Рішення

від 05.03.2018 по справі 903/14/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 березня 2018 р. Справа № 903/14/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС"

до відповідача: Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Легерко В.Б.

За участю представників сторін:

від ТОВ "ВІРІЛІС": ОСОБА_1, довір. №1 від 02.01.2018р.

від ТОВ "ВІРІЛІС": ОСОБА_2, директор.

від ТОВ "Госпітальний менеджмент": ОСОБА_3, довір. від. 18.01.2018р.

від Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України: ОСОБА_4, довір .№6 від 05.02.2018р., ОСОБА_5А - керівник

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" (надалі Позивач - 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС" (надалі Позивач - 2) звернулись до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушеня законодаства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 31.10.2017р. №22.

На обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на неповне з'ясування обставин, які мали значення при винесенні рішення, невідповідність висновків викладених у рішенні, обставинам справи, неправильність застосування норм матеріального та процесуального права Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (надалі - Відповідач).

Ухвалою суду від 09.01.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 06.02.2018р.

Ухвалою суду від 06.02.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.

Представники Позивача-2 та представник Позивача-1 в судовому засіданні 05.03.2018р. надали суду пояснення, якими вважають, що Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України при винесені рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, допущено невідповідність висновків, викладених у відповідному рішенні, що відповідно до ст.59 Закону України Про захист економічної конкуренції , є підставою визнання Рішення Волинського обласного територіального відділення АМКУ недійсним

Представники Відповідача в судовому засіданні 05.03.2018р. та в наданому відзиві на позовну заяву звернули увагу суду на те, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання

як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії. Враховуючи, дані заперечення на позовну заяву та обставини встановлені в оспорюваному рішенні представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті суд, -

встановив:

Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 22 від 31 жовтня 2017 року по справі № 06-17 визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Віріліс" та товариство з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Запиту цінових пропозицій із закупівлв "Послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних та хутряних виробів (прання медичної білизни" код 96.01.1 ДК 016:2010", проведених 22.12.2015р. Нововолинською центральною міською лікарнею . За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Віріліс" штраф у розмірі 40 000 грн. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" штраф у розмірі 20 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, - 07.11.17р. Позивач 1 та 03.11.2017р. Позивач 2 отримали відповідне рішення Антимонопольного комітету України від 31.10.2017р. за №22, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи). Позовна заява, згідно поштового штемпеля на конверті скерована до суду 28.12.17р.

У рішенні від 31.10.17р. за №22 Адміністративною колегією Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено такі обставини.

07.12.2015р. на засіданні комітету з конкурсних торгів Нововолинської центральної міської лікарні (надалі - Лікарня), було вирішено провести процедуру запиту цінових пропозицій відповідно до Закону України Про здійснення державних закупівель .

07.12.2015року, на офіційному веб-порталі Державні закупівлі оприлюднена інформація про Запит цінових пропозицій щодо предмета закупівлі Послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (прання медичної білизни) код 96.01.1 ДК 016:2010 (надалі - Запит ЦП). Очікувана вартість закупівлі становила 410 000,00 (чотириста десять тисяч) грн. Кінцевим строком для подання цінових пропозицій було визначено 22.12.2015 року до 10.00 години.

Згідно з реєстром 22.12.2015 року Лікарнею отримано цінові пропозиції від Позивача-1 та Позивача - 2, а саме: Позивач - 2 - 405 000,00 грн., Позивач - 1 - 408 000,00 грн.

Проведення оцінки цінових пропозицій Запиту ЦП відбулось 24.12.2015 року o ll год.00 хв. (протокол від 24.12.2015 року).

За результатами проведеного Запиту цінових пропозицій переможцем визнано - ТзОВ Віріліс , пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною.

Між Лікарнею та переможцем укладено договір про надання послуг за державні кошти № 03/2016 від 05.01.2016 року. Загальна сума договору становила 405 000,00 грн., вартість прання 1 кг білизни склала 13,50 грн./кг.

Додатково судом встановлено, що при підготовці документів для участі в процедурі торгів, Позивачем-1, на підставі заключенного договору про надання юридичних послуг, залучалась фізична особа - підприємець ОСОБА_6. Крім вищезазначеного, Позивачу-2 за відповідний період надавались юридичні послуги від зазначеного підприємця, що підтверджується договором.

Частиною третьою статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Згідно із ч.ч.1, 6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Згідно із ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь - якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь - якій формі, а також будь - яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно із ч.1 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до ч.4 ст.40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мають право оскаржувати рішення Антимонопольного комітету в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

У пункті 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій субєкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обовязковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших субєктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків; достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ч.2 ст.13 Закону України Про захист економічної конкуренції), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України Про захист економічної конкуренції, статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції).

Відповідно до положень Закону Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що:

- узгодженими діями є укладення субєктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття обєднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) субєктів господарювання (абзац перший частини першої статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (частина перша і пункт 4 частини другої статті 6).

Доказів в підтвердження укладення договорів щодо спільної господарської діяльності товариствами, зокрема у сфері послуг за якими замовником проводилися торги суду не надано, доказів спільного ведення документації чи господарської діяльності не преставлено та в рішенні про це не зазначено, доказів в підтвердження наявності спільних засновників даних товариств суду також не представлено.

Визначення як підстави для висновку в узгодженості дій учасників обставини, щодо подання ТзОВ Віріліс пропозицій конкурсних торгів в 9.50год, а ТзОВ Госпітальний менеджмент о 9.55год., належить зазначити, таке. Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується відповідачем, пропозиції учасників торгів були подані окремо, що підтверджується рішенням із різницею 5 хвилин, в межах встановленого для цього часу.

Доказів в підтвердження узгодження представниками товариств дати та часу подання пропозицій конкурсних торгів чи інших доказів в підтвердження узгодженості суду не надано. За даних умов, вказані обставини не підтверджують узгодженості дій між Позивачем - 1 та Позивачем - 2 та не можуть бути підставами для підтвердження такої узгодженої поведінки товариств.

Як вбачається із матеріалів справи та змісту оспорюваного рішення відповідно до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів свої пропозиції подали ТзОВ "Віріліс", який став переможцем торгів з ціновою пропозицією 405 000,00 грн та ТзОВ "Госпітальний менеджмент" з ціновою пропозицією 408 000,00 грн.

Без документального обґрунтування наведених у рішенні висновків, побудованих на припущеннях, що не підтверджені відповідними первинними документами та з врахуванням вищенаведених обставин щодо фактичних даних, такі висновки адміністративної колегії ґрунтуються на неузгодженостях та "ймовірних припущеннях", відтак не є належними та допустимими доказами в підтвердження висновку про погодження своєї поведінки учасниками торгів.

В оспорюваному рішенні адміністративної колегії не наведено доказів в підтвердження того, що між Позивачем - 1 та Позивачем - 2 здійснювався обмін інформацією та даними щодо істотних умов здійснення господарської діяльності з таким рівнем деталізації, актуалізації, що сприяло координації конкурентної поведінки, не було прийнято до уваги численні економічні фактори, що впливають на визначення собівартості вказаних послуг, не доведено та не було належним чином проаналізовано формування ціни переліку зазначених послуг, розмір та порядок формування позивачем ціни на послуги.

За приписами пункту 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів. При цьому саме на орган Антимонопольного комітету України покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) поведінки таких суб'єктів господарювання.

Сама лише наявність формальних зовнішніх ознак (як подібність в оформленні документів чи наявність господарських зв'язків між учасниками закупівлі) без доведення у передбаченому законом порядку факту узгодження учасниками змісту поданих ними пропозицій для участі в закупівлі та спотворення внаслідок такого узгодження результатів торгів, не може бути підставою для кваліфікації дій позивача як антиконкурентних узгоджених дій.

Аналогічна правова позиція викладена у п.8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства (із змінами та доповненнями), що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій); антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України; при цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку; при цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання.

Суд зазначає, що відповідач в оскаржуваному Рішенні жодним чином не довів узгодження Позивачем - 1 та Позивачем - 2 своєї поведінки та змісту поданих ними пропозицій в процесі торгів з метою обмеження чи усунення конкуренції між ними, зокрема і узгодження цінових пропозицій учасників, з огляду на те, що саме ціна була єдиним критерієм визначення переможця торгів .

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59).

Недоведеність обставин, які мають значення для справи і які територіальним відділенням АМК визнано встановленими, є підставою для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України (частина перша статті 59 Закону).

Таким чином, висновок відповідача про узгодження між Позивачм - 1 та Позивачем - 2 своєї поведінки під час участі у конкурсі є припущеннями, які відповідач виклав у стверджувальній формі, що ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи та не доведений наявними в матеріалах справи доказами, що в силу приписів ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення.

Правова позиція Вищого господарського суду України у подібних правовідносинах викладена, зокрема, у постанові від 11.02.2014 р. у справі №917/856/13, відповідно до якої ВГСУ зазначив, що в даному випадку негативним наслідком має бути сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). При цьому саме відповідні докази такого спотворення підлягали дослідженню та оцінці судом. Для визначення дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, правове значення має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 20.08.2014р. у справі №922/597/14 та від 03.02.2015 р. у справі №924/814/14.

Крім того, у постанові ВГС України від 18.03.2014 р. у справі №912/1337/13 зазначено, що суди правильно виходили з того, що відповідач не довів наявності тих обставин, які б могли мати значення для справи та які було визнано встановленими. Звертаю увагу, що у змісті оскаржуваного рішення не наведено будь-яких доказів, які б могли свідчити про те, що обмін інформацією між учасниками торгів розповсюджувався також і на суть зроблених ними конкурсних пропозицій з метою забезпечення прийняття за наслідками проведеного конкурсу потрібного ним рішення. Зокрема, в оспорюваному рішенні відсутні будь-які вказівки про дослідження Відділенням формування розрахунку цінової складової пропозицій, зроблених кожним з конкурсантів на предмет їх економічного походження (така ж позиція викладена у постановах від 25.11.2014р. у справі №912/1298/13, від 21.10.2015 р. у справі № 923/1899/14).

Так, у постанові від 26.11.2014 р. у справі №912/1600/14 ВГС України вказав, що на підтвердження протиправної узгодженості в діях позивачів ОСОБА_7 обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України послалося виключно на зовнішні ознаки, які могли свідчити про те, що між учасниками процедури закупівлі на конкурсних торгах відбувся обмін інформацією при оформленні конкурсної документації. Проте, зі змісту прийнятого рішення не випливає, що обмін інформацією розповсюджувався також на суть конкурсних пропозицій з метою забезпечення прийняття за наслідками проведених торгів потрібного їм рішення, зокрема, у рішенні відсутні будь-які вказівки про дослідження відповідачем обставин, пов'язаних з формуванням розрахунку цінової складової пропозицій, зроблених кожним з учасників на предмет їх економічного походження.

Водночас, певна схожість в оформленні учасниками торгів їхніх конкурсних пропозицій, за відсутності будь-якої вказівки про дослідження територіальним відділенням АМК обставин, пов'язаних з формуванням розрахунку цінової складової пропозицій, необгрунтованого підвищення чи заниження цін, обставин і мотивів обрання переможця торгів, за відсутності доказів анти конкурентної узгодженої поведінки учасників торгів у ході проведення цих останніх не свідчить про наявність попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) та про спрямованість цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів торгів (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від ОН.11.2016 у справі №923/1899/14).

Обмін інформацією між конкурентами є об'єктивною стороною порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, якщо такий обмін призводить до повідомлення двох чи більше учасників дій про подальшу поведінку на ринку, а саме зміну термінів, масштабів щодо зменшення винагороди посередникам та інших деталей, які мають бути узгоджені між суб'єктами господарювання, (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду (the European Court of Justice (ECJ) від 04.06.2009 р. зі справи N С-8/08).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, подані докази в їх сукупності, надані пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віріліс" до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнання недійсним рішення від 31.10.2017р. за №22 підлягає повному задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст.129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись Законом України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст.73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним рішення Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №22 від 31.10.2017р. про порушеня товариством з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" та товариством з обмеженою відповідальністю "Віріліс" законодаства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу .

3. Стягнути з Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 67. к. 607, код ЄДРПОУ 20120930) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" (01042, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37568608) 800,00 грн. сплати судового збору .

4. Стягнути з Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 67. к. 607, код ЄДРПОУ 20120930) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віріліс"(43000, м. Луцьк, вул. Салтикова - Щедріна, 12, код ЄДРПОУ 31670739)800,00 грн. сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

16.03.2018

Суддя М. С. Шум