Рішення

від 16.03.2018 по справі 910/481/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 16.03.2018Справа №  910/481/18 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О» до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Продєвромаркет»          простягнення 136 031,09 грн.           Суддя Смирнова Ю.М. Без виклику учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продєвромаркет”   136031,09 грн., з яких: основна заборгованість - 113366,75 грн., пеня - 12353,38 грн., штраф - 5668,33 грн., інфляційні втрати - 3654,94 грн., 3% річних - 987,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 868 від 16.06.2011 в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 113 366,75 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12353,38 грн., штраф у розмірі 5668,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 3654,94 грн. та 3% річних у розмірі 987,69 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/481/18,  вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Відповідач відзиву на позов не надав. Ухвала суду від 08.02.2018 отримана відповідачем 15.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0302208870242. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 16.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Л.К.О.” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Продєвромаркет” (покупець) укладено договір  поставки продукції № 868 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору (п. 1 розділу І). Пунктом 1 розділу ІІ договору визначено, що продукція відпускається постачальником за відпускними цінами, які зазначаються в накладній. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ договору відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 30 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію. Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 розділу ІV договору, покупець зобов'язаний прийняти та перевірити кількість і якість продукції та повністю оплатити його вартість у строк, передбачений розділом ІІ цього договору. За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки. Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар загалом на суму 113 366,75 грн., а саме: за видатковою накладною № ВН-22294 від 26.05.2017 - на суму 4 057,85 грн., за видатковою накладною № ВН-27221 від 30.06.2017 - на суму 9 895,72 грн., за видатковою накладною № ВН-27735 від 04.07.2017 - на суму 2 056,58 грн., за видатковою накладною № ВН-31809 від 28.07.2017 - на суму 3 575,20 грн., за видатковою накладною № ВН-18394 від 28.04.2017 - на суму 2 291,56 грн., за видатковою накладною № ВН-22293 від 26.05.2017 - на суму 24 578,53 грн., за видатковою накладною № ВН-29016 від 11.07.2017 - на суму 2 994,66 грн., за видатковою накладною № ВН-29010 від 11.07.2017 - на суму 3 521,94 грн., за видатковою накладною № ВН-29099 від 11.07.2017 - на суму 20 705,99 грн., за видатковою накладною № ВН-24308 від 09.06.2017 - на суму 5 286,84 грн., за видатковою накладною № Н-24845 від 14.06.2017 - на суму 3 651,16 грн., за видатковою накладною № ВН-26125 від 2306.2017 - на суму 3 277,15 грн., за видатковою накладною № ВН-26124 від 23.06.2017 - на суму 4 900,97 грн. Вказані видаткові накладні підписані представниками постачальника та покупця, а також посвідчені печатками постачальника та покупця. Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.     Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого товару належним чином виконано не було, вартість поставленого товару загалом у розмірі 113 366,75 грн. не була оплачена відповідачем у строк 30 днів з моменту отримання товару за кожною видатковою накладною. За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідач належними та допустимим доказами обставин, повідомлених позивачем, не спростував, доказів погашення заборгованості у розмірі 113 366,75грн. не надав. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 113 366,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару, поставленого на підставі договору та видаткових накладних, позивач просить стягнути з відповідача  пеню у розмірі 12 353,38 грн., штраф у розмірі 5 668,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 654,94 грн., 3% річних у розмірі 987,69 грн. Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк (30 календарних днів з дня поставки) свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня. Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно з пунктом 1 розділу V договору, у випадку прострочення термінів розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати товару, поставленого згідно видаткових накладних, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними. За розрахунком позивача, перевіреним судом, і з яким суд погоджується щодо сум (за кожною видатковою накладною окремо), строків (з урахуванням пункту 1 розділу V договору)  і ставок нарахувань (пені та штрафу - згідно договору, а інфляційних втрат та 3% річних - згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню наступні показними: пеня у розмірі 12 353,38 грн., штраф у розмірі 5 668,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 654,94 грн., 3% річних у розмірі 987,69 грн. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 040,47 грн. (1,5% від суми позову 136 031,09 грн.) покладається на відповідача. Зайво сплачений судовий збір в сумі 4,53 грн. може бути повернений позивачу з Державного бюджету України в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір». На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продєвромаркет» (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 23/16, ідентифікаційний код 36958109)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О» (03062, м. Київ, вулиця Ескаваторна, будинок 35, ідентифікаційний код 37317990)  основну заборгованість у розмірі 113366 (сто тринадцять тисяч триста шістдесят шість) грн.75 коп., 12353 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 38 коп. пені, 5668 (п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 33 коп. штрафу,  інфляційні втрати  у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 47  коп. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено:16.03.2018 Суддя                                                                               Ю.М. Смирнова