Рішення

від 14.03.2018 по справі 912/3406/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 рокуСправа № 912/3406/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатовій К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3406/17

за позовом: Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, АДРЕСА_1

в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, 49600, м.Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22

до відповідачів:

І - Відділу освіти Гайворонської районної державної адміністрації, 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Гайворонська, 1

ІІ - Фізичної особи - підприємця Ящук Надії Павлівни, АДРЕСА_2,

про визнання недійсним договору

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., посвідчення № 033353 від 13.05.15, прокурор відділу;

від позивача - участі не брали;

від відповідача І - Лісова І.Д., довіреність № 07-71/1 від 24.01.18;

від відповідача ІІ - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (Прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (позивач) з вимогами до Відділу освіти Гайворонської районної державної адміністрації (Відділ освіти Гайворонської РДА, відповідач І) та до Фізичної особи - підприємця Ящук Надії Павлівни (ФОП Ящук Н.П., відповідач ІІ) про визнання недійсним договору № 36 від 03.03.2017, укладеного між Відділом освіти Гайворонської районної державної адміністрації та Фізичною особою - підприємцем Ящук Н.П. про постачання продуктів харчування на суму 111068,36 грн.

В обґрунтування поданого позову Прокурором зазначено про те, що оспорюваний договір укладено за відсутності визначеного конкретного предмета закупівлі, без планування даної закупівлі та відображення її в додатку до річного плану закупівель Відділу освіти Гайворонської РДА на 2017 рік, що суперечить вимогам ст. ст. 2, 3, 4 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Мотивуючи порушення інтересів держави в особі визначеного органу - Східного офісу Державної аудиторської служби України, Прокурором зазначено про те, що укладення оспорюваного договору всупереч норм законодавства є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принцип відкритості та прозорості проведення публічних закупівель, зокрема у сфері охорони дитинства, тоді як Держаудитслубою, як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень. Підставою для звернення Прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, вказано про загрозу порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди державному бюджету у вигляді незаконних витрат.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2017 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3406/17, яку призначено до розгляду в засіданні суду на 19.12.2017.

Відповідачами позовні вимоги заперечено з підстав наступного.

ФОП Ящук Н.П. у відзиві на позов, поданим до суду 11.12.2017 (а.с. 34-37), вказано про те, що оскільки зобов'язання сторін, які виникли на підставі договору купівлі-продажу припинились виконанням, проведеним належним чином, вимога прокурора про визнання такого договору недійсним є такою, що не ґрунтується на вимогах закону, так як не спрямована на відновлення порушених (на думку прокурора) прав і законних інтересів держави. Визнання недійсним виконаного договору не поверне його сторін у стан, який існував до моменту укладення договору, оскільки повернути одержане в натурі неможливо, а відсутність спору між сторонами договору, в т.ч. і щодо наслідків недійсності правочину, свідчить про відсутність правових підстав для застосування судом наслідків недійсності правочину, передбачених ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України. На підтвердження своєї позиції відповідач ІІ послався, зокрема, на постанову Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 3-1143гс15.

Також відповідач ІІ вважає, що сторони у передбаченому законом порядку та формі досягнули згоди щодо усіх його істотних умов, у тому числі визначили предмет закупівлі - продукти харчування та їх кількість у грошовому вираженні, а тому твердження прокурора про відсутність в договорі істотної умови щодо його предмета є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

Відділом освіти Гайворонської РДА згідно поданого до суду 11.12.2017 відзиву на позов (а.с. 50-52) позовні вимоги заперечено повністю з підстав наступного: предмет договору вказаний вірно, оскільки згідно звіту про укладенні договори стосовно інформації про предмет закупівлі чітко вказано код ДК 021.2015. 15800000-6 - Продукти харчування різні; договір виконаний належним чином, а тому вимоги щодо змісту та форми договору, докази, які наводяться в позовній заяві, є необґрунтованими, а позовна заява - безпідставною.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З підстав викладеного ухвалою господарського суду від 19.12.2017, постановленій у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи № 912/3406/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та визначено, що судове засідання, яке призначено у справі на 19.12.2017, є підготовчим засіданням.

В підготовчому засіданні 19.12.2017 розгляд справи відкладено на 25.01.2018 та сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

В межах встановленого строку від Прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідачів, в якій Прокурор просить відхилити мотиви заперечення позовних вимог, виходячи з наступного: в порушення вимог Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про публічні закупівлі" сторонами в оспорюваному договорі не визначено конкретне найменування та кількість послуг, що є предметом договору, з урахуванням того, що такий предмет має визначатися на підставі Національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник " ДК 021:2015; інформація про закупівлі, яка міститься у сформованому Відділом освіти Гайворонської РДА на веб-порталі Уповноваженого органу звіті про укладені договори зазначена з порушенням п.1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454; наданий Відділом освіти Гайворонської РДА до суду додаток до оспорюваного договору (специфікація) не може бути визнаний доказом та взятий до уваги судом, так як змістом договору не передбачено жодних додатків та на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено лише договір без будь-яких додатків; заперечення відповідачів стосовно того, що сторонами виконано зобов'язання за договором не заслуговують на увагу; визнання правочину недійсним є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін; укладення договору за відсутності визначеного конкретного предмета закупівлі, без планування даної закупівлі та відображення її в додатку до річного плану закупівель на 2017 рік свідчить про грубе недодержання вимог ст. ст. 2, 3 4 Закону України "Про публічні закупівлі", п.1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, тобто з порушенням профільного законодавства, що відповідно до ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України є підставою для визнання договору недійсним (а.с. 100-116).

Відповідачами надано до суду заперечення на відповідь прокурора , в яких наведено свої міркування та аргументи з приводу наведених Прокурором у відповіді на відзив пояснень.

Відділом освіти Гайворонської РДА у запереченнях на відповідь Прокурора зазначено про наступне: Відділом враховано вимоги законодавства, що регулюють порядок проведення публічних закупівель, використано електронну систему закупівель, дотримано принципів прозорості та відкритості; підписана між сторонами специфікація є невід'ємною частиною договору та містить в собі конкретне найменування товару, його кількість, одиницю виміру, ціну; Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, а саме розділ 16000000-8 включає розділ 15800000-6 - Продукти харчування різні, а тому в даному випадку вказано конкретний предмет закупівлі відповідно до Національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник"; договір є повністю виконаний сторонами, твердження Прокурора про недійсність договору не є обґрунтованими (а.с. 161-164).

ФОП Ящук Н.П. у запереченнях на відповідь Прокурора на відзив повідомлено про те, що Прокурором не зазначено жодного аргументу в спростування обґрунтованої позиції відповідача ІІ, а саме: відсутність в договорі істотних умов не є підставою для визнання договору недійсним; згідно постанови Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 3-1143гс15 визнання недійсним договору, зобов'язання за яким є припиненим є неможливим, оскільки предмет спору припинив своє існування; з урахуванням положень ст. ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, посилання Прокурора на те, що сторони не визначили конкретне найменування та кількість послуг, що є предметом договору, є недоречним, безпідставним та таким, що не ґрунтуються на вимогах Закону; підписавши додаток до договору (специфікація), сторони самостійно усунули порушення, які на думку Прокурора тягнуть визнання правочину недійсним (а.с. 145-147).

23.01.2018 від Східного офісу Держаудислужби надійшли письмові пояснення, в яких позивачем повідомлено про підтримання позовних вимог Прокурора в повному обсязі (а.с. 170-171).

В підготовчому засіданні 25.01.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання у справі № 912/3406/17 та про призначення справи до судового розгляду по суті на 15.02.2018.

В судовому засіданні 15.02.2018 судом розпочато розгляд справи по суті.

Присутніми в судовому засіданні 15.02.2018 Прокурором та представником відповідача І підтримано та заперечено позовні вимоги відповідно.

В судовому засіданні 15.02.2018 судом оголошено перерву до 02.03.2018.

В судовому засіданні 02.03.2018 судом на підставі ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України надано можливим відповідачу І подати додаткові пояснення з приводу поставлених питань, які виникли при розгляді справи по суті, та оголошено перерву до 14.03.2018.

Відділом освіти Гайворонської РДА надано додаткові пояснення щодо відповідних питань, які долучено до матеріалів справи. Вказані пояснення з примірниками доданих до них доказів направлено на адресу всіх інших учасників судового процесу.

В судовому засіданні 14.03.2018 прийняли участь представники Прокурора та відповідача І. Інші учасники справи участі своїх представників в засіданні суду не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про його проведення, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, долученими до справи, та телефонограмами. Причини неявки суду не повідомлено.

Пунктом 1 частини 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З підстав викладеного господарський суд розглядає справу по суті за відсутності в судовому засіданні представників позивача і відповідача ІІ.

Розглянувши наявні у справі матеріали, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу позовних вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2017 між Відділом освіти Гайворонської РДА (Покупець) та ФОП Ящук Н.П. (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 36 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити продукти харчування (а.с. 17).

Сума Договору складає 111068,36 грн (КЕКВ 2230, КПК 10111020, бюджет), порядок розрахунків у безготівковій формі. Термін поставки - 03.03.2017. Строк дії Договору з 03.03.2017 по 31.12.2017.

03.03.2017 ФОП Ящук Н.П. здійснено поставку товару за Договором, про що оформлено відповідні видаткові накладні (а.с. 60-71).

14.03.2017 Відділом освіти Гайворонської РДА проведено розрахунок за придбаний товар за Договором шляхом перерахування грошових коштів в сумі 111068,36 грн ФОП Ящук Н.П. згідно платіжного доручення № 96 від 14.03.2017 (а.с. 20).

Досліджуючи вказаний Договір на предмет його відповідності вимогам законодавства в межах підстав позовних вимог, наведених у позові Прокурора, господарський суд враховує наступне.

Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу (ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України). Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України).

Як визначено ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Матеріалами справи встановлено, що відділ освіти Гайворонської РДА є розпорядником бюджетних коштів та закупівля товару за оспорюваним Договором здійснювалась за рахунок коштів бюджету.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлено Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно визначень, наведених в ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Таким чином, замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою ст. 12 Закону, шляхом використання електронної системи закупівель, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.

Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої ст. 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).

При цьому у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (далі - допорогові закупівлі), застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок здійснення допорогових закупівель), який затверджено наказом ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 N 1220 перейменоване в ДП "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 N 35.

Відповідно до укладеного між Відділом освіти Гайворонської РДА та ФОП Ящук Н.П. Договору № 36 від 03.03.2017, вартість предмета закупівлі становить 111068,36 грн, тобто перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовником (в даному випадку - Відділом освіти Гайворонської РДА) здійснено закупівлю з використанням електронної системи закупівель.

Господарський суд зазначає, що згідно з пунктом 5 Порядку здійснення допорогових закупівель одним з етапів проведення допорогової закупівлі є оголошення закупівлі. Відповідно до пункту 6.2. розділу 6 Порядку здійснення допорогових закупівель під час оголошення закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454 (далі - Порядок визначення предмета закупівлі).

При цьому, з 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 N 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг з дня набрання чинності вищезазначеного наказу про внесення змін до Порядку визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Як підтверджено матеріалами справи, в розміщеному в системі оголошенні про закупівлю, яке оприлюднено після 17.01.2017, в інформації про предмет закупівлі зазначено: "ДК 021:2015: 15800000-6 -Продукти харчування різні" (а.с. 18, 81). Тобто, предмет закупівлі визначено за показником третьої цифри, а не за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках відповідної конкретної назви товару чи послуги згідно з четвертою цифрою. Вказаним порушено вимоги п. 1 Порядку визначення предмета закупівлі.

Судом також враховується, що основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Перші три цифри визначають групу (в даному випадку - "Продукти харчування різні"). Перші чотири цифри визначають клас, тобто дають більшу ступінь деталізації в межах кожної певної групи.

Також відсутнє відповідне визначення предмета закупівлі в укладеному між Відділом освіти Гайворонської РДА та ФОП Ящук Н.П. Договорі. Посилання відповідачів на дотримання зазначених вище вимог шляхом укладення додатку до Договору (специфікація), в якому сторони договору визначили предмет закупівлі у відповідності до п. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, відхиляється господарським судом, оскільки згідно оприлюдненого звіту про укладений договір зазначений предмет закупівлі відповідає предмету згідно первісної редакції Договору (а.с. 117). В системі електронних закупівлі відсутнє розміщення додатку до Договору.

Таким чином, предмет закупівлі визначено з порушенням п. 1 Порядку визначення предмета закупівлі.

Статтею 4 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.

Форму річного плану та додатку до річного плану затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 № 490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за N 449/28579.

Згідно з пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

Таким чином, у разі якщо замовником планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" , інформація про таку закупівлю має зазначатися в додатку до річного плану закупівель. При цьому, додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Виходячи зі змісту пункту 2 наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. В затвердженій формі річного плану відображається предмет закупівлі, визначений згідно наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", та орієнтовний початок проведення процедур закупівель.

З матеріалів справи слідує, що Відділом освіти Гайворонської РДА здійснювалось планування закупівель на 2017 рік, проте, закупівля за оскаржуваним Договором не запланована та не відображена в додатку до річного плану закупівель.

Пояснення Відділу освіти Гайворонської РДА щодо планування відповідної закупівлі відхиляється господарським судом, оскільки надані до справи докази такого планування підтверджують оприлюднення додатків до річного плану 22.09.2017, тобто після проведення спірної закупівлі.

Господарський суд зазначає, що планування є процедурою, яка передує проведенню закупівлі, тобто є передумовою здійснення закупівлі. З підстав викладеного, слід дійти висновку, що закупівля за оспорюваним Договором проведена без її планування.

Згідно норм ст. ст. 2, 3 Закону України "Про закупівлю" під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися наступних принципів здійснення публічних закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема, через вільний доступ необмеженого кола потенційних постачальників товарів до інформації про закупівлю та можливістю взяти участь у відповідній закупівлі.

Разом з цим, встановлені вище порушення, а саме: проведення закупівлі без її попереднього планування, з оприлюдненням відповідного плану на веб-порталі повноважного органу, та не зазначення конкретного предмета закупівлі у відповідності з пунктом 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі в оголошенні про проведення закупівлі та в оспорюваному Договорі, свідчить про недотримання принципів закупівлі, визначених ст. 3 Закону „Про публічні закупівлі", зокрема відкритості і прозорості закупівель.

Таким чином, оспорюваний Договір суперечить принципам закупівель, встановлених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", що є порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі", та, відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання Договору недійсним.

За правилами частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звернення з позовом Прокурора в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, обґрунтовується тим, що укладення оспорюваного Договору всупереч норм законодавства є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принцип відкритості та прозорості проведення публічних закупівель, зокрема у сфері охорони дитинства, тоді як Держаудитслубою, як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень. Прокурор вказує про загрозу порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди державному бюджету у вигляді незаконних витрат.

Господарський суд враховує, що у відповідності до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У пункті 4 мотивувальної частини рішення від 08.04.1999 Конституційний суд України зазначив, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері публічних закупівель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 Закону).

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Східний офіс Державної аудиторської служби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.

Водночас, як зазначає Прокурор, Східним офісом Державної аудиторської служби не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень.

Господарський суд зазначає, що частинами 1 та 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Господарським судом також враховано, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту.

З підстав викладеного та враховуючи, що закупівля за оспорюваним Договором відбулась за бюджетні кошти, господарський суд дійшов висновку про порушення в даному випадку інтересів держави внаслідок укладення договору з недотриманням вимог законодавства, що є підставою представництва Прокурора інтересів держави в суді в особі визначеного ним органу - Східного офісу Державної аудиторської служби України.

Доводи відповідачів щодо фактичного виконання Договору не виключає підстави та можливість визнання такого договору недійсним в судовому порядку з огляду на наступне.

За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє. В силу прямої вказівки закону договір, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 21.12.2016 у справі № 3-912гс16 та від 19.10.2016 у справі № 3-826гс16.

Правові наслідки недійсності правочину визначено в ст. 216 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, фактичне виконання оспорюваного Договору та закінчення строку дії такого Договору не виключає можливість визнання Договору недійсним за рішенням суду, а також можливість застосування правових наслідків недійсності даного Договору. Оспорюваний Договір вважається недійсним з моменту його укладення.

Інші доводи відповідачів щодо підстав заперечення позовних вимог спростовуються встановленими вище обставинами.

З підстав вищенаведеного господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора та наявність підстав для його задоволення повністю. При цьому, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення договір відповідно до його дійсної правової природи, а саме - договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обох відповідачів та розподіляється між ними порівну.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу товарів № 36 від 03.03.2017, укладений між Відділом освіти Гайворонської районної державної адміністрації (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Гайворонська, 1, ідентифікаційний код 02144000) та Фізичною особою - підприємцем Ящук Надією Павлівною (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Стягнути з Відділу освіти Гайворонської районної державної адміністрації (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Гайворонська, 1, ідентифікаційний код 02144000) на користь прокуратури Кіровоградської області (25009, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, р/р 35215073004600 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910025, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач - прокуратура Кіровоградської області) 800 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ящук Надії Павлівни (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь прокуратури Кіровоградської області (25009, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, р/р 35215073004600 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910025, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач - прокуратура Кіровоградської області) 800 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.03.2018.

Суддя В.В.Тимошевська