Постанова

від 06.03.2018 по справі 170/577/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 170/577/17 Головуючий у 1 інстанції: Сушик Н.В. Провадження № 22-ц/773/265/18 Категорія: 27 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів Федонюк С.Ю., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Микулика В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Дельта Банк , публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк про припинення договору іпотеки та виключення записів з державного реєстру та за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк , публічного акціонерного товариства Дельта Банк про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним,

за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення Шацького районного суду від 26 грудня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) Кредитпромбанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №09.01/005/08-С.

Зазначає, що для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 щодо повернення кредитних коштів, відсотків та інших платежів згідно вказаного договору, між нею та ВАТ Кредитпромбанк цього ж дня було укладено іпотечний договір №09.01/005/101/08-С. Предметом іпотеки за цим договором є земельна ділянка площею 0,077 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

23.05.2013 року між публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) Кредитпромбанк та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору №09.01/005/08-С, відповідно до умов якого банк звільняє ОСОБА_1 від його обов'язку щодо повернення частини грошових коштів на загальну суму 45 468,25 грн.

Вказує на те, що 22.05.2013 року ПАТ Кредитпромбанк повернув їй оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, однак, з ухвали Шацького районного суду від 08.11.2016 року вона дізналася про заміну стягувача ПАТ Кредитпромбанк на ПАТ Дельта Банк у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шацького районного суду від 08.11.2012 року за позовом ПАТ Кредитпромбанк до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,077 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці стало відомо, що в Державному реєстрі міститься запис про обтяження належної їй земельної ділянки за вищезазначеною адресою, іпотекою та забороною на користь ПАТ Дельта Банк .

У серпні 2017 року вона зверталась до відповідача із заявою про зняття (припинення) іпотеки та заборони на належне їй нерухоме майно, проте відповіді від банку не отримала.

Ураховуючи наведене, позивачка ОСОБА_4 просила суд визнати припиненим договір іпотеки №09.01/005/101/08-С від 26.05.2008 року та виключити з Державного реєстру записи про обтяження іпотекою земельної ділянки площею 0,077 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також зняти заборону відчуження зазначеного в іпотечному договорі нерухомого майна та виключити з Державного реєстру запис про заборону на нерухоме майно на об'єкт обтяження: земельну ділянку, що розташована за вказаною адресою.

16.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ Кредитпромбанк , ПАТ Дельта Банк про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк 26.06.2013 року, внаслідок укладення якого до ПАТ Дельта Банк перейшло право вимагати замість ПАТ Кредитпромбанк від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальним договорами.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому стало відомо, що ухвалою Шацького районного суду від 08.11.2016 року у справі №2-145/11/0317 було замінено стягувача ПАТ Кредитпромбанк на ПАТ Дельта Банк у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шацького районного суду від 08.11.2012 року за позовом ПАТ Кредитпромбанк до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки на земельну ділянку площею 0,077 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Однак, відповідно до додаткового договору від 23.05.2013 року до кредитного договору №09.01/005/08-С усі всі його зобов'язання перед банком припинились, тому вважає, що ПАТ Кредитпромбанк передав ПАТ Дельта Банк право вимагати фактично припиненого зобов'язання за кредитним та забезпечувальним договорами.

Просив суд визнати недійсним договір відступлення прав вимоги, укладений 26.06.2013 року між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк в частині права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальним договорами.

Рішенням Шацького районного суду від 26.12.2017 року позови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено визнати припиненим договір іпотеки №09.01/005/101/08-С від 26.05.2008 року, укладений між ВАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_4

Виключити з Державного реєстру записи про обтяження іпотекою земельної ділянки площею 0,077 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зняти заборону відчуження зазначеного в іпотечному договорі нерухомого майна та виключити з Державного реєстру запис про заборону на нерухоме майно на об'єкт обтяження: земельну ділянку площею 0,077 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ПАТ Дельта Банк на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 640 грн.

Стягнути з ПАТ Кредитпромбанк на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 640 грн.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013 року, укладений між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк в частині права вимагати ПАТ Дельта Банк від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виконання зобов'язань за кредитним договором №09.01/005/08-С від 26.05.2008 року та іпотечним договором №09.01/005/101/08-С від 26.05.2008 року.

Стягнути з ПАТ Дельта Банк на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 грн.

Стягнути з ПАТ Кредитпромбанк на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 грн.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ПАТ Дельта Банк просив суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з таких мотивів.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 1 та 2 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Місцевим судом встановлено, що 26.05.2008 року між ВАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №09.01/005/08-С, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 92 600 грн строком до 25.05.2023 року (а.с.5-12).

Для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань з повернення кредитних коштів, відсотків та інших платежів згідно зазначеного кредитного договору, між ПАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_4 26.05.2008 року було укладено іпотечний договір №09.01/005/101/08-С, предметом якого є земельна ділянка площею 0,077 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-15).

Рішенням Шацького районного суду від 08.11.2012 року задоволено позов ПАТ Кредитпромбанк до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 26.05.2008 року (а.с.97-101).

22.05.2013 року між ПАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору №09.01/005/08-С з усіма дійсними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк здійснює звільнення (прощення боргу) позичальника від його обов'язку щодо повернення частини грошових коштів на загальну суму 45 468,25 грн. Пунктом 2 даного договору передбачено, що з моменту його підписання всі зобов'язання згідно кредитного договору вважаються виконаними (а.с.16).

Місцевим судом з досліджених в судовому засіданні дублікатів заяв на переказ готівки №92_18 та 92_19 від 22.05.2013 року, наданих ОСОБА_1 ПАТ Кредитпромбанк , встановлено, що ОСОБА_1 внесено на користь ПАТ Кредитпромбанк кошти в розмірі 106 015,30 грн як погашення по кредитному договору №09.01/005/08-С від 26.05.2008 року та 3 121,04 грн на відшкодування судових витрат (а.с.208-210).

Отже, внаслідок укладення додаткового договору від 22.05.2013 року і з моменту його підписання всі зобов'язання згідно кредитного договору №09.01/005/08-С від 26.05.2008 року вважаються виконаними, а основне зобов'язання ОСОБА_1 перед банком припинено. А оскільки основне зобов'язання припинено, тому в силу положення ст. 17 Закону України Про іпотеку припиняється і іпотека як забезпечувальне зобов'язання, тому висновок місцевого суду про те, що договір іпотеки №09.01/005/101/08-С від 26.05.2008 року, укладений між ВАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_4 слід визнати припиненим, є обґрунтованим. З огляду на те, що вказаний договір припинено, правильними є висновки суду про виключення з Державного реєстру записів про обтяження іпотекою земельної ділянки площею 0,077 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зняття заборони відчуження зазначеного в іпотечному договорі нерухомого майна та виключення з Державного реєстру запису про заборону на вказане нерухоме майно як на об'єкт обтяження.

26.06.2013 року між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, зокрема внаслідок укладення якого до ПАТ Дельта Банк перейшло право вимагати замість ПАТ Кредитпромбанк від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальним договорами від 26.05.2008 року (а.с.145-147). З витягу з додатку до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Кредитпромбанку на користь Дельта Банку від 26.06.2013 року вбачається, що за номером кредитного договору №09.01/005/08-С, укладеного 23.02.2010 року, числиться боржник ОСОБА_1, загальний розмір грошового зобов'язання - 92 837,00 грн. Фактичний розмір заборгованості станом на 21.05.2013 року становить: строкова заборгованість за тілом - 0,00; прострочена заборгованість за тілом - 0,00; нараховані несплачені строкові відсотки - 0,00; нараховані несплачені прострочені відсотки - 0,00. Фактичний розмір невиконаного зобов'язання - 0,00 (а.с.148).

З наданої представником відповідача ПАТ Кредитпромбанк належним чином завіреної копії додатку до договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013 року судом встановлено, що в ньому двічі зазначений позичальником ОСОБА_1, № договору 09.01/005/08-С, з датою кредитного договору 26.05.2008 року за яким його заборгованість становить: основна погашена сума кредиту - 0,00; сума нарахованих, але не сплачених процентів - 45 324,73 грн, а також з датою договору 23.02.2010 року, за яким, його заборгованість становить: основна погашена сума кредиту - 0,00; сума нарахованих, але не сплачених процентів - 0,00 (а.с.189).

З огляду на те, що ОСОБА_1 договір кредиту з ПАТ Кредитпромбанк було укладено тільки 26.05.2008 року, а 23.02.2010 року переукладено попередній договір у новій редакції, тому суд прийшов до висновку про те, що правильним слід вважати розрахунок за договором від 23.02.2010 року і щодо якого слід брати останній розрахунок заборгованості ОСОБА_1 де сума заборгованості становить 0.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Оскільки згаданий договір про відступлення прав вимоги укладений щодо неіснуючої (недійсної) вимоги первісного кредитора, то такий договір, який за своїм змістом суперечить ст. 514 ЦК України, підлягає визнанню недійсним.

З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013 року, укладеного між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк , в частині права вимоги ПАТ Дельта Банк замість ПАТ Кредитпромбанк від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальним договорами від 26.05.2008 року.

На підставі наведеного, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене місцевим судом рішення про задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідає вимогам закону.

Суд в даному випадку правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження місцевого суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Наведені відповідачем ПАТ Дельта Банк в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо припинення основного зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ Кредитпромбанк і як наслідок припинення іпотечного договору №09.01/005/101/08-С від 26.05.2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ Кредитпромбанк , на переконання колегії суддів є безпідставними, оскільки факт припинення основного зобов'язання за згаданим кредитним договором від 26.05.2008 року кредитор і боржник підтвердили в укладеному між ними додатковому договорі від 22.05.2013 року.

Твердження відповідача про обрання позивачем ОСОБА_4 неналежного способу захисту цивільного права є неспроможними, оскільки п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що припинення правовідношення , яке включає в себе і припинення договору іпотеки, є одним із способів захисту цивільних прав і інтересів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства Дельта Банк залишити без задоволення.

Рішення Шацького районного суду від 26 грудня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: