Ухвала

від 15.03.2018 по справі 917/1599/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.03.2018 Справа № 917/1599/17

м. Полтава

Суддя Пушко І.І. розглянувши подання головного державного виконавця від 12.03.2018 року щодо розгляду заяви сторін від 12.03.2018 року про визнання мирової угоди на стадії виконання рішення від 12.10.2017 року у справі № 917/1599/17 -

за позовом Громадської організації "Академія розвитку гуманітарної освіти", вул. Нагірна, 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровська хвиля", пров. Рибацький, 22, с. Келеберда, Кременчуцький район, Полтавська область, 39679

про стягнення 45 000,00 грн.

без участі представників сторін ,

встановив:

Рішенням від 12.10.2017 року позовні вимоги Громадської організації "Академія розвитку гуманітарної освіти" суд задовольнив повністю. На виконання рішення 24.10.2017 року був виданий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровська хвиля" на користь Громадської організації "Академія розвитку гуманітарної освіти" 45000 грн. 00 коп. боргу; 1600 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

22.01.2018 року Кременчуцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відкрито виконавче провадження № 55594578.

На стадії виконання рішення про стягнення заборгованості на загальну суму 46 600,00 грн. сторони уклали мирову угоду від 12.03.2018 року та подали до ВДВС спільну заяву про її затвердження.

За змістом ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони в процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Згідно ст. 330 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода, укладена між сторонами в процесі виконання рішення, подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу.

Зазначеною нормою не передбачено повідомлення судом сторін виконавчого провадження про дату та час проведення відповідного судового засідання.

За ч. 1 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

При попередньому розгляді подання державного виконавця від 25.01.2018 року щодо розгляду заяви сторін про затвердження мирової угоди від 24.01.2018 року, державний виконавець посилався на те, що на виконанні щодо цього боржника перебувають інші виконавчі провадження, зокрема, зведене виконавче провадження АСВП № 53350671 про стягнення заборгованості, стягувачем у якому є ОСОБА_1, під час примусового виконання на майно боржника накладено арешт. В супровідному листі від 12.03.2018 року № 4959 про передачу мирової угоди до господарського суду Полтавської області державний виконавець таких відомостей не надає.

Предметом спору в справі № 917/1599/17 є стягнення грошових коштів за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЗП 32 від 08.11.2016 року.

Дослідивши зміст мирової угоди від 12.03.2018 року, суд встановив, що відповідно до п. 1 угоди боржник визнає, а стягувач підтверджує обов'язок боржника передати у власність стягувача нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Келеберда, буд. 27. В п. 2 мирової угоди боржник свідчить, що нерухоме майно під арештом, заставою не перебуває, проте доказів в підтвердження цих обставин не надав; сторони заявляють, що підписуючи мирову угоду, діють без порушення прав та інтересів третіх осіб (п. 7 мирової угоди).

В той же час, судом приймається до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. В матеріалах справи відсутні докази щодо державної реєстрації нерухомого майна, що є предметом мирової угоди, відсутні відомості про зареєстровані речові права на зазначену нерухомість в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом враховано, що під час розгляду справи по суті від сторін надходила заява про затвердження мирової угоди від 12.10.2017 року. В рішенні від 12.10.2017 року в цій справі сторонам було відмовлено в затвердженні мирової угоди з підстав того, що її зміст суперечить положенням ч. 3 ст. 78 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), оскільки передача нежитлових приміщень не є предметом спору по даній справі, зазначені дії сторін можуть бути врегульовані сторонами окремим цивільним договором. Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За наведеного, суд дійшов до висновку, що дії сторін спрямовані на ухилення від сплати витрат, пов'язаних із державною реєстрацією прав на нерухомість, відчуження нерухомості без вчинення нотаріального посвідчення, вчинення сторонами дій для приховання іншого правочину.

За приписами п. 5 ст. 192 ГПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Беручи до уваги те, що умови мирової угоди від 12.03.2018 року суперечать законодавству, стосуються не лише прав та обов'язків сторін, у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 192, 234, 330 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235 (ч. 2), 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко