Постанова

від 11.12.2017 по справі 804/7517/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 р. Справа № 804/7517/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Курілові Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу у сумі 266 362, 95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України має податковий борг у розмірі 266 362, 95 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлені терміни самостійно задекларованих податкових зобов'язань та сум узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а саме, з податку на додану вартість у сумі - 8674,00 грн., пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 257688,95 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач та третя особа у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Позивач просив здійснювати розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Леніна, будинок 56/1, проте на адресу суду повернувся конверт у відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

За приписами частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з ч. 4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України (код ЄДРПОУ 39402264) перебуває на обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

На виконання приписів Податкового кодексу України відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9262516025 від 11.01.2017 року за звітний період - грудень 2016 року, в якій платником податків самостійно визначено суму податку до сплати у розмірі 3 309,00 грн., терміном сплати до 30.01.2017 року. Згідно з Довідки про стан розрахунків з бюджетом вказана сума податкового зобов'язання станом на 13.09.2017 року сплачена не була.

Судом також встановлено, що відповідачем до ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9070248522 від 20.04.2017 року за звітний період - березень 2017 року, в якій платником самостійно нараховано до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 2 162,00 грн., терміном сплати до 30.04.2017 року. Згідно з Довідки про стан розрахунків з бюджетом вказана сума податкового зобов'язання станом на 13.09.2017 року сплачена не була.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ за період з 17.06.2016 року по 25.10.2016 року за результатами якої складено акт від 09.02.2017 року № 61/12-01/39402264, згідно з висновками якого, встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 16015,00 грн.

На підставі акту перевірки від 09.02.2017 року № 61/12-01/39402264 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0000791201 від 20.02.2017 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3203,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 21.02.2017 року. Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000791201 від 20.02.2017 року відповідачем не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Згідно Довідки про стан розрахунків з бюджетом узгоджена сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні - рішенні № 0000791201 від 20.02.2017 станом на 13.09.2017 року, не сплачена.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 8674,00 грн.

Також судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області в період з 10.02.2017 по 16.02.2017 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України з питань дотримання вимог валютного законодавства щодо порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД при виконанні міжнародних контрактів за період з 14.12.2015 року по 31.01.2017 року, за результатами якої складено акт від 23.02.2017 року № 1166/04-36-14-04-08/39402264, згідно з висновками якого встановлено порушення вимог статей 2 і 5 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю .

Встановлені порушення стали підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень: № 0000501403 від 24.04.2017 року про донарахування грошових зобов'язань зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн. та №0000511403 про донарахування грошових зобов'язані зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257518,95 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача згідно приписів Податкового кодексу України та вважаються врученими у відповідності до розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату ними юридичної сили.

Таким чином, відповідач має податковий борг у розмірі 266 362, 95 грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 8674,00 грн. та по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257 688,95 грн., що підтверджується даними, які містяться в інтегрованій картці платника податків.

В ході судового розгляду судом встановлено, що заборгованість по платежам до бюджету за підприємством є новоствореним податковим боргом, у зв'язку з чим відповідно до статті 59 Податкового кодексу України по Товариству з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України сформована та направлена податкова вимога від № 4751-17 від 14.11.2016 року, проте на адресу податкового органу, на обліку у якому перебував платник, зазначена вимога повернута поштою з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, відповідачем узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, однак, як було встановлено в ході розгляду справи, вказані суми в установлений законом строк відповідачем сплачені не були, що призвело до виникнення податкового боргу.

За приписами абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначені положення нормативних актів, сума узгодженого грошового зобов'язання становить 266 362, 95 грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 8674,00 грн. та по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257 688,95 грн., яка набула статусу податкового боргу.

У разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (абзац 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Як свідчать матеріли справи, на адресу відповідача направлена податкова вимога форми Ю від 14.11.2016 року №4751-14 на суму 40 692,1 грн., проте на адресу позивача повернувся конверт у зв'язку з неврученням.

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією контролюючого органу, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372 (чинного на момент винесення податкової вимоги; далі - Порядок №576).

Відповідно до пункту 4.8 Розділу IV Порядку № 576, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.

Статтею 95 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг у розмірі 266 362, 95 грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 8674,00 грн. та по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257 688,95 грн., що підтверджується даними, які містяться в інтегрованій картці платника податків.

Враховуючи, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України (50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Леніна, будинок 56/1, код ЄДРПОУ 39402264) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 266 362, 95 грн. (двісті шістдесят шість тисяч триста шістдесят дві гривні 95 копійок), з яких:

- по податку на додану вартість у сумі 8674,00 грн. (вісім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 00 копійок) на розрахунковий рахунок 31118029700026, код платежу 14060100, одержувач - Управління державної казначейської служби України у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38032222, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

- по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257 688,95 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 95 копійок) на розрахунковий рахунок 31117105700026, код платежу 21081000, одержувач - Управління державної казначейської служби України у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38032222, банк одержувача ГУ ДКСУ Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева