Рішення

від 19.03.2018 по справі 425/2728/17

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018 року Провадження №2/425/19/18

Справа №425/2728/17

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Вада Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора № 1 Рубіжанської міської ради, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Рубіжанської міської ради, Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.11.1992 року, укладеного між нею та КП Житлово-експлуатаційна контора № 1 Рубіжанської міської ради, нотаріально засвідченого державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори у Луганській області, зареєстрованого в реєстр під № 9076, належить квартира за адресою: АДРЕСА_1. В 2016 році позивач з'ясувала, що втратила документи на право власності на вказану квартиру та у зв'язку з цим звернулася до КП Бюро технічної інвентаризації Рубіжанської міської ради, де їй відновили технічний паспорт та надали копію зазначеного договору купівлі-продажу, за отриманням дублікату якого вона звернулася до Рубіжанської державної нотаріальної контори, однак отримала відмову через те, що всі нотаріальні справи, які були вчинені до 2000 року були передані на зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву, справи якого знаходяться на території, яка тимчасово неконтрольованій території України, та з яким відсутній поштовий зв'язок.

У зв'язку з неможливістю отримати дублікат договору купівлі-продажу квартири від 26.11.1992 року, просила суд визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача за наявними у справі доказами, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, також зазначила, що всі витрати понесені по справі просить залишити за позивачем.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справу без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриття провадження по вказаній справі та початок її розгляду відбувалися за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 03.08.2017 року.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147 -VIII, викладено у новій редакції Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України).

Цей закон набрав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів , а саме, - з 15.12.2017 року.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Зважаючи на те, що відповідачі позовні вимоги визнали у повному обсязі, суд приймає визнання ним позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачами позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту та актом про встановлення фактичного місця проживання від 08.12.2017 року (а.с. 11, 58).

Згідно копії договору купівлі-продажу квартири від 26.11.1992 року, зареєстрованого в реєстрі за № 9077, технічному паспорту від 20.06.2017 року, інвентаризаційна справа № 112, відповіді КП Бюро технічної інвентаризації Рубіжанської міської ради від 11.12.2017 року № 1122, а також довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 07.12.2017 року № 5295, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 5-8, 57, 98).

Оціночна вартість квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складає 120 600 грн., що підтверджується звітом про оцінку майна від 30.10.2017 року (а.с. 23-41).

Постановою державного нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.05.2017 року № 358 ОСОБА_1 відмовлено у видачі дублікату договору, посвідченого 26.11.1992 року Рубіжанською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 9076, купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що всі нотаріальні справи, які були вчинені до 2000 року були передані на зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву, справи якого знаходяться на території, яка тимчасово непідконтрольна владі України та з яким відсутній поштовий зв'язок (а.с.9).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути їх визнання.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки правовстановлюючий документ позивачем втрачений, то вона має право на визнання свого права власності відповідно до ст. 392 ЦК України.

У правовій позиції від 18 лютого 2015 року, висловленій Верховним Судом України у справі № 6-244цс14 також зазначено, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою;

по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, судом встановлено, що позивач втратила оригінал правовстановлюючого документу на належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, і не може отримати його дублікат, оскільки всі нотаріальні справи, які були вчинені до 2000 року були передані на зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву, справи якого знаходяться на території, яка тимчасово непідконтрольна владі України та з яким відсутній поштовий зв'язок, внаслідок чого підтвердити своє право власності на вищевказану квартиру позивач в позасудовому порядку не має можливості.

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81 , 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора № 1 Рубіжанської міської ради, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Рубіжанської міської ради, Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання права власності на квартиру у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 19.03.2018 року

Суддя Є.О. Романовський