Постанова

від 06.03.2018 по справі 310/242/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.№310/242/15

Провадження № 22-ц/778/275/18

головуючий у 1-й інстанції: Крамаренко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3 секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, ухвалене в м. Бердянську, Запорізької області 26 липня 2017 року у справі за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Бердянської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування п. 5.20 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що п. 5.20 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,07 га, в межах норм безоплатної приватизації, з присвоєнням поштової адреси: вул. Макарова, 56-п3в м. Бердянську, для індивідуального дачного будівництва. ОСОБА_6В, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №829194. 29.04.2013 року ОСОБА_6В, продала вказану земельну ділянку ОСОБА_5 Прокурорською перевіркою встановлено, що рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року, яким було затверджено проект відведення та передано у власність громадянці ОСОБА_7 земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва, було прийнято з порушенням чинного законодавства.

Так, земельна ділянка по вул. Макарова 56-п3 розміщується на території зелених насаджень спеціального призначення, відповідно до проектних рішень Генерального плану розвитку міста будівництво нових дачних районів в межах м. Бердянська не передбачено. Заборона на будівництво нових дачних районів в міських населених пунктах, також передбачена пунктом 3.39 ДБН 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень .

Крім того, спірна земельна ділянка знаходиться в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря.

Враховуючи вищевикладене прокурор просив визнати недійсним та скасувати п. 5.20 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №829194; витребувати у ОСОБА_5 земельну ділянку і повернути її територіальній громаді м. Бердянська.

У зв'язку з реорганізацією органів прокуратури Ухвалою за заявою позивача 26 липня 2016 року здійснено процесуальне правонаступництво Бердянської міжрайонної прокуратури на Бердянську місцеву прокуратуру.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

На зазначене рішення суду Заступник прокурора Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що, відмовляючи у задоволенні позову прокурора у цій справі у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів на підтвердження віднесення спірної земельної ділянки на час передачі її у власність до земель водного фонду позивачем суду не надано; порушення оскарженим рішенням Бердянської міської ради вимог водного та земельного законодавства України відсутні; необхідність проведення державної експертизи землевпорядної документації відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації спростовуються проектом землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, відповідно до якого спірна земельна ділянка відводилася за рахунок земель житлової та громадської забудови; крім того постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року в задоволені позову про скасування рішення з підстав порушення Бердянською міською радою вимог містобудівного законодавства при передачі у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального дачного будівництва відмовлено; а тому у суду відсутні законні підстави для визнання незаконними та скасування пунктів оскарженого рішення Бердянської міської ради та задоволення позову в цілому в тому числі і з підстав пропуску прокурором строку позовної давності.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так встановлено, що п. 5.20 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,07 га, в межах норм безоплатної приватизації, з присвоєнням поштової адреси: вул. Макарова, 56-п3 в м. Бердянську, для індивідуального дачного будівництва. ОСОБА_6В, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №829194. 29.04.2013 року ОСОБА_6В, продала вказану земельну ділянку ОСОБА_5

Відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України Про охорону земель визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно зі ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Спірна земельна ділянка знаходиться в межах законодавчо визначеної ст. 88 ВК України двохкілометрової прибережної захисної смуги від урізу води Азовського моря.

Так, згідно із ст. ст. 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до ст. 21 ЗК України, недійсним рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3, ст. 4 ВК України, п. а ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1 , ст. 59 ст. 60 , ч. 1 ст. 84 ЗК України, у редакціях на час виникнення правовідносин, землі під водними об'єктами, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) i канали; іншими водними об'єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, мopiв i навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

За системним аналізом законодавства на час виникнення правовідносин, відповідно до положень ст. 88 ВК України, Порядку визначення poзмірів i меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КМУ від 8 травня 1996 року № 486, Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року, розмір та межі прибережних захисних смуг встановлювались за проектами землеустрою (термін та зміст за ст. 50-54 Закону України Про землеустрій ), а населених пунктів - відповідно до існуючих на час встановлення конкретних умов забудови. При наданні у користування земельних ділянок навколо зазначених та інших водних об'єктів, мали врахуватися ці положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а у paзі відсутності землевпорядної документації (документації з землеустрою, проекту землеустрою) та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, збереження водних об'єктів мало бути досягнуто шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних pозмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного Кодексу України, та орієнтовних poзмірів i меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови № 486 з урахуванням конкретної ситуації.

Зазначена правова позиція відповідає позиції викладеній Верховним Судом України в постанові від 21.05.2014 року (справа № 6-16 цс 14).

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 (два) кілометри від урізу води.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 Закону України Про основи містобудування містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України Про планування і забудову територій передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст. 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України: у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 04-7928/37 від 12.12.2014 року зазначено, що на підставі проведеного містобудівного аналізу, згідно з Генеральним планом міста Бердянська, який затверджено рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради V скликання від 25.06.2009 року встановлено, що спірна земельна ділянка за адресою: вул. Макарова, № 56-п3 в м. Бердянську розміщується на території оздоровчих установ та установ відпочинку (а.с.22-23).

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що під час прийняття п. 5.20 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,07 га, в межах норм безоплатної приватизації, з присвоєнням поштової адреси: вул. Макарова, 56-п3 в м. Бердянську, для індивідуального дачного будівництва Бердянською міською радою грубо порушено вимоги чинного на той час законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачу. А тому зазначений пункт рішення є незаконним та підлягає скасуванню, а державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а особа в якої знаходиться ця земельна ділянка повинна повернути її власнику виходячи з положень ст. 388 ЦК.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м. Бердянська Запорізької області.

Відповідно до положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, відповідач ОСОБА_5 зобов'язана повернути отриману незаконно ОСОБА_6 земельну ділянку територіальній громаді м. Бердянська.

Доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими.

При цьому суд помилково відмовив прокурору як по суті спору та одночасно і з підстав порушення ним строку позовної давності.

Однак, прокурор зазначив, що саме про зазначені у позові підстави він довідався лише в 2013 році в ході перевірки за завданням Генеральної прокуратури України, що не спростовано. Позов було подано ним у цій справі у січні 2015 року, тобто в межах строку позовної давності. Обізнаність прокурора про наявність самого вказаного рішення міської ради, або наявність інших підстав його незаконності самі по собі не можуть вказувати на час з якого прокурор дізнався про порушення інтересів за захистом яких він звернувся до суду у цій справі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2017 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову.

Позов керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пп. 5.20 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок , яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,07 га, в межах норм безоплатної приватизації, з присвоєнням поштової адреси: вул. Макарова, 56-п3 в м. Бердянську, Запорізької області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №829194 виданий на ім'я ОСОБА_6 для ведення індивідуального дачного будівництва в місті Бердянську по вул. Макарова, 56-п3.

Витребувати з володіння ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,07 га., кадастровий номер 2310400000:08:004:0140, яка знаходиться на вул. Макарова, 56-п3 в м. Бердянську, Запорізької області, та передати її територіальній громаді м. Бердянськ.

Стягнути з Бердянської міської ради (пл.. Єдності, 2 м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 20525153) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул.. Перемоги, 4, м. Бердянськ, 71112, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 370 грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 (вул.. Павлова, 1-а, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул.. Перемоги, 4, м. Бердянськ, 71112, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 370 грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 (вул. Серафимовича, б. 139, кв. 84, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул.. Перемоги, 4, м. Бердянськ, 71112, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 370 грн. 01 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 13 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: