Ухвала

від 12.06.2007 по справі 22-а-297/2007

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський

апеляційний адміністративний суд

Справа №АС -

27/633-06                                 

Головуючий 1 інстанції: Мінаєва О.М.

Категорія:                                                                              Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 червня  2007 р.                                                

Справа № 22-а-297/2007

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,

Шевцова Н.В..

при секретарі Хоміцькій О.О.

за

участю представників:

позивача

-  Проскурін О.О.

1 відповідача - не прибув

2 відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського  апеляційного

адміністративного суду апеляційну скаргу позивача,  ДПІ у Київському районі м. Харкова, на постанову

господарського суду Харківської області від 19.03.2007р.  по справі № АС - 27/633-06

за позовом ДПІ у

Київському районі м. Харкова 

до                   1.

ПФ «Азотмашсервіс», м. Харків

                        2.

ТОВ ПТФ «Антрацит», м. Київ

про                визнання не

дійсним господарського зобов'язання

встановила:

Позивач,

ДПІ у Київському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому

просить визнати недійсним господарське зобов'язання ПП «Азотмашсервіс» та ТОВ

ПТФ «Антрацит», яке виникло на підставі правочину, укладеного згідно договорів

№ 20 від 10.12.2004 р., № 22 від 10.12.2004 р., № 05/2005 від 10.01.2005 р., №

06/2005 від 10.01.2005 р., № 07/2005 від 10.01.2005 р., № 08/2005 р. від

10.01.2005 р., № 09/2205 від 20.01.2005 р., № 10/1-2005 від 05.03.2005 р., №

10/2-2205 від 05.03.2005 р. на загальну суму 427400, 0 грн. (в т. ч. ПДВ

-71233, 33 грн.), на підставі ст. 207, 208 ГК України, як такі, що завідомо

суперечать інтересам держави та суспільства.

Постановою господарського

суду Харківської області від 19.03.2007р. 

по справі № АС - 27/633-06 провадження у справі відносно ПФ

«Азотмашсервіс» закрито,в решті вимог в позові відмовлено.

Позивач, ДПІ у Київському

районі м. Харкова, з постановою господарського суду Харківської області від

19.03.2007р.  по справі № АС - 27/633-06

не згоден, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати, вважає, що судом

першої інстанції при прийнятті рішення по справі поруше6ні норми матеріального

і процесуального права.

1-й відповідач - у судове

засідання не прибув.

2-й відповідач - у судове

засідання не прибув.

Представник позивача

вважає можливим розгляд справи у відсутності представників відповідачів.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представника позивача судова

колегія встановила, що ПП «Азотмашсервіс»

зареєстровано   Харківським міськвиконкомом 01.10.1998 р. за

№ 04059243ю0010814., на обліку у позивача

знаходиться з 05.10.1998 р., зареєстровано платником ПДВ, про що 15.10.1998 р.

видано свідоцтво №28723238.

Матеріали

справи свідчать про те, що між відповідачами були укладені наступні угоди:       

· 

договір № 20 від 10.12.2004 р. про виконання робіт з

ремонту ротору. Ціна договору 30000, 0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ

«Антрацид» виписано податкову накладну № 18 від 24.02.2005 р. на суму 30000, 0

грн. (ПДВ - 5000, 0 грн.)., платіжним дорученням № ЗО від 24.02.2005 р. на суму

30000, 0 грн. надано докази виконання договору - акт здачі - прийомки виконаних

робіт № 1 від 24.02.2005 р.

· 

договір № 22 від 10.12.2004 р. про виконання ремонту

ротору. Ціна договору складає 24 000,0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ

«Антрацид» виписано податкову накладну № 14 від 24.02.2005 р. на суму 24 000,0

грн., (ПДВ-4 000,0 грн.). Платіжним дорученням № 31 від 24.02.2005 р. здійснено

оплату на суму 24000,0 грн. Виконання договору підтверджується актом

здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 24.02.2005 р.

· 

договір № 05/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту

ротору. Ціна договору складає 33 000,0 грн. На виконання цього договору ТОВ ПТФ

«Антрацид» виписано податкову накладну № 12 від 14.02.2005 р. на суму 33 000,0

грн., (ПДВ 5500,0 грн.) Оплату здійснено платіжним дорученням № 26 від

14.02.2005 р. на суму 33000,0 грн. На підтвердження виконання договору наданий

акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

· 

договір № 06/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту

ротору. Ціна договору складає 36000,0 грн. На виконання даного договору 2

відповідачем виписано податкову накладну № 13 від 14.02.2005 р. на суму 36000,0

грн., (ПДВ-6000,0 грн.).Оплату здійснено платіжним дорученням № 27 від 14.02.2005

р. на суму 36000,0 грн. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийомки

виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

· 

договір № 07/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту

ротору. Ціна договору складає 36000,0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ «Антрацид»

виписано податкову накладну № 14 від 14.02.2005 р. на суму 36000,0 грн., (ПДВ-6

000,0 грн.). Платіжним дорученням № 28 від 14.02.2005 р. здійснено оплату на

суму 36000,0 грн. Підтвердженням виконання договору є акт здачі-прийомки

виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

· 

договір № 08/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту

ротору. Ціна договору складає 30000,0 грн. На виконання даного договору ТОВ ПТФ

«Антрацид» виписано податкову накладну № 15 від 14.02.2005 р. на суму ЗО 000,0

грн., (ПДВ-5 5000,0 грн.). Оплату здійснено платіжним дорученням № 29 від

14.02.2005 р. на суму 30000,0 грн. На підтвердження виконання договору наданий

акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

· 

договір № 09/2005 від 20.01.2005 р. про виконання ремонту

ротору. Ціна договору складає 53400,0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ

«Антрацид» виписано податкові накладні № 16 від 24.02.2005 р. на суму 23400,0

грн., ПДВ -3900,0 грн.) та № 17 від 24.02.2005 р. на суму 30000,0 грн. (ПДВ-5

000,0 грн.) Оплату здійснено платіжними дорученнями № 32 від 24.02.2005 р. на

суму 30000,0 грн. та № 33 від 24.02.2005 р. на суму 23400,0 грн. Підтвердженням

виконання договору є акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 30.03.2005 р.

· 

договір № 10/1-2005 від 05.03.2005 р. про підготовку

ремонту ротору. Ціна договору - 95000,0 грн. На виконання даного договору ТОВ

ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 20 від 28.03.2005 р. на суму

95000,0 грн., (ПДВ-15833,33 грн.). Оплату проведено платіжними дорученнями № 45

від 28.03.2005 р. на суму 47000,0 грн. та № 46 від 28.03.2005 р. на суму 48

000,0 грн. Підтвердженням виконання договору є акт здачі-прийомки виконаних

робіт № 1 від 31.03.2005 р

· 

договір № 10/2-2005 від 05.03.2005 р. про підготовку

ремонту ротору. Ціна договору 90 000,0 грн. На виконання даного договору ТОВ

ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 22 від 28.03.2005 р. на суму 90

000,0 грн., (ПДВ-15000,0 грн.) Оплату здійснено платіжними дорученнями № 44 від

28.03.2005 р. на суму 45000,0 грн. та № 43 від 28.03.2005 р. на суму 45 000,0

грн. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт №

1 від 31.03.2005 р.

Також,  зазначені  операції відображено  ПП 

"Азотмашсервіс" в книзі обліку

придбання 

товарів  та  суми  

ПДВ  по  вищезазначених  податкових 

накладних та віднесено до податкового кредиту.

Позивач просить визнати

недійсним зобов'язання на підставі ст. 207 

ГК України із застосуванням наслідків, встановлених ст.,208 ГК України,

оскільки вважає, що ці угоди не відповідають вимогам закону і укладені з метою,

що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Зазначений висновок

позивача ґрунтується на тому, що з боку осіб, які діяли від імені ТОВ ПТФ

"Антрацид" завідомо була мета здійснення угоди всупереч засадам законодавства

в сфері підприємницької діяльності та оподаткування, ТОВ ПТФ

"Антрацит" мав намір не сплачувати податки та надавати звітність

згідно законодавства тому що відповідно до рішення Деснянського районного суду

м. Києва від 02.06.2005р. визнано недійсним з моменту державної реєстрації, а

саме з 28.07.2004р. статут ТОВ ПТФ «Антрацид». Визнано недійсними свідоцтво про

реєстрацію платника податку на додану вартість з 25.08.2005. Рішення набуло

чинності.

Ці обставини існували на

час укладання угоди між відповідачами ,тобто немає підстав для сумніву щодо

наміру такого засновника не дотримуватись приписів законодавства та ухилятися

від сплати податків.

Отже, з боку ТОВ ПТФ

"Антрацид" наявна мета, що завідомо суперечить інтересам держави та

суспільства. Подібні дії суперечать вимогам ст. 67 Конституції України, що

встановлює, що кожний повинний оплачувати податки і збори в порядку і розмірах,

установлених законом. А Конституція України є Основним Законом України.

Судова колегія вважає, що

підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні виходячи з

наступного.

Відповідно до ст. 207 ГК

України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено

з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено

учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Відповідно до ст.208

Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано

недійсним як таке, що здійснене з метою, завідомо суперечній інтересам держави

та суспільства, то при наявності наміру у обох сторін - при виконанні

зобов'язання двома сторонами-в доход держави за рішенням суду стягується все

отримане ними по зобов'язанню, а при виконанні зобов'язання однією стороною з

іншої сторони стягується в доход держави все отримане нею, а також усе належне

з неї першій стороні на відшкодування отриманого. При наявності наміру лише у

однієї із сторін все отримане нею повинно бути повернено другій стороні, а

отримане останній або належне неї на відшкодування виконаного стягується за

рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ст.193 ГК

України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При  вирішенні спору про визнання господарського

зобов'язання недійсним в порядку ст. 207 ГК України, необхідно встановити

наявність тих обставин, з якими закон пов'язує їх недійсність, а саме наявність

протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

Позивач, обґрунтовуючи

свою процесуальну позицію щодо визнання правочину та зобов'язання недійсними,

надав рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2005 р. Вказаним

рішенням визнано недійсним з моменту державної реєстрації статут ТОВ ПТФ

«Антрацид» та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на

додану вартість з моменту його внесення в реєстр платників ПДВ з 25.08.2004 р.

Матеріали справи свідчать

про те, що засновник ТОВ ПТФ «Антрацид» ОСОБА_1 уклав статут без відповідного

волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі та вчинення правочину без

наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим   

правочином.    Друга    з   

засновників   ОСОБА_2    взагалі       такого волевиявлення не  висловлювала, 

будь-яких дій   щодо створення

підприємства не проводила.      

Відповідно до ч.1 ст.72

КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній,

цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються

при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо

якої встановлено ці обставини (рішення Деснянського районного суду м. Києва від

02.06.2005 р.)

Як наполягає позивач,

відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ", право на

нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно

особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 Закону

України „Про ПДВ". Податкові накладні виписані ТОВ ПТФ «Антрацид» на

адресу ТОВ ПТФ „Азотмашсервіс " на загальну суму 427 400,0 грн (в т.ч. ПДВ

-71 233,33 грн.) після визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ ТОВ ПТФ

«Антрацид». Тобто, позивач вважає, що податкові накладні складені особою, що не

зареєстрована як платник ПДВ, а це є порушенням вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7

Закону України "Про ПДВ". Позивач також посилається на позицію Вищого

господарського суду України відповідно інформаційного листа № 01-8/157 від

14.02.2002 р. "Про деякі питання практики застосування ЗУ "Про

ПДВ", де зазначено, що податкові накладні, видані незареєстрованою особою,

не надають покупцеві права віднести відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Але при цьому не

враховано, що податкові накладні видаються відповідно до п.7.2.1 ст. 7 Закону

України „Про ПДВ" продавцем, а покупець (у даному випадку ПФ

«Азотмашсервіс») не міг знати, що установчі документи та свідоцтво платника ПДВ

контрагента будуть в майбутньому визнані недійсними.

Позивач стверджує, що

кошти у виді податків, зборів (обов'язкових платежів) у бюджет по угоді, що

оспорюється, від ТОВ ПТФ «Антрацид» не надходили, а державі нанесений значний

збиток. Але на підтвердження вказаних фактів позивачем не надано актів

перевірок відповідачів із зазначеннями відповідних порушень податкового

законодавства.

Відповідно до ст. 19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, предметом

судового спору не можуть бути, зокрема, вимоги органів державної податкової

служби про визнання недійсними установчих документів; податкових накладних;

скасування (анулювання) свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта

господарювання та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість;

визнання недійсними з моменту державної реєстрації чи з іншого моменту всієї

комерційної (господарської) діяльності згаданих осіб, усіх вчинених юридично

значимих дій та вчинених правочинів; виданих, підписаних документів тощо,

оскільки такі способи реалізації їх повноважень не встановлено законом.

Недостовірність або

протиправність установчих документів може бути підставою позову про припинення

юридичної особи, але не самостійним предметом позову.

Прийняття рішення про

визнання недійсними установчих документів не тягне втрати такою юридичною

особою статусу платника ПДВ незалежно від того, ким прийнято таке рішення

(учасниками юридичної особи, її органом чи судом).

У випадках, встановлених

Законом України "Про податок на додану вартість", особа може за своїм

бажанням набувати та втрачати статус платника податку шляхом реєстрації як

платника податку та анулювання такої реєстрації.

Згідно з пп. "б"

п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість"

анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість

відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку,

оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за

власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу

суб'єкта господарювання); згідно з абзацом 8 цього пункту анулювання реєстрації

на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього

пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового

органу або такої особи. При застосуванні

зазначених положень слід мати на увазі, що у разі ліквідації юридичної особи

анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу можливе лише, якщо

юридичну особу виключено з державного реєстру. До такого виключення анулювання

реєстрації здійснюється виключно за ініціативою юридичної особи (в особі

ліквідаційної комісії, ліквідатора, органу управління юридичної особи, якщо на

нього покладено виконання функцій комісії з припинення юридичної особи).

До анулювання реєстрації

юридична особа, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов'язана, у

випадках встановлених законодавством, видавати податкові накладні на загальних

підставах.

Наявність умислу по

угодам, стосовно дійсності яких виник спір, входять до предмету доказування в

судовому процесі. Один лише факт визнання статуту підприємства недійсним за

рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі

обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов'язку

сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності

в цілому та конкретних цивільно-правових угод (правочину), зокрема, не може

бути підставою для визнання таких угод недійсними.

Крім того, факт по

несплаті податків однією зі сторін договору є правопорушенням, а не наявністю

умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та

суспільства.

Доказом наявності вини

сторін у формі умислу може бути лише вирок суду по кримінальній справі, що

набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Виходячи з вищенаведеного

в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у відповідачів умислу на

ухилення від сплати податків, на що посилається ДПІ.

ДО матеріалів справи (том

справи 2, аркуші53 - 54) приєднана ухвала Господарського суду Харківської

області від 15.01.2007 р. по справі № Б-19/148-06, згідно якої затверджено

ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс ПФ «Азотмашсервіс», ліквідовано

юридичну особу - ПФ «Азотмашсервіс» (код 30139353), зобов'язано державного

реєстратора внести до ЄДР запис про проведення державної реєстрації припинення

юридичної особи - ПФ «Азотмашсервіс», код 30139353, та передати органам, які

здійснювали облік, відповідне повідомлення для зняття юридичної особи - ПФ

«Азотмашсервіс» - з обліку. Як вбачається з довідки з ЄДР ЮО та ФОП 24.01.2007

р. здійснена державна реєстрація припинення ПФ «Азотмашсервіс» (том справи 2,

аркуш 52).

Відповідно до статті 157

КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в

установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо

спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації

підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Судова колегія вважає, що

з оглядом на викладене господарський суд Харківської області правомірно закрив  провадження у справі відносно ПФ

«Азотмашсервіс», код 30139353.

Отже  у сторін по угоді не вбачається дій які б

порушували інтереси держави та суспільства. Будь яких порушень стосовно

оподаткування по діях по угоді ДПІ не доведено та не обґрунтовано.

Крім цього, відповідно

до  вимог ст. 207 ГК України умисел на

ухилення від сплати податків, на наявність якого посилається ДПІ, повинен

виникнути заздалегідь, тобто бути наявним при укладанні угоди, зобов'язання,

але відсутні докази що на момент виникнення зобов'язань був відповідний умисел

у відповідачів.

Судова колегія вважає, що

позивач не довів наявність обставин з якими ст. 207, 208 ГК України пов'язують

недійсність господарських зобов'язань на які він посилається.

На підставі викладеного судова колегія

вважає, що суд першої інстанції правильно встановив

обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та

процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205

,206, 209, 254 КАС України

                                                      ухвалила:

Постанову господарського суду

Харківської  області від

19.03.2007р.  по справі №

АС-27/663-06  залишити без змін.

Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м.

Харкова залишити без задоволення.

                  Роз'яснити сторонам, що вони мають

право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду

України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням

апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 13.06. 2007р.

 Головуючий суддя                                                          Філатов Ю.М.

               Судді                                                        Водолажська Н.С.

                                                                              Шевцова Н.В.