Рішення

від 14.03.2018 по справі 826/373/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2018 року № 826/373/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васенкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська індустріальна

інвестиційна група (далі також - позивач, ТОВ Українська індустріальна

інвестиційна група )

до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві форми Р від 28.12.2017 №328261514;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві форми ПС від 28.12.2017 №3292615147.

Позовні вимоги вмотивовано порушенням відповідачем процедури проведення перевірки, встановленої Податковим кодексом України, оскільки фактично перевірка за місцезнаходженням позивача відповідачем не проводилася, посадові особи останнього для такої перевірки за місцезнаходженням позивача за межами Києва не виїжджали, запити про надання документів для перевірки в законний спосіб не направлялися.

Також, позивач вказав на те, що перевірка проводилась без дослідження первинної документації, яка може бути підставою для висновків під час проведення такої перевірки, оскільки позивач не надавав відповідачу жодних документів, на яких могли бути зроблені висновки. Таким чином, документальна позапланова виїзна перевірка проведена з порушеннями, а прийнятті за її результатами податкові повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Водночас зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправильними по суті.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку, зокрема ТОВ Українська індустріальна інвестиційна група , за результатами якої складено акт перевірки від 12.12.2017 №195/26-15-14-07-01-10/37133405.

Перевірку проведено на підставі наказу Головного управління ДФС у м.Києві від 23.08.2017 №8366 відповідно до направлення від 30.08.2017 №788/26-15-14-07-01 у зв'язку з отриманням відповідачем ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 16.01.2017 у справі №752/921/17 за матеріалами кримінального провадження від 10.05.2016 №42016111010000112 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 205, частиною другою статті 222, частиною другою статті 366, частинами третьою та четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, та листа Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 07.03.2017 №420161-0112кп/125/47/03-17.

Наказом Головного управління ДФС у м.Києві від 23.08.2017 №8366 про проведення перевірки передбачалося проведення перевірки позивача тривалістю 5 робочих днів з 30.08.2017 по дату закінчення перевірки.

В направленні на перевірку від 30.08.2017 №788/26-15-14-07-01 зазначено про проведення перевірки з 30.08.2017 строком 5 робочих днів.

Згідно з ухвалою слідчого судді про проведення позапланової перевірки від 16.01.2017 перевірку позивача передбачалося провести за адресою АДРЕСА_1

30.08.2017 копію наказу контролюючого органу вручено під розписку уповноваженому представнику позивача за довіреністю ОСОБА_1, ознайомлено його з направленням на перевірку, вручено запит від 30.08.2018 про надання документів, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини позивача з деякими суб'єктами господарювання.

При цьому позивачем не оспорюється правомірність видання наказу про призначення перевірки, не заперечує він і щодо підстав її проведення.

01.09.2017 позивач звернувся до відповідача з листом №46, в якому повідомив про втрату деяких запитуваних документів та про необхідність перенесення виїзної перевірки на іншу дату для відновлення втрачених документів.

Наказом Головного управління ДФС у м.Києві від 04.09.2017 №8592 перенесено строк проведення розпочатої перевірки та надання документів до перевірки в межах, визначених пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

Копію наказу вручено уповноваженому представнику позивача ОСОБА_2 04.09.2017 №56

Листом від 30.11.2017 позивач повідомив про усунення обставин, що перешкоджали проведенню перевірки у зв'язку з відновленням первинних документів, також поінформував про необхідність поновлення виїзної перевірки за новим місцезнаходженням позивача, а саме: Запорізька область, м.Запоріжжя, Вознесенівський район, вулиця Незалежної України, буд.51, кімнати №147 (зміни щодо адреси в установленому порядку внесено до ЄДРПОУ).

Указаний лист отримано відповідачем 01.12.2017.

Згідно з доводами позивача з 01.12.2017 жодна посадова особа відповідача до нього за новим місцезнаходженням для проведення перевірки не прибувала із запитом про надання документів для перевірки не зверталася.

За результатами перевірки відповідачем встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 12.12.2017 №195/26-15-14-07-01-10/37133405 порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 242 002,00 грн.

Згідно з вищевказаним актом перевірка проводилась у період з 30.08.2017 по 01.09.2017 та з 04.12.2017 по 05.12.2017, зазначено про місцезнаходження ТОВ Українська індустріальна інвестиційна група , зареєстроване в установленому порядку, з 04.07.2016 по 28.11.2017 - м.Київ, вул.Алма-Атинська,12, з 28.11.2017 - м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 51, кімн.147.

Згідно з доводами відповідача відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України за новою адресою позивача засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення 30.11.2017 направлено запит про надання первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що засвідчують фінансово-господарські відносини з окремими суб'єктами господарювання за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, термін надання документів - до 04.12.2017, який повернувся 06.01.2018 неврученим.

