УХВАЛА
13 березня 2018 року
Київ
справа №804/5660/17
провадження №К/9901/33207/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 у справі за позовом Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про скасування повідомлення про повернення виконавчого документа,
у с т а н о в и в :
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 гривень.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, скаржник звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру та похідними від неї вимогами.
Таким чином, скаржник мав сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3200,00 гривень (200% від 1600,00).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: *;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд .
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2018 |
Оприлюднено | 15.03.2018 |
Номер документу | 72718722 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Загороднюк А.Г.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стрелець Т.Г.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Суховаров А.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Суховаров А.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні