КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Келеберда В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2018 року Справа № 826/734/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представника відповідача Смольніцького В.М.,
представника третьої особи Сахацького С.О.,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у справі:
за позовом обслуговуючого кооператива Кооперативна-3
до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа, яка не заявляє
самостійні вимоги на предмет спору: комунальне підприємство
Київблагоустрій
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Обслуговуючий кооператив Кооперативна-3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: комунальне підприємство Київблагоустрій про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення (доручення) від 23.11.2016 р. № 064-11370 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражу за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 5-А;
- скасування рішення відповідача від 23.11.2016 р. № 064-11370.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відносно позивача було винесено припис про усунення виявленого правопорушення та надано строк для його добровільного виконання, що такий припис є чинним, а також на те, що у позивача немає права на забудову земельної ділянки.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОК Кооперативна-3 зареєстрований як юридична особа 11.03.1998 р., що підтверджується випискою Державної реєстраційної служби України від 29.05.2014 р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України від 13.12.2016 р.
Засновниками ОК Кооперативна-3 є 314 фізичних осіб - його членів.
Відповідно до Статуту Кооператив є неприбутковою організацією, заснований на підставі рішення № 584 виконавчого комітету Ленінградської районної ради народних депутатів від 23.10.1989 р. з метою задоволення соціальних та інших потреб його членів для експлуатації, а в разі необхідності - будівництва нових та реконструкції існуючих гаражів за власні кошти членів Кооперативу та іншого майна, яке передане у власність або у користування Кооперативу, а також для організації зберігання і технічного обслуговування належних членам Кооперативу транспортних засобів.
Станом на 07.10.2013 р. за Кооперативом як землекористувачем, для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів було закріплено земельні ділянки за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 5 за кодами 75:316:001 та 75:316:076.
12.03.2015 р. для оформлення наявного права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться індивідуальні гаражі членів кооперативу позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
На підставі висновку постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування (протокол від 08.09.2015 р. № 21) Кооперативу для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою від 30.09.2015 р. № ДОЗ-0436 (копія дозволу з планом-схемою земельної ділянки знаходиться в матеріалах справи).
03.11.2016 р. відповідачем було складено припис № 1617525 з пропозицією усунути порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 у редакції рішення Київської міської ради від 28.05.2015 р. № 566/1430, шляхом надання у триденний термін відповідної документації або добровільного демонтажу споруд.
Доказів отримання позивачем вказаного припису (надіслання йому такого) у порядку, визначеному чинним законодавством, суду не надано.
23.11.2016 р. першим заступником директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано доручення КП Київблагоустрій вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражів Автокооперативу Кооперативна-3 за адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова, 5-А.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо прийняття вказаного рішення (доручення) від 23.11.2016 р. № 064-11370 та, відповідно, протиправним саме рішення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є неправомірними, вчинені ним поза межами наданих повноважень та без урахування всіх фактичних обставин.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), Про столицю України - місто-герой Київ від 15.01.1999 р. № 401-ХІV (далі - Закон № 401-ХІV), Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 р. № 2807-ІV (далі - Закон № 2807-ІV), Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 (далі - Правила № 1051/1051).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 22 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення у ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
У п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 401-ХІV передбачено, що у зв'язку із здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Частиною 1 статті 1 Закону № 2807-ІV визначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно зі ст. 28 Закону № 3038-VІ тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівель них виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до п.п. 13.1.1, 13.2.3, 13.3.2, 19.1.1, 20.2.1, 20.2.11 Правил № 1051/1051 розміщення, малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Закону України Про благоустрій населених пунктів , Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти к строки, визначені у приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі, якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж у строки, зазначені у приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібно роздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державні адміністрації, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України Про благоустрій населених пунктів , цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП Київблагоустрій самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т.ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовано, або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної роздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ цих Правил.
Отже, нормативно визначеною процедурою регламентовано чіткий порядок примусового демонтажу елементів благоустрою, одним з обов'язкових етапів якого є складання контролюючим органом та доведення до відома правопорушника припису про необхідність усунення виявленого правопорушення у визначений спосіб, тобто надання можливості підконтрольному суб'єкту самостійно вжити заходи, націлені на відновлення правового режиму.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували отримання та/або взагалі направлення позивачу у порядку, визначеному законодавством, припису від 03.11.2016 р. № 1617525 /Т.1 а.с.78/.
Більш того, у вказаному приписі відповідачем не конкретизовано, за яке ж саме правопорушення з визначених у п. 20.1.1 Правил № 1051/1051 позивача притягнуто до відповідальності /Т.1 а.с.78/.
Судова колегія також відзначає й те, що в даному приписі міститься запис від підпису відмовився , але такий запис не посвідчений підписами свідків і в даному випадку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, у суду відсутні жодні підстави вважати, що відповідачем взагалі дотримано порядок проведення перевірки позивача і складно цей припис у присутності його уповноваженої особи.
Таким чином, дії відповідача щодо прийняття рішення (доручення) від 23.11.2016 р. № 064-11370 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражу за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 5-А прийнято передчасно, з грубим порушенням законодавчо визначеної процедури, без дотримання права позивача на захист, не об'єктивно, без всебічного встановлення та перевірки всіх правових титулів, на підставі яких позивачем здійснювалося встановлення елементів благоустрою за вказаною адресою, що в сукупності обумовлює наявність достатніх та необхідних правових підстав для визнання зазначених дій протиправними та скасування вказаного рішення (доручення) Департаменту.
Приходячи до такого висновку апеляційний суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
При цьому, згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Доводи апелянта про те, що відносно позивача було винесено припис про усунення виявленого правопорушення та надано строк для його добровільного виконання, що такий припис є чинним, а також на те, що у позивача немає права на забудову земельної ділянки, є необґрунтованими з огляду на вищевикладене.
Такими чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності своїх дій та прийнятого ним рішення (доручення).
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 14 березня 2018 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2018 |
Оприлюднено | 16.03.2018 |
Номер документу | 72742184 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Епель О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні