Постанова

від 15.03.2018 по справі 909/1547/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/1547/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_4

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2017

за заявою ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів аукціону та договору про відступлення права вимоги від 14.09.2016 №2

в межах справи № 909/1547/13

про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина", -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.2014 порушено провадження у справі № 909/1547/13 про банкрутство ТОВ "Медсервіс-Галичина", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 100 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мельника Ю.А.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2014 у справі № 909/1547/13 ТОВ "Медсервіс-Галичина" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мельника Ю.А.

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута від 14.09.2016 та визнання недійсним з моменту укладення договору № 2 про відступлення права вимоги від 14.09.2016.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2017 (суддя Рочняк О.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Боржника та договору про відступлення права вимоги, укладеного 14.09.2016 між ТОВ "Медсервіс-Галичина" та ОСОБА_6, відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді Костів Т.С., Марко Р.І.) ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2017 у справі № 909/1547/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 (колегія суддів у складі: Коваленка В.М. - головуючого, Короткевича О.Є., Полякова Б.М.) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2017 (про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів аукціону та договору про відступлення права вимоги) у справі № 909/1547/13 залишено без змін.

ОСОБА_4 надіслав до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2017 у справі № 909/1547/13 з підстав, передбачених п. 1 і п. 3 ч. 1 ст. 111 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

В обґрунтування зазначених підстав для перегляду судового рішення заявником до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 07.10.2008 у справі № 16/33-08, від 25.11.2008 у справі № 8/565-07, від 25.09.2014 у справі № 923/945/13, від 19.07.2017 у справі № 925/67/17 та постанови Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 923/945/13 (№ 3-56гс14).

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено, зокрема, зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

27.12.2017 зазначену заяву передано за належністю до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до п.п. 1 п. 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2018 визначено склад колегії для розгляду справи № 909/1547/13 за заявою ОСОБА_4: Ткаченко Н.Г. - головуючий, судді: Білоус В.В., Жуков С.В.

Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2018 прийнято до провадження справу №909/1547/13 за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2017 у справі №909/1547/13 та призначено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду без повідомлення та виклику учасників справи.

Перевіривши наведені ОСОБА_4 обставини, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) до повноважень ліквідатора віднесено, зокрема, продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно норм ч.2 ст.44 Закону про банкрутство, на аукціоні може продаватися, зокрема, дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Відповідно до ч.3 ст.55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 14.09.2016 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ "Медсервіс-Галичина", за результатами якого було реалізовано, зокрема, лот №3 - дебіторську заборгованість ОСОБА_4 в сумі 897 217,50 грн., яку продано ОСОБА_6 за 28 710,96 грн., про що складено протокол № 6-022.

За умовами укладеного між ТОВ "Медсервіс-Галичина" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Мельника Ю.А. та ОСОБА_6 в особі ОСОБА_10 договору №2 про відступлення права вимоги від 14.09.2016 (з урахуванням змін та доповнень) продавець передає покупцю належне йому право вимоги до боржника ОСОБА_4 щодо повернення безпідставно одержаних коштів у розмірі 879 625,00 грн. (лот № 3), загальна сума боргу - 897 217,50 грн., в тому числі, право вимоги щодо повернення безпідставно одержаних ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 879 625,00 грн., сума сплаченого судового збору 17 592,50 грн. Документами, що підтверджують право вимоги, є, зокрема, рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2014 у справі № 914/3348/14, наказ господарського суду від 24.03.2015, постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.04.2015 про примусове виконання рішення від 03.12.2014. При цьому, у справі, що переглядається, судами встановлено, що між ліквідатором ТОВ "Медсервіс-Галичина" Мельником Ю.А. та ОСОБА_6 підписано акт про передання права власності на придбане майно, яким сторони підтвердили передачу покупцю документів на право вимоги до ОСОБА_4

Місцевим та апеляційним судами встановлено погодження проведеної реалізації майнових активів банкрута комітетом кредиторів ТОВ "Медсервіс-Галичина", оформлене рішенням № 26 від 27.09.2016.

Судові рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів аукціону та договору про відступлення права вимоги, про перегляд яких ОСОБА_4 було подано відповідну заяву, мотивовані тим, що:

- наявні у справі матеріали свідчать про те, що аукціон з продажу майна ТОВ "Медсервіс-Галичина" від 14.09.2016 проведено у відповідності до норм та порядку, встановлених Законом про банкрутство;

- наявності підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного 14.09.2016 між ТОВ "Медсервіс-Галичина" та ОСОБА_6, заявником не доведено;

- заявником не наведено жодної правової норми, яка б забороняла заміну кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі ст.1212 ЦК України;

- учасниками господарського зобов'язання можуть бути не лише суб'єкти господарювання, а й інші особи (учасники);

- нормами ЦК України, ГК України чи Закону про банкрутство не заборонено фізичним особам укладати правочини з юридичною особою та не обмежено фізичних осіб у можливості брати участь в аукціоні з продажу майна боржника - юридичної особи;

- зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів не має особистого характеру і може бути виконане іншою особою;

- укладення між ліквідатором ТОВ "Медсервіс-Галичина" та ОСОБА_6 договору про відступлення права вимоги у письмовій формі відповідає вимогам чинного законодавства;

- ОСОБА_4 не доведено порушення його прав як боржника ТОВ "Медсервіс-Галичина" на суму 897 217,50 грн. за зобов'язанням по поверненню безпідставно отриманих коштів проведенням аукціону та заміною кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до положень ст. 111 14 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом. Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав, передбачених статтею 111 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності у різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка встановлення правильності яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Із наданих для порівняння копій постанов Вищого господарського суду України вбачається наступне:

- у справах № 16/33-08 та № 8/565-07 касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору уступки права вимоги, виходячи з того, що уступка права вимоги, яка відбулась на стадії виконавчого провадження, суперечить чинному законодавству.

- у справах № 923/945/13 та № 925/67/17, судові рішення у якій надано заявником для порівняння, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання недійсним договору уступки права вимоги виходячи з того, при укладанні договору уступки права вимоги, сторони, не змінюючи кредитора в зобов'язанні в установленому порядку новим кредитором, замінили стягувача на стадії виконання рішення суду, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Із наданої для порівняння копії постанови Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 923/945/13 (№ 3-56гс14), предметом спору якої були вимоги про визнання недійсним договору уступки права вимоги, вбачається, що Верховний Суд України, скасовуючи постанову касаційної інстанції, дійшов висновку про те, що заміна сторони на стадії виконання рішення суду може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому ст. 25 ГПК України. Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. При укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувана за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Аналіз вказаних рішень суду касаційної інстанції та Верховного Суду України, які заявником надано для порівняння, дає підстави для висновку, що у цих справах та у справі, яка переглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не можна визнати подібними.

Так, зокрема, предметом розгляду у справі, що переглядається, є вимоги про визнання недійсними результатів аукціону, на якому було реалізовано частину дебіторської заборгованості ТОВ "Медсервіс-Галичина", на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута, що регулюється та прямо передбачено нормами ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, із постанов Вищого господарського суду України та постанови Верховного Суду України, на які посилається заявник, вбачається, що предметом спору у вказаних справах були вимоги про визнання недійсними договорів уступки права вимоги, укладених на стадії виконання рішення суду, а заміна сторони на стадії виконання рішення суду може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, у зазначених справах суд встановив різні фактичні обставини та прийняв відповідні рішення, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, які є підставою для перегляду відповідно до пунктів 1 і 3 ч. 1 ст.111 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до ч. 1 ст. 111 26 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на те, що обставини, на які посилається заявник як на підставу для перегляду справи, не підтвердилися, заява ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2017, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 та ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2017 (про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів аукціону та договору про відступлення права вимоги) у справі № 909/1547/13 задоволенню не підлягає.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні заяви та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, на заявника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання цієї заяви.

На підставі викладеного та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, ст. ст. 111 23 , 111 24 , 111 26 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2017 у справі №909/1547/13 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.