Постанова

від 26.06.2018 по справі 804/7517/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2018 рокусправа № 804/7517/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Круговий О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року в адміністративній справі № 804/7517/17 (суддя Тулянцева І.В.), ухвалену в місті Дніпрі в порядку письмового провадження, за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В ИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України податкового боргу у сумі 266 362, 95 грн. В обґрунтування позову зазначалось, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у встановлені терміни самостійно задекларованих податкових зобов'язань та сум узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом з податку на додану вартість у сумі - 8674,00 грн., пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 257688,95 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року позов задоволено.

Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга про його скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не встановлені обставини направлення позивачем податкової вимоги та наявності порушень відповідачем валютного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване та зазначає, що доводи скаржника спростовуються наявними у справі письмовими доказами - податковою вимогою форми ( Ю ) № 4751-17 від 14.11.2017 року, яка направлялась на адресу відповідача з повідомленням про вручення і була повернута за закінченням терміну зберігання, а також податкові повідомлення-рішення № 0000791201 від 20.02.2017 року, яке отримано керівником Товариства, та № 0000511403, № 0000501403 від 24.04.2017 року, які також направлялись на адресу відповідача з повідомленням про вручення і були повернуті за закінченням терміну зберігання.

Від Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відзив на апеляційну скаргу, у встановлений

ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року строк, до апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін.

У судове засідання Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, до суду уповноваженого представника не направила, про причини неприбуття не повідомила.

Відповідно до честини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9262516025 від 11.01.2017 року за звітний період - грудень 2016 року відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 3 309,00 грн., терміном сплати до 30.01.2017 року. Згідно з Довідки про стан розрахунків з бюджетом вказана сума податкового зобов'язання станом на 13.09.2017 року сплачена не була.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9070248522 від 20.04.2017 року за звітний період - березень 2017 року відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 2 162,00 грн., терміном сплати до 30.04.2017 року. Згідно з Довідки про стан розрахунків з бюджетом вказана сума податкового зобов'язання станом на 13.09.2017 року сплачена не була.

Посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ за період з 17.06.2016 року по 25.10.2016 року за результатами якої складено акт від 09.02.2017 року № 61/12-01/39402264, згідно з висновками якого, встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 16015,00 грн. На підставі акту перевірки від 09.02.2017 року № 61/12-01/39402264 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0000791201 від 20.02.2017 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3203,00 грн. Податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 21.02.2017 року. Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000791201 від 20.02.2017 року відповідачем не надано. Згідно Довідки про стан розрахунків з бюджетом узгоджена сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні - рішенні № 0000791201 від 20.02.2017 року станом на 13.09.2017 року, не сплачена. Сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 8674,00 грн.

Посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області в період з 10.02.2017 року по 16.02.2017 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України з питань дотримання вимог валютного законодавства щодо порушення термінів

розрахунків в сфері ЗЕД при виконанні міжнародних контрактів за період з 14.12.2015 року по 31.01.2017 року, за результатами якої складено акт від 23.02.2017 року № 1166/04-36-14-04-08/39402264, згідно з висновками якого встановлено порушення вимог статей 2 і 5 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю . Встановлені порушення стали підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень: № 0000501403 від 24.04.2017 року про донарахування грошових зобов'язань зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн. та №0000511403 про донарахування грошових зобов'язані зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257518,95 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача згідно приписів Податкового кодексу України та вважаються врученими у відповідності до розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254. Матеріали справи не містять доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату ними юридичної сили. Таким чином, відповідач має податковий борг у розмірі 266 362, 95 грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 8674,00 грн. та по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 257 688,95 грн., що підтверджується даними, які містяться в інтегрованій картці платника податків.

В ході судового розгляду судом встановлено, що заборгованість по платежам до бюджету за підприємством є новоствореним податковим боргом, у зв'язку з чим відповідно до статті 59 Податкового кодексу України по Товариству з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України сформована та направлена податкова вимога від № 4751-17 від 14.11.2016 року, проте на адресу податкового органу, на обліку у якому перебував платник, зазначена вимога повернута поштою з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються змістом мотивувальної частини постанови суду першої інстанції та наявністю у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позову - податковою вимогою № 4751-17 від 14.11.2016 року (а.с.17), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с. 9, 40-42) із доказами їх направлення на адресу відповідача.

Суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення Податкового кодексу України (ПК України), які регулюють питання виникнення та стягнення податкового боргу. Так, за приписами абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім

випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 ПК України).

Зважаючи на те, що податковий борг, пред'явлений позивачем до стягнення, виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи скаржника про те, що судом не здійснена перевірка дотримання ним валютного законодавства при виконанні контрактів із GRAND CJNNTCTION LLP, що виключає можливість нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки зазначена пеня нарахована відповідними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем у встановлені Податковим кодексом України порядку та строк не оскаржені.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року в адміністративній справі № 804/7517/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 червня 2018 року і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 липня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук