Рішення

від 05.03.2018 по справі 709/2211/17

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/2211/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

при секретарі судового засідання - Дем"яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПСП "Нива" про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 2,6540 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходяться в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району. 02.01.2011 року між нею та ПСП "Нива" було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, терміном на 20 років, який зареєстрований Державним реєстратором Реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області 07 вересня 2014 року, індексний номер 15623532. Однак, до цього часу свого примірника договору оренди вона не отримала. Вважає, що спірний договір оренди землі є недійсним, оскільки його укладено в порушення ст. 15 ЗУ "Про оренду землі". Просить визнати поважною причину пропуску строку для звернення до суду, визнати недійсним договір оренди від 02.01.2011 року, а також стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали, просили його задовольнити. Пояснили, що права ОСОБА_1 як орендодавця порушені в зв"язку з тим, що у договорі оренди землі відсутні істотні умови, які являються суттєвими. Відповідач умисно не зазначив розмір орендної плати, порядок, строки її виплати та розмір пені, яка підлягає стягненню з орендаря в разі невиконання взятих на себе орендних зобов"язань. Дата в договорі оренди записана від руки, копію договору від 07.02.2013 позивач не отримав. Також зазначали, що в акті прийому-передачі земельної ділянки відсутня дата, розмір орендної плати, що виплачується орендодавцям ПСП "Нива"є найнижчою в районі. В порушення п. 13 договору розміо орендної плати жодного разу не переглядався.

Представники відповідача ПСП "Нива" Плаха А.В. та Слинько Н.В. в судовому засіданні просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Плаха А.В. вказав на те, що даний договір оренди землі укладено у письмовій формі, правочин пройшов державну реєстрацію, що підтверджує його дійсність, волевиявлення позивача було спрямоване на укладення договору оренди. Пояснив, що належним чином виконуються умови укладеного договору та вчасно сплачується орендна плата, станом на час розгляду справи відсутня заборгованість зі сплати орендної плати по договору. А також звертав увагу на те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання договору оренди недійсним, оскільки він довідався про порушення свого права з момерту укладення договору, тобто з 07.02.2013 року.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення чи відмову в задоволенні позовних вимог.

Підстав для застосування строків позовної давності, про що заявлено представником відповідача, враховуючи обгрунтування позовних вимог, суд не вбачає.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 19.11.2002 року на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6540 га, розташована в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.20).

02 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ПСП "Нива" укладено договір оренди землі, за яким орендодавець передала в оренду відповідачу належну їй земельну ділянку строком на 20 років (копія договору, а.с. 12-13).

На підставі ст. 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У зв'язку з цим державним реєстратором Реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 15623532 від 07.09.2014 року, згідно з яким зареєстровано право оренди належної позивачу земельної ділянки за ПСП "Нива" (копія витягу а.с. 19).

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже і оспорюваним (а.с. 19).

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно ст.14 Закону України Про оренду землі (норми наводяться в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди земельної ділянки однієї з істотних умов цього правочину відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі та ст.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що в договорі оренди землі відсутні основні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме: розмір орендної плати, порядок та строки її виплати, відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В договорі врегульовані питання щодо орендної плати, а саме: у п. 9 договору вказано, що орендна плата вноситься за земельні ділянки орендарем у формі та розмірі 4% від вартості оцінки земельного паю, виплата проводиться у формі за бажанням орендодавця". Умова щодо відповідальності за несплату орендної плати в договорі сторонами обумовлена, визначено, що орендар такої відповідальності не нестиме. Вказане є правом сторін договору.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна палата вноситься на протязі року.

Виходячи з зазначеного, суд вважає, що оспорюваний правочин містить всі необхідні істотні умови, і з цих підстав не можу бути визнаний недійсним.

Посилання позивача та його представників на невчасну виплату орендної плати, не зміну розміру орендної плати у зв"язку з підвищенням цін і тарифів, не є підставою для визнання договору недійсним.

Вимоги про розірвання договору оренди позивачем не заявлялися.

Представники позивача також звертали увагу на той факт, що в акті прийому-передачі земельної ділянки відсутня дата, але суд до уваги не приймає ці доводи, оскільни даний факт спростовується наданою копією акту прийому-передачі земельної діляни. Крім того, слід зазначити, що акт прийому-передачі земельної ділянки є невід"ємним додатком до договору оренди землі для державної реєстрації договору, однак неналежне оформлення акту прийому-передачі само по собі не тягне недійсність договору оренди землі.

Враховуючи зазначене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (с. Лукашівка Чорнобаївського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 03793478) про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя І.М. Кваша