Постанова

від 14.03.2018 по справі 810/2736/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2736/17 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Костюк Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм-Газ до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Тайм-Газ звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області від 01.03.2017 №349 Про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ Тайм-Газ ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.04.2017 №0015621406.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області № 0015621406 від 27 квітня 2017 року. Стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 2040.14 грн. (дві тисячі сорок гривень 14 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм-Газ за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Тайм-Газ (код ЄДРПОУ 40157693) зареєстроване в якості юридичної особи 04.12.2015 та як платник податків перебуває на податковому обліку в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

01 березня 2017 Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято наказ №349 Про проведення фактичних перевірок , яким наказано організувати у березні 2017 року проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, у тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм-Газ .

У період з 16.03.2017 по 22.03.2017 на підставі вказаного наказу та направлень на перевірку від 14.03.2017 №1387, №1388 посадовими особами Головного управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - Газова АЗС суб'єкта господарювання ТОВ Тайм-Газ , що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Маршала Красовського, 20.

Як вбачається з матеріалів справи, оператору АГЗС ТОВ Тайм-Газ ОСОБА_3 були пред'явлені направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки.

Ознайомившись з вказаними документами, оператор АГЗС ТОВ Тайм-Газ ОСОБА_3 отримав вказані документи для передачі в офіс, що підтверджується його підписом у направленнях.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 22.03.2017 реєстраційний № 0722/1000/14/40157693, бланк 005553, згідно з висновками якого встановлено наступні порушення, а саме:

- позивачем порушено порядок обліку газу скрапленого пропан-бутан за місцем реалізації та зберігання у кількості 6590 л на загальну суму 67877,00 грн., оскільки до перевірки не надано змінний звіт оператора АГЗС за формою №14-ГС, журнал надходження газу скрапленого пропан-бутан на АГЗС чи будь-які інші документи, що свідчать про рух газу за місцем реалізації та зберігання;

- проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- на АГЗС проводились розрахунки по РРО фіскальний номер 3000224931 по 13.12.2016, про те по РРО не забезпечено передачу до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, за результатами перевірки посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги п. 7, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зі змінами та доповненнями, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.3 Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 за №331/7652.

В наданих до акту перевірки письмових поясненнях оператор АГЗС пояснив, що журнал надходження газу, змінний звіт оператора ГЗП знаходяться в офісі, касовий апарат №3000224931 на ГЗП за даною адресою не використовується та йому невідомо, чому в касових чеках не відображено код УКТ ЗЕД.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 № 0015621406 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 136009 грн., з яких 135754,00 грн. - за неведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем їх реалізації; 85,00 грн. - за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; 170,00 грн. - за неподання до органів державної податкової служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся зі скаргою від 17.05.2017 №13 до Державної фіскальної служби України, в якій просив вищестоящий податковий орган скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Державною фіскальною службою України за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення від 03.07.2017 №14216/6/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 № 0015621406 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Згідно статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Суд першої інстанції вірно вказав про недоведеність факту, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, а висновок податкового органу щодо того, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару не відповідає змісту закону.

Акт перевірки не містить інформації щодо методів, способів та обладнання, яким здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів.

Контролюючим органом не надано пояснень щодо обставин зняття фактичних залишків газу при перевірці інспекторами ГУ ДФС у Київській області.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності встановлений Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 № 332.

Згідно п.4.1, 4.2, 4.6 Інструкції облік скрапленого вуглеводневого газу на ГНС та ГНП здійснюється в одиницях маси (кілограм), а на АГЗС та АГЗП - в одиницях об'єму (літр) (ДСТУ 3651.0-97).

Кількість СВГ визначається одним із методів, передбачених ГОСТ 26976-86:

- масовий - у разі визначення маси шляхом зважування на вагах для статичного зважування (ГОСТ 29329-92);

- об'ємний - у разі визначення об'єму в резервуарах бази зберігання та автоцистернах, а також для обліку СВГ під час продажу на АГЗС, АГЗП;

- об'ємно-масовий - у разі визначення маси СВГ за об`ємом і густиною в умовах фактичної температури.

Для забезпечення достовірності та єдності вимірювань маси СВГ повинні використовуватися засоби вимірювальної техніки, які допущені до застосування Держспоживстандартом України. Не допускаються до застосування ЗВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, у порядку, встановленому Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність та ДСТУ 2708-99 і ДСТУ 3215-95, відповідно, та такі, що не мають відтисків державного повірочного тавара або свідоцтва про державну метрологічну атестацію.

Отже, при визначенні об'єму газу здійснюється його вимірювання засобами вимірювальної техніки.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що дані щодо фактичної кількості газу, які зазначені в акті перевірки, не можна вважати достовірними, оскільки відсутня інформація та документи щодо способу, приладів вимірювання фактичної кількості газу на АГЗС суб'єкта господарювання ТОВ Тайм-Газ , що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Маршала Красовського, 20.

Крім того, згідно п. 9.1 Інструкції на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС (додаток 14).

Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об'єм СВГ; роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; передають по зміні залишок грошових коштів (п. 9.2. Інструкції).

Згідно п. 9.3 Інструкції після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

Ненадання звіту форми №14-ГС свідчить про відсутність обліку товарів за місцем їх реалізації та/або зберігання, однак, у даному випадку встановлено, що на момент початку проведення перевірки, а саме 16.03.2017 о 14 год. 28 хв., змінного звіту за формою №14-ГС не могло бути АГЗС ТОВ Тайм-Газ , оскільки змінний звіт роздруковується оператором на АГЗС в кінці зміни, яка триває з 12 год. 45 хв. по 23 год. 45 хв.

Тим більше, реалізація газу здійснюється через РРО, які у встановленому порядку забезпечують друкування відповідних фіскальних та обов'язкових звітних документів.

А тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відсутність змінного звіту за формою №14-ГС, журналу надходження газу не свідчить про те, що товари не обліковані або порушений порядок їх обліку.

Отже, сама по собі відсутність на час перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не є підставою для застосування до юридичної особи чи фізичної особи-підприємця фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України, що викладений в постанові від 20 січня 2015 року по справі № 21-275а14.

Статтею 17 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР встановлено, що порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції.

Пунктом 9 статті 17 передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в разі неподання до органів доходів і зборів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання.

В акті перевірки встановлено, що на АГЗС проводились розрахунки по РРО фіскальний номер 3000224931 по 13.12.2016, про те по РРО не забезпечено передачу до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за адресою: м. Бровари, вул. Маршала Кросовського, буд. 20, де позивач здійснює свою діяльність, реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 3000224931 не використовується, оскільки відповідно до Довідки про опломбування РРО №161221/1744 від 21.12.2016 року вказаний реєстратор знятий з обліку 21.12.2016 року.

З 08.12.2016 року позивач за вказаною адресою використовує інший реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 3000282230, що підтверджується Реєстраційним посвідченням від 08.12.2016 №3000282230 та Довідкою про опломбування РРО від 07.12.2016 року б/н.

Таким чином, у позивача відсутній обов'язок подавати до податкового органу звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер 3000224931.

Щодо порушення, яке полягало у проведенні розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, то колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що в акті перевірки не зазначено, на підставі якого документу відповідач встановив таке порушення.

Враховуючи відсутність інформації, на підставі чого відповідач встановив порушення позивачем вимог п. 11 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення, яке не підтверджено документально.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0015621406 від 27 квітня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків суду не спростовано.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

Л.О.Костюк

Повний текст постанови виготовлено 14 березня 2018 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Костюк Л.О.