Рішення

від 25.01.2018 по справі 631/680/17

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/680/17

провадження № 2/631/323/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року селище міського типу ОСОБА_1

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої діє її законний представник - опікун - ОСОБА_2, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача - ОСОБА_4, - до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОСОБА_5 ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в:

06.09.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої діє її законний представник - опікун - ОСОБА_2, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача - ОСОБА_4, - до Нововодолазької районної ради Харківської області Про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування (вхідний № 1982/17-вх), в якому просили визнати за кожною з них в порядку спадкування право власності по 1/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресом: вулиця Морозова, будинок № 132, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області (а. с. 2 - 3).

07.11.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої діє її законний представник - опікун - ОСОБА_2 звернулись до суду із відповідною заявою (вхідний № 3200/17-вх) про заміну неналежного відповідача - Нововодолазької районної ради Харківської області - на належного - Нововодолазьку селищну раду Харківської області (а. с. 34 ).

08.11.2017 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої діє її законний представник - опікун - ОСОБА_2 виклали свою позовну заяву у відповідній редакції й за вхідним № 3239/17-вх зареєстровано їх позов із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача - ОСОБА_4, - до Нововодолазької селищної ради Харківської області Про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування , на обґрунтування якого зазначено, що позивач ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6, який помер 24.05.2016 року. За час шлюбу, а саме: 14.10.1989 року, - на її ім'я у власність було придбано жилий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресом: вулиця Морозова, будинок № 132, селище міського типу ОСОБА_1 Харківської области, - про що свідчить відповідний договір купівлі-продажу. На час смерті спадкодавця, його спадкоємцями за законом першої черги є позивач ОСОБА_2 як дружина, позивач ОСОБА_3 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача - ОСОБА_4 як його рідні діти. Інших спадкоємців зазначеної черги або за правом представлення замість таких спадкоємців в нього не має, заповітів за життя померлий не залишав. На час смерті спадкодавець та його спадкоємці першої черги, що є позивачами у цій справі, постійно мешкали за адресом їх реєстрації: вулиця Максиміліанівська (раніш Ольмінського)АДРЕСА_1, місто Харків. 29.08.2017 року вони звернулись до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 задля отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями, однак їм було відмовлено на підставі змісту пункту 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами внаслідок того, що правовстановлюючі документи на цей будинок видані не на ім'я померлого. Посилаючись на положення чинного цивільного та сімейного законодавства відносно того, що частка померлого у зазначеній нерухомості складала ? як така, що є часткою в праві спільної сумісної власності на житловий будинок, змість постанови Верховного Суду України у справі № 3-18гс11 та викладений в ній правовий висновок, ураховуючи прийняття ними спадщини та неможливість отримати відповідне свідоцтво на неї, просили визнати за ними в порядку спадкування право власності по 1/4 частині житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресом: вулиця Морозова, будинок № 132, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області (а. с. 36 - 39).

24.11.2017 року ОСОБА_2 звернулись до суду із відповідною заявою (вхідний № 3608/17-вх) про витребування доказів по справі, а саме: копії спадкової справи № 12/2017 у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області, - яка задоволена й на підставі ухвали суду копія справи витребувана, долучена до матеріалів справи та досліджена в ході судового розгляду (а. с. 34, 61 - 62, 69 ).

Позивач ОСОБА_2, яка діє від свого імені та від імені та в інтересах позивача ОСОБА_3 як її законний представник - опікун - у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, причиною своєї неявки визначила похилий вік та поганий стан здоров'я її та її підопічної, й надала заяву, зареєстровану за вхідним № 3607/17-вх від 24.11.2017 року, з проханням справу розглянути за її відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі й просить його задовольнити, урахувавши її право, визначене частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через представника за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_8 (а. с. 48, 49).

Представник позивачів ОСОБА_8, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності (бланк серії НМІ 465505) у судове засідання також не з'явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомила, однак надала заяву, зареєстровану за вхідним № 418/18-вх від 25.01.2018 року, з проханням справу розглянути за її відсутності (а. с. 68, 49).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача - ОСОБА_4 у судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, причиною своєї неявки визначив тяжкий матеріальний стан, й надав заяву, зареєстровану за вхідним № 3405/17-вх від 15.11.2017 року, з проханням справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що на час смерті бать був зареєстрований за іншим, ніж померлий, адресом, не звертався до нотаріусом по факту прийняття відповідної спадщини й просить позов задовольнити (а. с. 44).

Представник відповідача - Нововодолазької селищної ради Харківської області - у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини неявки не повідомив, однак від селищного голови надійшов лист, зареєстрований за вхідним № 278/18-вх від 19.01.2018 року, з проханням справу розглянути за їх відсутності, зазначивши, що не заперечують проти задоволення позову (а. с. 67).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій ОСОБА_1 та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.

Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

22.07.2004 року рішенням Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_2 призначено опікуном її дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з її недієздатністю (а. с. 12).

Відповідно до пенсійного посвідчення № 102174/24, виданого 24.03.1993 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена пенсія як інваліду першої групи з дитинства безстроково (а. с. 19).

З Довідки (серії ХРН-Р-82 № 016373) від 26.03.1984 року, виданої лікарсько - трудовою експертною комісією (ЛТЕК) міста Києва, вбачається, що ОСОБА_3 є інвалідом першої групи з 10.02.1084 року та потребує стороннього постійного догляду, безстроково (а. с. 21).

Згідно Висновку № 144 від 19.04.2005 року, виданої Міським психоневрологічним диспансером № 3 Комунальної установи охорони здоров'я управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, ОСОБА_3 є інвалідом першої групи з дитинства внаслідок психічного розладу безстроково. Та за станом психічного здоров'я вона потребує постійного стороннього догляду (а. с. 22).

Відповідно до свідоцтва про шлюб (серії ОП № 441839), виданого 11.05.1956 року Канавинським районним відділом ЗАГС міста Горького, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вступили в шлюб 11.05.1956 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про шлюб цього ж дня проведено відповідний запис за № 353. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_6, дружині - ОСОБА_6 (а. с. 7).

Згідно Свідоцтва про народження (серії ОР № 615859), виданого 06.04.1957 року Канавинським районним відділом ЗАГС міста Горького, ОСОБА_4 народився 21.03.1957 року у місті Горький, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 06.04.1957 року проведено відповідний запис за № 637, та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с. 11).

Зі Свідоцтва про народження (серії І-АГ № 512508), виданого 13.03.1968 року Нововодолазькою селищною радою вбачається, що ОСОБА_3 народилась 10.02.1968 року у селищі міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 13.03.1968 року зроблено відповідний запис за № 45, та її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с. 9).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.10.1989 року, посвідченого цього ж дня державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 1820, ОСОБА_11, який діє від імені ОСОБА_12, продав, а ОСОБА_2 купила жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по вулиці Морозова, № 132 /колишній 110, 126/, селища ОСОБА_1 Харківської області (а. с. 5 - 6).

Як убачається зі Свідоцтва про смерть (серії І-ВЛ № 542029), виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 24.05.2016 року, ОСОБА_6 помер 22.05.2016 року у віці 83 років у селищі міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області, про що 24.05.2016 року складено відповідний актовий запис № 7859 (а. с. 13).

Довідкою від 07.06.2016 року, виданої КП ЖИЛКОМСЕРВІС , підтверджено факт того, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає разом із дочкою ОСОБА_3 за адресом: АДРЕСА_2 (а. с. 15).

З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 23.06.2017 року, виданого КП Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро вбачається, що власником будинку № 132 по вулиці Морозова у селищі Нова Водолага Харківської області є ОСОБА_2 та самочинного будівництва в ньому не має (а. с. 16 - 17).

05.07.2017 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресом: вулиця Морозова, будинок № 132, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області (а. с. 70).

Також, 05.07.2017 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою з проханням повідомити їй, чи можливо за цією спадковою справою видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресом: вулиця Морозова, будинок № 132, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області (а. с. 85).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 48305911 від 05.07.2017 року, зробленого о 18:05, за параметрами запиту ОСОБА_6 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 76).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 48305926, наданого 05.07.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, вбачається, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація заповіту, номер у спадковому реєстрі 60889977, який зберігається у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та спадкодавцем якого зазначено ОСОБА_6, померлого 22.05.2016 року (а. с. 14, 77).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 48305950 від 05.07.2017 року зробленої о 18:08 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, (параметри пошуку ОСОБА_6), за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 78).

05.07.2017 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою, в якій повідомив, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_6 разом з ним не проживав та не був зареєстрований, після померлого спадщину у строк, що визначений законодавством України, не прийняв та на неї не претендує, претендувати та звертатися з питань поновлення строку щодо прийняття спадщини та/або прийняття спадщини до суду не буде. Претензій до інших спадкоємців не має. Не заперечує проти видачі наявним спадкоємцям відповідних свідоцтв про право на спадщину (а. с. 79).

Як убачається з листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_7 від 05.07.2017 року № 97/02-14, ОСОБА_2 повідомлено, що не має можливості видати їй свідоцтво про право на спадщину у зв'язку із тим, що з заяви ОСОБА_2 вбачається, що необхідні для цього документи на ім'я спадкодавця ОСОБА_6 відсутні. Тому їй рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування на відповідні частки спірного житлового будинку (а. с. 86).

Крім того, 29.08.2017 року ОСОБА_2, яка діє від імені своєї недієздатної дочки ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресом: вулиця Морозова, будинок № 132, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області (а. с. 88).

29.08.2017 року ОСОБА_2 від свого імені та від імені своєї недієздатної дочки ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою, в якій просила повідомити чи можливо видати відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом на її ім'я та на ім'я кожній на ? частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресом: вулиця Морозова, будинок № 132, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області (а. с. 93).

Як убачається з листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_7 від 29.08.2017 року № 109/02-14, ОСОБА_2 повідомлено, що не має можливості видати їй свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з тим, що з заяви ОСОБА_2 вбачається, що необхідні для цього документи на ім'я спадкодавця ОСОБА_6 відсутні. Тому їй рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування на відповідні частки спірного житлового будинку (а. с. 18, 97).

Згідно довідки від 28.09.2017 року № 21108/2/0705, виданої КП ЖИЛКОМСЕРВІС ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований за адресом: АДРЕСА_2, - помер 22.05.2016 року та знятий з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю 27.05.2016 року. На день його смерті разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_2, дружина, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 24.06.1981 року по теперішній час та ОСОБА_3, дочка, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 01.03.1984 року по теперішній час (а. с. 99).

З довідки про технічні показники об'єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування - для подання приватному нотаріусу ОСОБА_7 з метою оформлення спадкових справ, виданої КП Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро та зареєстрованої за вихідним № 461 від 06.07.2017 року, убачається, що самочинного будівництва, перепланування, реконструкції у будинку не велось ( а. с. 87).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 111747313, сформованої 25.01.2018 о 15 годині 26 хвилин 11 секунд, земельна ділянка із кадастровим № 6324255100:01:002:0145, розташована за адресом: вулиця Морозова, 132, селище міського типу ОСОБА_1 Харківської області, - належить на праві власності із однією цілою часткою ОСОБА_2 (а. с. 101 - 102).

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) та Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями).

Як убачається з положень частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ /майно/, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми права, які містяться у частині 1 статті 328 зазначеного вище кодексу України визначають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 3 статті 369 Цивільного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом є кодифікований закон - а саме: Сімейний кодекс України, який у своїй статті 60 обумовлює, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, статтею 63 та частиною 1 статті 70 зазначеного вище кодифікованого закону України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. При цьому у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічна за своїм правовим змістом норма права міститься й у частині 2 статті 372 Цивільного кодексу України.

Отже, суд робить обґрунтований висновок про те, що жилий будинок з надвірними будівлями № 132, розташований по вулиці Морозова в селищі міського типу ОСОБА_1 Харківської області, належить позивачу ОСОБА_2 та її померлому чоловікові ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності із рівними частками, тобто у разі поділу майна кожному з них належало б по ? частині цього будинку.

Приписами статей 1216 та 1217 Цивільного кодексу України обумовлено, що спадкуванням, яке може здійснюватися за заповітом або за законом, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з правилами частини 1 та 2 статті 1220 цього ж кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті, а часом її відкриття вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, що виданий відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

При цьому, як зазначено у частині 1 статті 1222 зазначеного кодексу України, спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Отже, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 Цивільного кодексу України (частини 1 та 2 статті 1223 зазначеного останнім нормативно-правового кодифікованого акту України).

Положення статті 1258 Цивільного кодексу України роз'яснюють, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до приписів статті 1261 зазначеного кодексу, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В ході розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачі та третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача є спадкоємцями першої черги, хоча останній на спадщину не претендує та не оспорює, що не прийняв її.

Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, а саме шість місяців з часу відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї.

При цьому, відповідно до приписів частини 5 цієї ж норми права, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Доказом постійного проживання позивачів із спадкодавцем ОСОБА_6 є відповідна довідка компетентної установи.

Оскільки згідно частини 3 статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, а підстав для усунення спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від спадщини ОСОБА_6, що передбачені статтею 1224 цього ж кодифікованого цивільного закону України, судом не встановлено, тому суд вважає доведеним, що спадкоємцями померлого ОСОБА_6, що прийняли спадщину є його дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3, які були живими на час відкриття спадщини та прийняли її усю, так як постійно мешкала зі спадкодавцем.

Приймаючи до уваги те, що частка померлого 22.05.2016 року ОСОБА_6 в жилому будинку з надвірними будівлями № 132, розташованому по вулиці Морозова в селищі міського типу ОСОБА_1 Харківської області, дорівнює ?, а приписами статті 1226 Цивільного кодексу України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, то кожен з позивачів успадкував по ? цього будинку.

Ураховуючи, що згідно норми права, що міститься у частинах 1 та 3 статті 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування, отже, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що до участі у справі залучений належний відповідач.

Таким чином, проаналізував всі наявні докази у їх сукупності, наведені та встановлені у судовому засіданні факти та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивачів та можливість задоволення їх позову повністю шляхом визнання за кожним з них в прядку спадкування права власності на ? частини жилого будинку з надвірними будівлями № 132, розташованому по вулиці Морозова в селищі міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області, оскільки іншим шляхом, окрім судового, оформити це право не уявляється можливим.

Позивачі, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагають компенсації (відшкодування) понесених ними і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 316, 328, 369, 372, 1216 - 1218, 1220, 1222 - 1224, 1226, 1258, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270 та 1277 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), статтями 60, 63, 70 Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями), пунктом 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 141, 211, 214, 223, 227, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 і пунктами 8, 9 й підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої діє її законний представник - опікун - ОСОБА_2, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача - ОСОБА_4, - до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОСОБА_5 ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати в порядку спадкування право власності на ? частину жилого будинку з надвірними будівлями № 132, розташованого по вулиці Морозова в селищі міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області за ОСОБА_2.

Визнати в порядку спадкування право власності на ? частину жилого будинку з надвірними будівлями № 132, розташованого по вулиці Морозова в селищі міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області за ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування (АДРЕСА_2, 61024), реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1), паспорт громадянина України (серія МК № 831094);

Позивач : ОСОБА_3 , місце проживання чи перебування (АДРЕСА_2, 61024), реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_2), паспорт громадянина України (серія МК № 831095);

Відповідач : НОВОВОДОЛАЗЬКА ОСОБА_5 ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження (вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику й оголошено публічно 25.01.2018 року.

Повне рішення складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 05.02.2018 року.

Суддя: С. В. Мащенко