Ухвала

від 14.03.2018 по справі 757/11485/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11485/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у правління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

02.03.2018 року до провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у правління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт в рамках кримінального провадження № 42017000000001386 від 11.05.2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, на вилучені в ході проведення 28.02.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 13.02.2018 у справі №757/784/18-к обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , наступні документи, мобільні телефони, ноутбук та грошові кошти.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні другого слідчого відділу прокуратури міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження №42017000000001386 від 11.05.2017 за фактом протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інших наразі не встановлених в ході досудового розслідування осіб, які перебуваючи у співучасті з окремими працівниками ГСУ НП України, шляхом підроблення офіційних документів та внесення завідомо неправдивих відомостей до державних реєстрів привласнили та заволоділи активами ТОВ «Даш Бент Інвест», яке є власником ПАТ «Дашуківські Бентоніти», та змінили керівництво вказаного підприємства, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Досудовим розслідуванням, встановлено, що директор Дочірнього підприємства «Компанія Інтерсервіс» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який діяв на підставі підробленої довіреності, як представник Закритої акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Емселба лімітед» (Кіпр) підробили протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ «Даш Бент Інвест» від 27.04.2017 та подали їх в пакеті інших документів державному реєстратору для внесення змін до державних реєстрів. Наслідком цієї фальсифікації стало незаконне внесення до автоматизованих систем рішення про зміну складу учасників ТОВ «Даш-Бент Інвест», а саме: введено Дочірнє підприємство «Компанія Інтерсервіс» (код ЄДРПОУ 30971020) із часткою статутного капіталу 90 % (2 млн. 250 тис. грн.) та зменшено частку Закритої акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Емселба лімітед» (Кіпр) зі 100 % до 10 % статутного капіталу, що складає 250 тис. грн.. Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з викладених в ньому підстав, вказав на те, що вилучені в ході проведення за місцем мешкання ОСОБА_7 грошові кошти можуть бути здобуті в результаті протиправного розпорядження активами ТОВ «Даш Бент Інвест», яке незаконно привласнили службові особи ДП «Компанія Інтерсервіс» (ЄДРПОУ 30971020), співзасновником якого є ОСОБА_7 , а тому підлягають арешту з метою подальшого відшкодування збитків законним власникам ТОВ «Даш Бент Інвест». Також ноутбук AppleMacbookAirта жорсткі диски можуть містити сліди скоєння злочину - проекти підроблених та протиправно складених документів, а також необхідності подальшого призначення судових комп`ютерно-технічних експертиз, тому з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, необхідно зберегти вилучені грошові кошти, речі та документи, однак, зважаючи на викладені вище обставини, іншим шляхом, окрім як накладення на них арешту забезпечити це не можливо. Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотанняу повному обсязі, надала письмові заперечення, в яких послалася на те, що 28 лютого 2018 року слідчими в ОВС другого слідчого відділу прокуратури міста Києва в рамках кримінального провадження № 42017000000001386 від 11.05.2017 р. було проведено обшук домоволодіння, де фактично мешкає ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка 3223155400:03:037:0170), дозвіл на проведення якого було надано ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2018 р. по справі №757/7841/18-к. Зазначене вище домоволодіння (будинок) належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_11 на підставі договору дарування № 580 від 11.08.2016 р., що достовірно відомо органу досудового розслідування та зазначено у вказаній вище ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2018 р. по справі № 757/7841/18-к. В результаті проведення обшуку, за відсутністю власника домоволодіння (будинку) ОСОБА_11 , було складено протокол обшуку (з додатком) від 28.02.2018 р. та тимчасово вилучені грошові кошти в сумі 30000 тис. дол. США та 170 тис. грн., які належать ОСОБА_11 . Адвокат ОСОБА_5 стверджує про неправомірність, безпідставність та протизаконність накладення арешту на майно.Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_5 стверджує про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 28.02.2018р. при обшуку домоволодіння, де фактично мешкає ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка 3223155400:03:037:0170), а саме: на грошові кошти в сумі 30 000 тис. дол. США та 170 тис. грн., в рамках кримінального провадження №42017000000001386 від 11.05.2017 р., з огляду на що у задоволенні відповідного клопотання слідчого, прокурора про накладення арешту на майно має бути відмовлено, оскільки: майно (грошові кошти у вказаній вище сумі) належить ОСОБА_11 , яка не має жодного відношення до кримінального провадження №42017000000001386 від 11.05.2017 р.; майно (грошові кошти у вказаній вище сумі) не є та не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди, не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; відсутні достатні підстави вважати, що майно (грошові кошти у вказаній вище сумі) може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване тощо; майно (грошові кошти у вказаній вище сумі) в даному випадку не підлягає конфіскації або спеціальній конфіскації, а відповідний цивільний позов, пред`явлений до ОСОБА_11 , відсутній; вилучений під час обшуку ноутбук AppleMacbookAirта чехол до нього належить сину ОСОБА_11 .. Крім того, згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. З урахуванням вищевикладеного, адвокат ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора у повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора у повному обсязі, вказував на те, що ОСОБА_7 є потерпілим по іншому кримінальному провадженню. Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Судовим розглядом встановлено, що в провадженні другого слідчого відділу прокуратури міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження №42017000000001386 від 11.05.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. В ході досудового розслідування 28.02.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 13.02.2018 у справі № 757/784/18-к проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення обшуку виявлено та вилучено: чіп-плата марки SamsungS/NSOSANYAC1133096; жорсткий диск S/NWXH1A61E6270; чорнові записи на 15 аркушах; мобільний телефон марки SamsungІМЕІ НОМЕР_1 та Micro-SDдо нього на 8 Гб з СІМ-картою «Київстар» та СІМ-картою TravelSim; мобільний телефон марки HuaweiVNS-L21 з СІМ-картою; ноутбук AppleMacbookAirта чехол до нього; грошові кошти в сумі 170000 гривень; грошові кошти в сумі 30000 доларів США. Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, зберегли на собі його сліди. Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Згідно ч. 2ст. 170 КПК України(в редакції від 27 лютого 2016 року) арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Крім того, відповідно до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Відповідно до п. п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт з метою уникнення негативних наслідків. Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Враховуючи викладене мотивування клопотання, прокурор в розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. Слідчим суддею не встановлено правової підстави для накладення арешту на вилучені в ході проведення 28.02.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 13.02.2018 у справі №757/784/18-к обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , наступні документи, мобільні телефони, ноутбук та грошові кошти. Згідно норм Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження. З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту, тому у задоволенні клопотання слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170,171,172,173КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у правління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді буде проголошено 14.03.2018 року о 17-00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1