У зв'язку з ненаданням позивачем первинної документації відповідачем складено акти про ненадання документів від 04.12.2017 №978/26-15-14-07-01 та від 05.12.2017 №983/26-15-14-07-01 та перевірку проведено за відсутності первинної документації.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 28.12.2017 №328261514, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 302 503,00 грн., з яких: 242 002,00 грн. - виявлене заниження податкового зобов'язання, 60 601,00 грн. - сума штрафної санкції;

- податкове повідомлення-рішення форми ПС від 28.12.2017 №3292615147, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 510,00 грн. за ненадання документів при здійсненні податкового контролю.

Не погоджуючись із указаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом; оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом; вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені права контролюючих органів, в тому числі в підпункті 20.1.4. закріплено право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із пунктами 44.1 та 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

В пункті 44.5 статті 44 Податкового кодексу України зазначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів , зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків .

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою документальної виїзної перевірки є її проведення виключно за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як вбачається з матеріалів справи, терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України були перенесені до усунення причин, які призвели до неможливості її проведення, а саме: до дати поновлення документів.

Як встановлено судом вище, наказом Головного управління ДФС у м.Києві від 04.2017 №8592 було перенесено строк проведення розпочатої документальної позапланової перевірки позивача до дати відновлення та надання втрачених ними раніше документів в межах, визначених пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу.

Листом від 30.11.2017, який отримано відповідачем 01.12.2017, позивач повідомив про усунення обставин, що перешкоджали проведенню перевірки у зв'язку з відновленням первинних документів, також поінформував про необхідність поновлення виїзної перевірки за новим місцезнаходженням позивача, а саме: м.Запоріжжя, Вознесенівський район, вулиця Незалежної України, буд.51, кімнати №147 (зміни щодо адреси в установленому порядку внесено до ЄДРПОУ).

Як вбачається з матеріалів справи, ураховуючи вказане звернення позивача, перевірку стосовно нього було продовжено з 04.12.2017 по 05.12.2017. Наведене підтверджується актом перевірки, в якому зазначено терміни проведення перевірки з 30.08.2017 по 01.09.2017 та з 04.12.2017 по 05.12.2017.

Однак судом не встановлено, що з метою поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача відповідач прийняв про це відповідний наказ та видав уповноваженій особі направлення на перевірку або в раніше виданому направленні на перевірку від 30.08.2017 №788/26-15-14-07-01 зазначив про поновлення проведення перевірки на відповідний термін, та не вручив ці документи в установленому порядку позивачу, що не узгоджується з вимогами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Копії зазначених документів не надано також і суду під час судового розгляду справи.

Наведене дає підстави суду дійти висновку про відсутність документального підтвердження поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

У зв'язку з викладеним не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що 30.11.2017 ним за новою адресою позивача надсилався письмовий запит про надання первинної документації для проведення перевірки, який згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся неврученим до Головного управління перевірки ДФС у м.Києві 06.01.2018, оскільки зазначений запит був надісланий відповідачем поза межами перевірки позивача.

У зв'язку з цим заслуговує на увагу підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, яким контролюючому органу саме під час проведення перевірок надано право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, право витребовувати у платника податків документи поза межами перевірки, у контролюючого органу відсутнє.

До того ж, копію указаного запиту відповідачем до суду не надано.

Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Водночас, зі змісту акту перевірки судом вбачається, що контролюючим органом акт перевірки складено на підставі актів від 04.12.2075 №978/26-15-14-07-01 та від 05.12.2017 №983/26-15-14-07-01 про ненадання позивачем документів для перевірки. Тобто первинні документи відповідачем не досліджувалися.

Відтак, перевірку позивача у період з 04.12.2017 по 05.12.2017 проведено без законних на те підстав та без дослідження первинної документації.

Крім того, заслуговують на увагу доводи позивача про фактичне непроведення відповідачем фактичної його документальної позапланової перевірки за місцезнаходженням: м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 51, кімн.147, оскільки жодна посадова особа відповідача у період з 04.12.2017 по 05.12.2017 до позивача для проведення перевірки не прибувала.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував того, що посадові особи відповідача до м.Запоріжжя для перевірки позивача не виїжджали.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що з 04.12.2017 по 05.12.2017 документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Українська індустріальна інвестиційна група була проведена не за місцезнаходженням позивача, а в приміщенні Головного управління ДФС у м.Києві, що не узгоджується з приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Отже, наведене дає підстави суду дійти висновку, що проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Українська індустріальна інвестиційна група , за результатами якої складено акт перевірки від 12.12.2017 №195/26-15-14-07-01-10/37133405, було здійснено з порушенням норм податкового законодавства.

Указані процедурні порушення вплинули на можливість позивача захистити свої права під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини господарських операцій тощо, які підлягали перевірці) та підтвердження законності даних податкового обліку.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта, складеного за результатами вищевказаної перевірки, є протиправним та підлягають скасуванню судом, а позовні вимоги задоволенню.

При цьому встановлених судом обставин достатньо для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір в розмірі 4 545,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.01.2018 № 370.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 241-255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві форми Р від 28.12.2017 №3282615147.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві форми ПС від 28.12.2017 №32926151147.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Українська індустріальна інвестиційна група (69035, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, будинок 51, кімната 147, код ЄДРПОУ 37133405) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 545,20 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (04655, м.Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 292- 297 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова