Постанова

від 13.03.2018 по справі 808/3137/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2018 рокусправа № 808/3137/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чепурнова Д.В.

судді: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Циклон про стягнення 2944,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Циклон заборгованість по страхових внесках у сумі 2944 грн. 96 коп. на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області .

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що звітом по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І піврічча 2015 року, що подана відповідачем, визначено, що непогашена заборгованість становить 2944 грн. 96 коп. При цьому твердження відповідача про наявність в нього заборгованості по виплаті заробітної плати станом на 01 січня 2011 року, та на яку було нараховано страхові внески у сумі 2944 грн. 96 коп. не відповідає дійсності, оскільки існують судові рішення, за якими, зокрема, стягнуто з ПП ВКФ Циклон суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, який виник на підставі поданої ним до податкового органу податкової декларації за січень 2011 року, в якій останнім самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб у розмірі 3756 грн. 26 коп.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, інші сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ПП «ВКФ «Циклон» 14.12.1995 зареєстровано як юридичну особу, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 23853426 за адресою: 69006, АДРЕСА_1 (а.с.7-9). Відповідач також зареєстрований в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області під №230194000581 від 27.12.2001.

20.07.2015 відповідачем подано звіт Ф4-ФСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І півріччя 2015 року, яким встановлено зобов'язання страхувальника на кінець звітного періоду (непогашена частина заборгованості, що мала місце станом на 01.01.2011) у сумі 2944,90 грн. (а.с.6).

Зобов'язання страхувальника у розмірі 2944,90грн. пов'язані з невиплатою заробітної плати за 2003-2010 роки.

У зв'язку з тим, що вказана заборгованість не сплачена відповідачем у строки, встановлені законодавством та набула статусу недоїмки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240-ІІI) розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначається, зокрема для роботодавців, - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

За приписами статті 23 Закону № 2240-III страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на момент виникнення спірних правовідносин був деталізований Інструкцією, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 4.4 Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

В силу пункту 4.5 Інструкції в разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, провадять відповідні платежі до Фонду в день перерахування коштів на їх особові рахунки (пункт 4.6 Інструкції).

Про те, що днем виникнення у страхувальника обов'язку по сплаті страхових внесків є день одержання коштів на оплату праці, свідчить і порядок нарахування пені, визначений у пункті 5.4 Інструкції, що розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки від 15.11.2017 №4-15/11/17, на ПП «ВКФ «Циклон» існує заборгованість з виплати заробітної плати, яка утворилась на 01.01.2011. Дана заборгованість є нарахованою заробітною платою керівника, який також є власником підприємства. Станом на 15.11.2017 виплата заробітної плати, яку було нараховано до 01.01.2011, в будь-якій формі не відбувалася, через відсутність грошових коштів на підприємстві.

Оскільки спірна сума страхових внесків нарахована на суму заробітної плати (докази виплати якої відсутні), то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що за наведеного нормативно-правового регулювання, позивач безпідставно вважав, що строк сплати спірної суми настав і вона є недоїмкою.

При цьому доводи заявника апеляційної скарги про наявність судових рішень, за якими, зокрема, стягнуто з ПП ВКФ Циклон суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, що спростовує наявність в останнього заборгованості по виплаті заробітної плати станом на 01 січня 2011 року, на яку було нараховано страхові внески у сумі 2944 грн. 96 коп. колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки самі по собі судові рішення не встановлюють факт відсутності на підприємстві заборгованості по виплаті заробітної плати станом на 01 січня 2011 року.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 14 березня 2018 року.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова