Постанова

від 15.03.2018 по справі 903/376/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

м. Київ

справа № 903/376/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (головуючий суддя: Огороднік К.М., судді Саврій В.А., Дужич С.П.)

за заявою Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості

про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні

за позовом Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості

до Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області

про стягнення 13 006,85 грн.,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.10.2017 заяву Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості задоволено, замінено боржника у справі №903/376/17 з Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області на його правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №903/376/17 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області задоволено, ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.10.2017 року у справі №903/376/17 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Володимир - Волинського міськрайонного центру зайнятості про заміну сторони Головне управління Держсанепідслужби у Волинській області на Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області у справі №903/376/17 відмовлено. Також даною постановою стягнуто з Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості на користь Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області 1600 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

06.12.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Володимир-Волинським міськрайонним центром зайнятості подано касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 903/376/17 до Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі Володимир-Волинський міськрайонний центр зайнятості просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 903/376/17 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.10.2017 у справі № 903/376/17.

Крім того, Володимир-Волинським міськрайонним центром зайнятості подано клопотання про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 903/376/17.

На підставі пункту 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) та за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказану касаційну скаргу разом зі справою № 903/376/17 передано до Касаційного господарського суду.

08.02.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного суду.

08.02.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: головуючий Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

Відповідно до положень підпунктів 4, 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

19.02.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження та розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін.

Також даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017.

Володимир-Волинський міськрайонний центр зайнятості (скаржник, позивач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судом апеляційної інстанції неповно встановлено обставини справи, які мають значення при розгляді апеляційної скарги, зокрема, позиція суду ґрунтується лише на витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а інші докази, які є в матеріалах справи, не взяті до уваги.

Посилаючись на статті 104, 106 Цивільного кодексу України, а також на правову позицію, викладену в постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2017 у справі №905/1775/15, позивач зазначає, що сам факт наявності рішення органу державної влади, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" та здійснення державної реєстрації створення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області є доказами правонаступництва всіх прав та обов'язків Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області, тоді як відсутність запису про припинення юридичної особи, що припиняється в результаті приєднання, не впливає на встановлення факту правонаступництва у даному випадку, оскільки положення вказаної постанови не покладають факт правонаступництва в залежність від обов'язкового попереднього припинення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби, в тому числі і Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до даних балансу Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області на 01.01.2017, на кінець звітного року, тобто на 31.12.2016, у Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області відсутні необоротні та оборотні активи, грошові кошти, в тому числі доходи, а згідно повідомлення про закриття рахунків, Головне управління Держсанепідслужби у Волинській області закрило свої рахунки в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області. При цьому, головою комісії з реорганізації Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області затверджено Лозинського Б.В., який є начальником Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Разом з тим, позивач вказує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги факт сплати Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області коштів в сумі 13006,85 грн. на користь Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості, що на думку скаржника свідчить про визнання Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області себе боржником у справі №903/376/17. Тобто, на час слухання справи в апеляційному порядку судові рішення про стягнення коштів у даній справі були виконані.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, доходить висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Судами було встановлено та як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 21.06.2017 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.08.2017) позовні вимоги Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості задоволено повністю. Стягнуто з ГУ Держсанепідемслужби у Волинській області на користь Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості 13006,85грн. - коштів в повернення допомоги по безробіттю. Також з відповідача стягнуто судовий збір.

На виконання вказаного рішення 17.08.2017 року було видано накази за №903/376/17-1, №903/376/17-2, № 903/376/17-3.

03.10.2017 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони (боржника) Головне управління Держсанепідемслужби у Волинській області на правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, яку ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.10.2017 задоволено.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, боржник перебуває у стані припинення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що з доданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що лише 06.11.2017 зареєстровано припинення Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області як юридичної особи в результаті реорганізації, в той час, як оскаржувана ухвала про заміну боржника у справі №903/376/17 з ГУ Держсанепідслужби у Волинській області на його правонаступника - ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області прийнята судом першої інстанції 12.10.2017.

Таким чином, висновок Господарського суду Волинської області про те, що Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області є правонаступником Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області є передчасним, оскільки на час прийняття оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначались дві самостійні юридичні особи, та були відсутні відомості про правонаступника Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області, а тому процес приєднання ще не був завершений.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа та дані про юридичних осіб - правонаступників.

В силу ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За змістом ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, що висновок Господарського суду Волинської області про те, що Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області є правонаступником Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області є передчасним, оскільки на час прийняття оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначались дві самостійні юридичні особи, та були відсутні відомості про правонаступника Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області, а тому процес приєднання ще не був завершений.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення ."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості необхідно залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №903/376/17 залишити без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на Володимир-Волинський міськрайонний центр зайнятості витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

З урахуванням викладеного, не підлягає задоволенню заява позивача про поворот виконання рішення.

Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст.300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №903/376/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №903/376/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський