Ухвала

від 19.03.2018 по справі 927/187/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2018 року м. Чернігів справа № 927/187/18 Суддя Шморгун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви №44 від 02.03.2018

Позивач: Приватне акціонерне товариство Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів ,

код ЄДРПОУ 00292089, вул. Козацька, 56, м. Новгород - Сіверський, Чернігівська область, 16000

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 39764881, проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання протиправними дій, визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів подано позов до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів від 18.07.2017 №94 і надання відмови у поновленні договору оренди землі від 04.10.2007, викладеній у листі від 05.09.2017 №28-25-0.332-13073/2-17;

- визнати поновленим договір оренди землі від 04.10.2007, укладений між Закритим акціонерним товариством Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів та Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією, що зареєстрований у Новгород-Сіверському відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.10.2007 за №040784500003, загальною площею 115,5513 га ріллі із земель запасу державної власності, яка розташована в адміністративних межах Команської сільської ради за межами населених пунктів біля міста Новгород-Сіверського, кадастровий номер 7423685000:09:000:1008;

- визнати укладеною між Приватним акціонерним товариством Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів та Управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області додаткову угоду до договору оренди землі від 04.10.2007, укладеного між Закритим акціонерним товариство Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів та Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією, що зареєстрований у Новгород-Сіверському відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.10.2007 за №040784500003, загальною площею 115,5513 га ріллі із земель запасу державної власності, яка розташована в адміністративних межах Команської сільської ради за межами населених пунктів біля міста Новгород-Сіверського, кадастровий номер 7423685000:09:000:1008 у редакції, наданою позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має переважне право на поновлення спірного договору оренди землі, а відповідачем неправомірно відмовлено йому у такому поновленні.

Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до картографічних матеріалів спірна земельна ділянка включена до Державного акту на право колективної власності КСП Україна серії ЧН №000010 від 18.12.1995, проте до позовної заяви позивачем не додано ані вказаних картографічних матеріалів, ані Державного акту.

Також позивачем у позовній заяві вказано, що КСП Україна , якому було видано державний акт на право колективної власності, припинило свою діяльність.

Позивач зазначає, що згідно з довідкою архівного відділу Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.02.2018 №07-07/К-9 на території с. Комань Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна" було утворене відповідно до рішення загальних зборів колгоспників колгоспу "Україна" від 06.03.1992, яке у подальшому 01.03.2001 рішенням загальних зборів членів КСГП "Україна" реорганізоване у ТОВ "Україна". Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - витяг з ЄДР) ТОВ "Україна", єдине, яке було розташоване на території с. Комань, було припинено 22.12.2010 у зв'язку з визнанням його банкрутом на підставі судового рішення.

На підставі зазначеного, позивач дійшов висновку, що КСП Україна припинило свою діяльність, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про вказаного суб'єкта господарювання.

На підтвердження зазначеного позивачем надано відповідні довідку та витяг.

Згідно з витягом з ЄДР ТОВ "Україна", код ЄДРПОУ 30924802, зареєстровано 31.03.2000 та припинено (ліквідовано) 22.12.2010.

Натомість, надана архівна довідка від 05.02.2018 №07-07/К-9 не містить інформації, за якою можливо ідентифікувати юридичну особу (ідентифікаційного коду ТОВ "Україна" у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій; його адреси тощо), а тому неможливо встановити, що це те саме ТОВ "Україна", щодо якого позивачем надано витяг з ЄДР.

При цьому, у самому витязі відсутня будь-яка інформація про взаємопов'язаність ТОВ "Україна" і КСП "Україна". Сама назва підприємства "Україна" не свідчить про їх ідентичність, оскільки загальновідомою обставиною є популярність і загальновживаність такої назви підприємства, як "Україна".

Крім того, у архівній довідці зазначено, що ТОВ "Україна" утворено внаслідок реорганізації 01.03.2001 , а у витягу з ЄДР зазначено дату державної реєстрації ТОВ "Україна" - 31.03.2000, тобто раніше, ніж було реорганізовано КСП "Україна".

З аналізу наданих позивачем доказів слід дійти висновку, що ТОВ "Україна", код ЄДРПОУ 30924802, яке зареєстровано 31.03.2000 та ліквідовано 22.12.2010, є іншим підприємством, ніж ТОВ "Україна", у яке лише 01.03.2001 було реорганізовано КСП "Україна".

Таким чином, суд вважає, що позивачем не наведено належним чином обставин, не зазначено і не надано відповідних доказів щодо припинення КСП "Україна" (його правонаступників).

Посилання позивача на припинення КСП Україна ґрунтуються лише на його висновках, на підставі архівної довідки від 05.02.2018 №07-07/К-9, витягу з ЄДР і відсутності у нього інших документів, і не підтверджені належними та допустимими доказами та суперечать вищенаведеному висновку суду.

Крім того, позивачем повторно подано суду позовну заяву між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В ухвалі суду від 12.02.2018, якою позивачу повернуто попередню позовну заяву, судом був зроблений зазначений вище висновок про ненадання відповідних доказів щодо припинення КСП "Україна", проте позивачем знову надано ті ж самі документи.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Проте, позивачем не надано та не підтверджено навіть спроби отримання будь-яких інших доказів, що підтверджують викладені обставини, крім тих, що подавались попереднього разу з позовом.

Вся різниця полягає лише у наведенні позивачем своїх висновків, що не може вважатись зазначенням обставин і доказів у розумінні ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем не наведено обставин і доказів щодо неможливості отримання цих доказів від інших осіб.

Так, архівна довідка архівного відділу Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.02.2018 №07-07/К-9 не містить відомостей про відсутність в архіві документів щодо утворення Колективного сільськогосподарського підприємства Україна та його реорганізацію у ТОВ Україна , з яких можна було б ідентифікувати останнє.

Також відповідні документи можуть знаходитись і у інших осіб, у тому числі державного реєстратора.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З вказаних норм випливає, що обов'язок позивача надіслати учасникам справи копії документів, доданих до позовної заяви, не залежить від того, чи є ці документи у інших учасників справи.

З пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила), вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до пункту 2 Правил реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

За змістом п. 61 Правил опис вкладення заповнюється для цінного листа.

Згідно з п. 2 Правил рекомендоване поштове відправлення - це лист без оцінки.

У якості доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек ВПЗ Н.Сіверський від 05.03.2018 про направлення рекомендованого листа Головному управлінню Держгеокадастру.

Опису вкладення у цінний лист, який адресований Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області, позивачем не надано, натомість до позовної заяви додано лише опис вкладення у цінний лист на адресу Господарського суду Чернігівської області.

При цьому, чек про направлення рекомендованого листа жодним чином не підтверджує направлення листа з оголошеною цінністю, а відтак наявність відправлення документа з описом вкладення.

Отже, позивачем не подано належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України:

- недоданих доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;

- опису вкладення у цінний лист, який містить підпис працівника поштового зв'язку та відбиток календарного штемпелю, що підтверджує направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений строк.

3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В.В. Шморгун