Рішення

від 13.03.2018 по справі 917/2181/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 Справа № 917/2181/17

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Стельмах А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Публічного Акціонерного ОСОБА_1 "Укртранснафта" (вул. Московська, 32/2, м. Київ, 01010) в особі Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного Акціонерного ОСОБА_1 "Укртранснафта", вул. Перемоги, 32/5, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрфорест Груп", вул. Ярмаркова, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630

про стягнення 964 496,71 грн. заборгованості за договором позички

Представники учасників справи:

від позивача : ОСОБА_2, довіреність №237 від 20.12.2017 року;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" в особі Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрфорест Груп" про стягнення 964 496,71 грн. заборгованості за договором позички № 04/05 від 04.05.2016 року.

Суд ухвалою від 15.01.2018 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/2181/17 та призначив підготовче засідання по справі на 15.02.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті в судовому засіданні на 13.03.2018 року.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній належним чином та завчасно у відповідності до приписів ст. 242 ГПК України повідомлявся судом про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

В судовому засіданні 13.03.2018 р. представник позивача оголосив зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити повністю.

В судовому засіданні 13.03.2018 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

04.05.2016 р. між ПАТ "Укртранснафта" (далі - Позикодавець) та ТОВ "Тара Вуд" (далі - Користувач) було укладено Договір позички №04/05 (далі - Договір, а.с. 19-21) .

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Позикодавець передає, а Користувач приймає у тимчасове користування (позичку) та зобов'язується повернути Позикодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором, майно згідно Додатку № 1 до цього Договору, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9 (в подальшому по тексту Договору зазначається - об'єкт позички) (п. 1.1 Договору);

- Користувач зобов'язується : прийняти від Позикодавця об'єкт позички згідно ОСОБА_3 приймання-передачі; щомісячно у відповідності до умов цього Договору здійснювати оплату (далі - відшкодовувати) Позикодавцю : витрати на утримання об'єкта позички; витрат за спожиту електричну енергію; витрат за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення; витрат за охорону майна; витрат на сплату земельного податку; витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п. 2.1.1 та п. 2.1.4 Договору);

- відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється шляхом внесення гарантованого платежу в термін до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду на підставі виставленого Позикодавцем рахунку. Розмір гарантованого платежу визначається, виходячи з вартості заявленого обсягу споживі активної електричної енергії на відповідний розрахунковий період. Обсяги споживання активної електричної енергії Користувача на рік з розбивкою по місяцях, що вказані у Додатку № 3 до цього Договору. Після визначення розміру відшкодування витрат за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді складається ОСОБА_3 про фактично спожиті енергоносії, який підписується повноважними представниками Сторін. ОСОБА_3 про фактично спожиті енергоносії Користувачем є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Користувачем згідно виставленого Позикодавцем рахунку не пізніше п'яти банківських днів з моменту його отримання. При визначені Позикодавцем розміру оплати враховується розмір здійсненого гарантованого платежу на відповідний розрахунковий період. (п. 3.1.3 - 3.1.5 та 3.1.9 - 3.1.11 Договору);

- розмір відшкодування витрат на утримання об'єкта позички визначено в Додатку № 2 цього Договору. Відшкодування здійснюється на підставі виставлених Позикодавцем рахунків протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання Користувачем (п. 3.2 Договору);

- Відшкодування витрат за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення. Розрахунковим періодом вважається один місяць: з 0 годин 01 числа попереднього

розрахункового періоду до 0 годин 01 числа поточного розрахункового періоду; Обсяги споживання води та водовідведення здійснювати по лічильнику ВНС; 01 числа кожного місяця Позикодавець разом з представником Користувача знімають покази з розрахункових приладів обліку та визначають фактичне споживання води за розрахунковий період і складають ОСОБА_3 про фактично спожиту воду та водовідведення; Після визначення розміру відшкодування витрат за спожиту воду та водовідведення в розрахунковому періоді складається ОСОБА_3 про відшкодування комунальних послуг, який підписується повноважними представниками Сторін (п. 3.3 Договору);

- Відшкодування витрат за охорону майна. Розмір відшкодування витрат за охорону майна визначено в Додатку № 6 до цього Договору. Розрахунковим періодом вважається один місяць: з 0 годин 01 числа попередня розрахункового періоду до 0 годин 01 числа поточного розрахункового періоду. Відшкодування здійснюється на підставі виставлених Позикодавцем рахунків протягом банківських днів з дати їх отримання Користувачем (п. 3.4 Договору);

- Відшкодування витрат на сплату земельного податку та податку на нерухоме майно, відмін від земельної ділянки. Розмір відшкодування витрат на сплату земельного податку та податку на нерухоме май відмінне від земельної ділянки, пропорційно площі переданих в користування приміщень (які входять до складу об'єкта позички) визначено в Додатках № 4 та № 5 цього Договору. Відшкодування здійснюється на підставі виставлених Позикодавцем рахунків протяги банківських днів з дати їх отримання Користувачем (п. 3.5 Договору);

- Строк, на який надається об'єкт позички - до 31 березня 2019 року з можливістю пролом договору за письмовою згодою сторін (п. 5.1 Договору);

- За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідали згідно вимог чинного законодавства України. В разі порушення Користувачем строків внесення платежів передбачених Розділом 3 цього Договору, Користувач сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати (п. 7.1 Договору);

- Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 березня 2019 року з можливістю пролонгації договору за письмовою згодою сторін (п. 9.1 Договору).

До Договору між сторонами було укладено передбачені його умовами додатки та вносились зміни (копії наявні у матеріалах справи).

20.09.2016 р. ТОВ "Тара Вуд" змінило назву на ТОВ "Укрфорест Груп" відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ "Укрфорест Груп" №6 від 20.09.2016 р..

Відповідно до акту № б/н від 04.05.2016 р. приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв у позичку майно, яке розташоване за адресою: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 26-38).

На виконання вимог Договору позивачем було пред'явлено відповідачу рахунки по відшкодуванню вищезазначених витрат (копії наявні у матеріалах справи).

В порушення умов Договору відповідач неодноразово порушував умови Договору, щодо своєчасного відшкодування витрат передбачених умовами п. 3.2.2., 3.3.5, 3.4.3, 3.5.2 Договору, а саме :

- в порушення умов Договору має заборгованість з оплати витрат на охорону, за утримання об'єкту позички, на оплату податків, на водопостачання та водовідведення за квітень, травень, вересень та жовтень 2017 р. у розмірі 909 693,59 грн.;

- в порушення умов Договору за період з 24.02.2017 р. по 05.10.2017 р. відповідачем несвоєчасно були відшкодовані витрати по електроенергії, витрати на оплату податків, витрати на водопостачання та водовідведення, витрати на утримання об'єкта позички.

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач свої зобов'язання щодо оплати платежів по відшкодуванню втрат на утримання об'єкта позички за період з квітня по жовтень 2017 р. не виконав, заборгованість останнього складала 909 693,59 грн., за період з 24.02.2017 р. по 05.10.2017 р. відповідачем проведено відшкодування витрат по електроенергії, витрат на оплату податків, витрат на водопостачання та водовідведення з порушенням строків, встановлених Договором. Дана обставина відповідачем не спростована.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 909 693,59 грн. основного боргу, 48 277,42 грн. пені, 3 797,87 грн. інфляційних втрат, 2 727,83 грн. 3% річних та судовий збір в розмірі 14 467,45 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором, передавши відповідачеві у позичку майно за вказаним вище актом приймання-передачі.

В свою чергу, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів Цивільного кодексу України частково несвоєчасно, а частково не виконав зобов'язання з відшкодування вартості витрат у визначені Договором строки, заборгованість останнього на момент пред'явлення даного позову до суду та розгляду справи у суді складає 909 693,59 грн.. Факт отримання майна та основних засобів у позичку від позивача за вищевказаним актом, наявність боргу та його розмір відповідач не спростував.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У п. 7.1 Договору сторони узгодили, що в разі порушення Користувачем строків внесення платежів передбачених Розділом 3 цього Договору, Користувач сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати .

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48 277,42 грн. пені (втому числі : 24 432,41 грн. пені нарахованої за несвоєчасну сплату витрат та 23 845,01 грн. пені нарахованої за невиконання зобов'язань з відшкодування витрат) за період з 31.05.2017 р. по 30.11.2017 р. (з урахування моменту виникнення у відповідача зобов'язань по відшкодуванню витрат за кожний окремий місяць та проведених відповідачем часткових проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 797,87 грн. інфляційних втрат за період з 31.05.2017 р. по 30.11.2017 р. (включно) та трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 2 727,83 грн. за період з 31.05.2017 р. по 30.11.2017 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 909 693,59 грн. основного боргу, 48 277,42 грн. пені, 3 797,87 грн. інфляційних втрат, 2 727,83 грн. 3% річних є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрфорест Груп" (вул. Ярмаркова, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код юридичної особи 40288545) на користь Публічного Акціонерного ОСОБА_1 "Укртранснафта" (вул. Московська, 32/2, м. Київ, 01010) в особі Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного Акціонерного ОСОБА_1 "Укртранснафта" (вул. Перемоги, 32/5, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, п/р №26008301393118 ТВБВ №10016/0200 Філія Полтавське обласне управління AT "Ощадбанк" ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, ідентифікаційний код юридичної особи 26113233) - 909 693,59 грн. основного боргу, 48 277,42 грн. пені, 3 797,87 грн. інфляційних втрат, 2 727,83 грн. 3% річних та судовий збір в розмірі 14 467,45 грн..

Видати наказ із набранням рішенням законної сили

Повне рішення складено 16.03.2018 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко