Ухвала

від 07.03.2018 по справі 817/690/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

07 березня 2018 року м. Рівне №817/690/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринець Д.Є., розглянувши клопотання ОСОБА_1 з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом

ОСОБА_1 до Міністерство юстиції України про забезпечення позову, В С Т А Н О В И В :

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування п.6 наказу від 19.02.2018 №412/5 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2018 №39257157, №39257003 та від 19.01.2018 №39269346, №39269074, №39268804, №39268603, №39271591, №39268373, №39268162, №39267894, №39269681 прийняті державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області ОСОБА_2, та внесення записів про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

06.03.2018 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо одинадцяти земельних ділянок.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, адже призведе до наступного переходу права власності на об'єкти нерухомого майна щодо вказаних вище одинадцяти земельних ділянок.

Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ст.154 КАС України без повідомлення учасників справи.

За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, відповідно до вимог статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує наступне.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Ці підстави є оціночними, тому виходячи з системного аналізу норм КАС України суд зауважує, що існує небезпека застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті КАС України при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, у разі забезпечення позову суду належить навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Положеннями частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд зазначає, що заборона вчинення дій за своєю суттю є втручанням суду у виключні повноваження відповідних органів, уповноважених на державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, його виникнення, зміну та припинення такого права.

Крім того, суд наголошує, що вказана заборона може вплинути на права, свободи та законні інтереси невизначеного кола осіб в частині виникнення, зміни та припинення права власності на нерухоме майно, проведення його державної реєстрації.

З дослідженої судом копії наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2018 №412/5, про скасування якого в частині пункту шостого позивач позивається до суду, вбачається, що даним актом відповідача скасовано ряд реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та скасовано ряд рішень про державну реєстрацію. При цьому, відповідно до пункту першого цього наказу скаргу ОСОБА_3 від 12.02.2018 задоволено частково.

Суд зазначає, що зміст та предмет згаданої скарги, яка слугувала підставою для прийняття спірного рішення відповідача, а також встановлення правових підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суд встановлюватиме під час вирішення спору по суті шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи та дослідження наданих сторонами доказів.

Суд не враховує посилання заявника на порушення Міністерством юстиції України положень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при прийнятті спірного рішення за скаргою ОСОБА_3 та зазначає, що правову оцінку діям відповідача в частині дотримання встановленої процедури прийняття спірного рішення суд надаватиме у ході дослідження та встановлення обставин даної справи.

Таким чином, доводи заявника в цій частині є передчасними, а вжиття заходів забезпечення позову з викладених мотивів не відповідає засадам інституту забезпечення адміністративного позову.

Суд також не бере до уваги доводи позивача на рахунок можливого утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, неможливості повернення цього майна законному власнику, а також необхідності звернення до суду з позовом щодо скасування реєстраційних записів про реєстрацію права власності за новими власниками, оскільки припущення настання ймовірних наслідків внаслідок подій, які до того ж можуть відбутися або можуть не відбутися у майбутньому, не утворюють реальних підстав для захисту права позивача, шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Жодних підтверджуючих доказів на обґрунтування імовірності відчуження вказаних ділянок позивачем суду не надано.

Таким чином, дослідивши та надавши належну оцінку фактичним обставинам відповідно до поданих позивачем матеріалів та повідомлених фактів, суд дійшов висновку про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову згідно поданої позивачем заяви.

Згідно з частиною п'ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150-157, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Махаринець Д.Є.