належним чином та в повному обсязі отримувати грошові кошти за надані ним послуги, що є підставою для розірвання спірного договору.

6. Відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем на адресу відповідача Актів здачі - приймання наданих послуг №1 від 06.04.2016, №2 від 04.07.2016 та №3 від 06.10.2016, унеможливлює визначення періоду прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, що стало підставою відмови в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 807,55 грн. за сукупний період з 14.10.2016 по 01.01.2017.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Петрушанка" на рішення господарського суду Київської області від 02.03.2017 у справі №911/74/17 задоволено частково; рішення місцевого господарського суду змінено; резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрушанка" (код 39665836) на користь Ірпінського міжрайонного управління водного господарства (код 01033958) 40 122 (сорок тисяч сто двадцять дві) грн. 21 коп. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрушанка" (код 39665836) на користь Ірпінського міжрайонного управління водного господарства (код 01033958) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрушанка" (код 39665836) на користь Ірпінського міжрайонного управління водного господарства (код 01033958) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання постанови".

При цьому, апеляційним господарським судом було встановлено, що позивач не звертався до Відповідача з пропозицією щодо розірвання Договору. За висновками апеляційного господарського суду, у даній справі відсутні передбачені Договором або законом підстави для розірвання Договору, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання не є підставою для розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного суду від 26.07.2017 у справі №911/74/17, Ірпінське міжрайонне управління водного господарства звернулось з касаційною скаргою.

9. У касаційній скарзі скаржник просить господарський касаційний суд:

9.1. скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26.07.2017 у справі №911/74/17;

9.2. залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 02.03.2017 у цій справі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Ухвалою від 22.01.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 12.01.2018), прийняв справу №911/74/17 господарського суду Київської області до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Ірпінського міжрайонного управління водного господарства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у справі №911/74/17; призначив розгляд справи на 06.03.2018.

11. На підставі Розпорядження Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05.03.2018 № 499, у зв'язку з відрядженням судді Катеринчук Л.Й., за Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 05.03.2018, для розгляду справи №911/74/17 визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. (головуючий), Білоус В.В., Пєсков В.Г.

12. В судове засідання 06.03.2018 сторони повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників сторін (учасників судового процесу).

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (Ірпінського міжрайонного управління водного господарства)

13. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом ст. 218 ГК України, ст.ст. 615, 651, 907 ЦК України.

14. Скаржник доводив, що систематичне невиконання відповідачем п. 6.2. спірного Договору, є підставою розірвання договору за умовами п. 7.5. вказаного Договору, що залишилось поза увагою господарського суду апеляційної інстанції.

Доводи інших учасників справи

15. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

16. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124 регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

17. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

18. Господарський процесуальний кодекс України (далі -ГПК України), в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі і додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

19. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України унормовано, що, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Положення ст. 651 ЦК України встановлюють, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

20. Господарський кодекс України (далі - ГК України)

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. З огляду на те, що відповідно до ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судом апеляційної інстанції встановлених ним фактичних обставин справи при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Петрушанка", зокрема щодо умов Договору про надання послуг з організації спортивного і любительського рибальства від року № 59 від 03.06.2015 (п. 7.5 Договору).

А.2. Щодо суті касаційної скарги

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, господарські суди попередніх інстанцій, на підставі матеріалів та обставин справи, встановили неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з організації спортивного і любительського рибальства № 59 від 03.06.2015, щодо своєчасної оплати за послуги з організації спортивного і любительського рибальства, а саме п. 6.2 Договору.

Встановлені в цій частині обставини відповідачем не спростовані, доказів оплати за спірним Договором до матеріалів справи не надано.

При цьому, слід зауважити на тому, що спірний Договір є оплатним та не містить в цій частині будь-яких застережень.

Поряд з цим, господарськими судами відмовлено у задоволенні позовних вимог Ірпінського міжрайонного управління водного господарства щодо стягнення пені у сумі 807, 55 грн. (нарахована за період з 14.10.2016 по 01.01.2017, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (14%).

Приймаючи таке рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні приписів ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України, направлення позивачем на адресу відповідача Актів здачі - приймання наданих послуг №1 від 06.04.2016, №2 від 04.07.2016 та №3 від 06.10.2016, що унеможливлює визначення періоду прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Наведені висновки та доводи судів першої та апеляційної інстанції, в касаційному порядку не оскаржено та не спростовано.

Щодо вимог Ірпінського міжрайонного управління водного господарства про розірвання Договору про надання послуг з організації спортивного і любительського рибальства від року № 59 від 03.06.2015, колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пункт 7.6 оскарженого Договору, також, містить умову про те, що ініціатор припинення дії Договору має направити на адресу другої сторони письмове повідомлення цінним листом про розірвання договірних зобов'язань.

Проте, як встановлено апеляційним господарським судом, позивач не звертався до відповідача з відповідною пропозицією про розірвання Договору. Встановлена обставина не спростована, також, під час касаційного провадження. Тобто, в цій частині, позивачем не було дотримано порядку розірвання договору, визначеного Законом та умовами спірного Договору.

Крім того, положеннями ст. 651 ЦК України, як підставу розірвання договору, визначено істотність порушення зобов'язання.

Водночас, апеляційним господарським судом правомірно зазначено про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання по Договору не є істотним порушенням договору, у розумінні ст. 651 ЦК України, оскільки у даному випадку кредитор не позбавляється права вимоги виконання такого зобов'язання (стягнення).При цьому, слід зауважити на тому, що матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем оплати за попередні періоди та не визнані поважними причини, наведені відповідачем, в обґрунтування неоплати за спірні періоди.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом, відповідно до приписів ст.ст. 43, 101 ГПК України, її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм надано належну юридичну оцінку.

Поряд з цим, доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом ст. 218 ГК України, ст.ст. 615, 651, 907 ЦК України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у справі № 911/74/17 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Ірпінського міжрайонного управління водного господарства та залишенням без змін оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4 2 , 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ірпінського міжрайонного управління водного господарства залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у справі № 911/74/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков