Рішення

від 12.03.2018 по справі 910/1205/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 12.03.2018Справа №  910/1205/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» про                     стягнення 291548,22 грн., за участі представників: від позивача           –   не з'явився; від відповідача           –   не з'явився. ВСТАНОВИВ: У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» про стягнення 291548,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості товару за Договором купівлі-продажу №49/06 від 14.06.2017, внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість в розмірі 270000 грн. Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі п.4.2 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України 7293,70 грн. пені, 13500 грн. штрафу754,52 грн. 3% річних за порушення грошового зобов'язання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.02.2018, для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 28.02.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) – протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 07.03.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 03.03.2018. 28.02.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засідання із повідомленням сторін. Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2018 призначено розгляд справи №910/1205/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» про стягнення 291548,22 грн. за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 12.03.2018. Разом з тим, 28.02.2018 від відповідача через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зокрема зазначив, що розглядуваний позов не містить документального підтвердження факту передачі відповідачем товару на вказану позивачем суму та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем. Також зазначив, що у відповідачем, у зв'язку зі зміною керівництва та переїздом в новий офіс, було втрачено частину первинних бухгалтерських документів. В тому числі документів, які стосуються предмету розгляду даної справи, відтак відповідач не в змозі підтвердити або спростувати наявність заборгованості перед позивачем. 06.03.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем було подано відповідь на відзив у якій останній заперечив проти доводів відповідача, зокрема зазначив, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору факт передачі товару підтверджується Актом приймання-передачі. Крім того, позивач зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2017 у справі №910/18134/17 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №49/06 від 14.06.2017. Вказаним рішенням суду було встановлено факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором, щодо передачі товару відповідачеві на суму, визначену у договорі, а відтак вказані обставини не потребують повторному доказуванню. На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку. Водночас, 12.03.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на необхідність підготування та подання заперечень на відповідь на відзив. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що останнім, у встановлений судом строк, не було отримано від позивача відповіді на відзив, у зв'язку з чим просить суд відкласти розгляд справи для надання додаткового часу відповідачеві для подачі заперечень на відповідь на відзив. За приписами ч.4 ст.252 Господарського процесуального кодексу України перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд зазначає, що вказаною нормою передбачено право суду щодо відкладення розгляду справи, а не його обов'язок. Крім того, суд зазначає, що відповідач не був обмежений у праві направити уповноваженого представника в судове засідання для надання необхідних заперечень, чи пояснень по справі. Також, в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачеві копії відповіді на відзив, зокрема з наданого позивачем опису вкладення та поштової квитанції вбачається, що відповідачу вказані документи було направлено 03.03.2018. Разом з тим, суд зазначає, що відповідь на відзив від позивача надійшла до суду 06.03.2018, про що свідчить відбиток календарного штемпелю про приймання поштової кореспонденції суду, відтак відповідач не був обмежений у праві ознайомитись із матеріалами справи та, у разі наявності, подати заперечення. З огляду на вищезазначене, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи та з метою недопущення затягування судового розгляду даної справи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання відповідача. Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 14.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №49/06 відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується прийняти й оплатити техніку (товар), асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 Договору). Відповідно до п.2.1 Договору, загальна вартість товару за даним договором становить 1080000 грн., у т.ч. ПДВ – 180000 грн. Згідно з п.2.2 Договору, покупець зобов'язується оплатити продавцю суму, зазначену в п.2.1. цього договору у наступному порядку: у сумі 540000 грн., у т.ч. ПДВ – 90000 грн. – у строк до 23.06.2017; у сумі 270000 грн., у т.ч. ПДВ – 45000 грн. – у строк до 23.09.2017; у сумі 270000 грн., у т.ч. ПДВ – 45000 грн. – у строк до 23.12.2017. За умовами п.2.3 Договору, оплата товару здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на рахунок продавця в безготівковій формі. У відповідності до п.3.1 Договору, передача товару покупцю відбувається протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту перерахування на рахунок продавця суми, зазначеної у п. 2.2.1 цього договору. Згідно п.3.3 Договору, факт передання продавцем товару покупцю сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього акту приймання-передачі, у якому зазначають асортимент, комплектність та кількість товару, що передається покупцю. Підписанням відповідного двостороннього акту приймання-передачі покупець підтверджує відсутність у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданого йому товару. Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі несплати частини вартості товару у строки, передбачені п.2.2 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми, зазначеної в п.2.1 цього договору, за кожен день прострочення. У разі, якщо прострочення по оплаті товару складає більше ніж 20 (двадцять) календарних днів покупець, додатково до штрафних санкцій, передбачених п.4.2 цього договору, сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від суми заборгованості (п.4.3 Договору). Відповідно до п.7.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань. Специфікацією до договору сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, зокрема визначили передачу Тракторів «Беларус-82.1» у кількості 2 од. на загальну суму 1080000 грн. разом з ПДВ. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 1080000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту приймання-передачі товару від 21.06.2017. Вказаний акт приймання-передачі підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять. Разом з тим, судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2017 у справі №910/18134/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» про стягнення заборгованості в розмірі 273521,10 грн., позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 3143,84 грн. пені та 377,26 грн. 3% річних. Вказаним рішенням суду встановлено факт належного виконання позивачем зобов'язань за договором, зокрема в частині передачі відповідачу товару, визначеному в Акті приймання-передачі товару від 21.06.2017 на загальну суму 1080000 грн. Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 03.01.2018. Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, суд при розгляді даної справи, приймає факт встановлення господарським судом міста Києва у справі №910/18134/17 належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору та факт передачі відповідачу товару на загальну суму 1080000 грн. Наразі позивач зазначає, що відповідачем не виконано свого обов'язку зі сплати вартості поставленого товару відповідно до графіку оплати. Визначеному сторонами у договорі. З матеріалів справи вбачається, що відповідач поставлений товар оплатив лише частково та з порушення строків оплати встановлених в договорі, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 270000 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями звіту по дебетовим та кредитовим операціям від 23.01.2018 та копією банківської виписки з поточного рахунку позивача, з яких вбачається, що відповідачем сплачено на рахунок позивача в рахунок оплати поставленого товару 540000 грн. 22.06.2017 та 270000 грн. 12.10.2017. Доказів здійснення третього платежу на суму у 270000 грн. у визначений сторонами строк до 23.12.2017 матеріали справи не містять. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України  вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 270000 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований. За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором в розмірі 270000 грн. Разом з тим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідям своїх зобов'язань за договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 754,52 грн. Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України). Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 754,52 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі. Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 7293,70 грн. та штрафу в сумі 13500 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України). Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі несплати частини вартості товару у строки, передбачені п.2.2 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми, зазначеної в п.2.1 цього договору, за кожен день прострочення. У разі, якщо прострочення по оплаті товару складає більше ніж 20 (двадцять) календарних днів покупець, додатково до штрафних санкцій, передбачених п.4.2 цього договору, сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від суми заборгованості (п.4.3 Договору). Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову. Разом з тим, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, судом відхиляються з огляду на їх недоведеність, зокрема суд зазначає, що відповідачем не доведено факту належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, зокрема не надано суду ані платіжного доручення на перерахування суми останнього платежу, ані банківської виписки про списання такої суми з рахунку відповідача. Також, посилання відповідача на втрату перинної бухгалтерської документації внаслідок зміни керівництва та місцезнаходження Товариства, не звільняє останнього від покладеного на нього обов'язку з доказування тих обставин на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 123, 126, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшн Трейдінг» (03047, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 50, офіс 461; ідентифікаційний код 40657315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корп. 4, прим. 84; ідентифікаційний код 37768114) 270000 (двісті сімдесят тисяч) грн. заборгованості, 7293 (сім тисяч двісті дев'яносто три) грн. 70 коп. пені, 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн. штрафу, 754 (сімсот п'ятдесят чотири) грн. 52 коп. трьох процентів річних, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4373 (чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 22 коп. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено: 16.03.2018 Суддя                                                                                                      Я.В. Маринченко