Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"15" березня 2018 р. № 820/821/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Попова А.О.
представник позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - Вартянян Н.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61168, АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000981315 від 29.01.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в частині: за податковими зобов'язаннями 266073, 68 грн., за штрафними санкціями 66518, 41 грн.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001001315 від 29.01. 2018 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір в частині: за податковими зобов'язаннями 16844, 61 грн. за штрафними санкціями 4211, 15 грн.
3. Скасувати податкове повідомлення - рішення№0000991315 від 29.01.2018 р. про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині 221677, 64 грн. та за штрафних санкцій в частині 33410, 17 грн.
4. Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.01.2018 р. №0000161315 про сплату недоїмку в сумі 233227, 36 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що з 27.11.2017р. по 15.12.2017р. відповідачем - ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року, за результатами якої 22.12.2017р. було складено Акт №254447/20-40-13-15-07/НОМЕР_1, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: - податкове повідомлення-рішення №0000981315 від 29.01.2018р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем доходи фіз. осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування: за податковими зобов'язаннями 269 794,71 грн., за штрафними санкціями 67448,67 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0001001315 від 29.01.2018р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір: за податковими зобов'язаннями 17209,12 грн., за штрафними санкціями 4302,28 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0000991315 від 29.01.2018 р. про донарахування 233 227,36 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій в розмірі 34575,14 грн. та вимога про сплату боргу (недоїмки), від 29.01.2018р. №ф-0000161315 про сплату недоїмку в сумі 233227,36.
Позивач з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення та вимога є законними та такими, що прийняті в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що з 27.11.2017р. по 15.12.2017р. ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період - з 01.01.2014 по 31.12.2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 22.12.2017р. №254447/20-40-13-15-07/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем:
- п. 44.1 ст. 44, п.177.2 п. 177.4 ст. 177 ПК України в результаті чого було занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 269794,71 грн.(за 2014 рік на загальну суму 58953,49., за 2015 рік на загальну суму 92838,89 грн., га 2016 рік на загальну суму 118002,33 грн.).
- абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в результаті чого було занижено єдиного соціального внеску на загальну суму 233227,36 грн (у 2014 році на загальну суму 70120,35 грн., у 2015 році на загальну суму 77463,85 грн., у 2016 році на загальну суму 85643,16 грн.)
- п. 16 прим. 1 підрозділу ХХ ПК України та ст. 168 ПК України в результаті чого було занижено військового збору на загальну суму 17209,12 грн. (за 2015 рік на суму 7375,59 грн., за 2016 рік на суму 9833,53 грн.)
На підставі Акту №254447/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 22.12.2017 р. контролюючим органом були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення №0000981315 від 29.01.2018р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем доходи фіз. осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування: за податковими зобов'язаннями 269 794,71 грн., за штрафними санкціями 67448,67 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №0001001315 від 29.01.2018р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір: за податковими зобов'язаннями 17209,12 грн., за штрафними санкціями 4302,28 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №0000991315 від 29.01.2018 р. про донарахування 233 227,36 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій в розмірі 34575,14 грн..
- вимога про сплату боргу (недоїмки), від 29.01.2018р. №ф-0000161315 про сплату недоїмку в сумі 233227,36.
Суд зазначає, що підставою для вище зазначених висновків відповідача є його посилання в акті перевірки на непідтвердження витрат Позивача, понесених за договорами доручення від 01.01.2014 № 03/01-2014, від 01.01.2015 №03/01-2015 та від 03.01.2016 №03/01-2016, а саме до складу валових витрат було віднесено винагороди Повіреному за посередницькі послуги, по яким відсутній факт реального вчинення господарських операцій та відсутні первинні документи, які б підтверджували факт здійснення таких операцій..
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_2) були укладені договори доручення №03/01-2014 від 01.01.2014, №03/01-2015 від 01.01.2015, №03/01-2016 від 03.01.2016.
За умовами вказаних договорів ФОП ОСОБА_3 (Довіритель) доручив ФОП ОСОБА_4 (Повірений) надати посередницькі послуги, а саме: виконати необхідні юридичні дії щодо укладання від імені і за рахунок Довірителя договорів на виготовлення продукції з матеріалів та комплектуючих Довірителя з третьою особою (далі Виконавцем).
Так, на підставі укладених з повіреним договорів доручення, Позивачем було видано Повіреному довіреності №1/14 від 01.01.2014, 1/15 від 01.01.2015, 1/16 від 01.01.2016 (копії додаються), за якими ФОП ОСОБА_4 уповноважувалася представляти інтереси Позивача перед підприємствами, установами організаціями будь-якої форми власності з питань, що стосуються укладання з ФОП ОСОБА_3 договорів поставки, здійснення інших необхідних юридичних дій для реалізації продукції Довірителя на найбільш вигідних умовах, надання послуг з виготовлення продукції на його розсуд і виконати всі необхідні дії, пов'язані з виконанням цього доручення.
Також судом встановлено, що по перевірки CO ОСОБА_3 було надано акти приймання-передачі посередницьких послуг, в яких зазначено, що Довіритель передав, а Повірений (CO ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_2) прийняв посередницькі послуги, а саме необхідні юридичні та господарські дії, згідно договору доручення, необхідні для виготовлення, реалізації та отримання оплати за продукцію.
Позивачем за укладеними за допомогою Повіреного договорами було виготовлено, реалізовано та отримано оплати за продукцію: за 2014 рік - 1 224 835,64 грн.; за 2015 рік - 1 300 721,54 грн.; за 2016 рік - 1 704 695,49 грн.
Згідно п. 3.1. Договорів, за виконання доручення довіритель виплачує повіреному винагороду у розмірі до 30% від суми укладеного з Виконавцем Договору та Додаткових угод до нього, плюс премія до 50% у разі бездоганного виконання роботи.
За період 2014-2016 pp. загалом сума винагороди Повіреного за виконання доручення склала 1481496,90 грн., а саме:
- за 2014 рік - 358522,50 грн.
- за 2015 рік - 469933,70 грн.
- за 2016 рік - 653040,70 грн..
Сплата за посередницькі послуги була здійснення в повному обсязі, шляхом сплати готівкових коштів в 2014 році та шляхом укладання угод про зарахування зустрічних однорідних вимог у 2015, 2016 pp..
Щодо актів виконаних робіт, то суд зазначає, що відповідно до п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або ) електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції та які повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як обсяг господарської операції, одиниці її виміру.
Проте в актах виконаних робіт не конкретизовано, які саме юридичні дії були виконані Повіреним щодо укладення договорів, які договори укладені Повіреним від імені і за рахунок Довірителя на виготовлення продукції з матеріалів та комплектуючих Довірителя з третьою особою тощо.
Крім цього суд зазначає, що до суду позивачем були надані звіти Повіреного про виконання договорів доручення , складені ФОП ОСОБА_4 за результатами наданих позивачу послуг але вони не містять конкретних посилань які послуги фактично були надані Повіреним, а також відсутні данні сутності юридичних дій Повіреного .
Також аналізуючи звіти зазначає, що вони хоча і складені різними числами але містять фактично за різними відмінностями данні про укладення одних і тих же договорів з тики же самими контрагентами такими як ПАТ Новий стиль , ФОП ОСОБА_5, ТОВ Іприс-Профі , ТОВ Янг Україна тощо, також вище зазначені договори було укладено позивачем, а не Повіреним хоча згідно договорів доручення вище зазначені юридичні дії повинен був вчиняти Повірений від імені та за рахунок позивача
Крім того, суд зазначає, що протягом періоду з 01.01.2014 по 31.12.2016 року основні контрагенти з постачання товарів та надання послуг залишаються незмінні (УПСП ТОВ "Брополь". код ЄДРПОУ 31143837, ТОВ "РТК Стил", код ЄДРПОУ 38383560, ПАТ "Харківський метизний завод", код ЄДРПОУ 00223220, ПП "АМД 2014", код ЄДРПОУ 35069883. ПП "Лукашевич", код ЄДРПОУ 37578087, ТОВ "АВ метал груп", код ЄДРПОУ 36441934. ТОВ "Такт", код ЄДРПОУ 21858879, ТОВ "АК - ТИВ", код ЄДРПОУ 33121621, CO ОСОБА_4. податковий номер НОМЕР_2, CO ОСОБА_6 податковий номер НОМЕР_3.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
У відповідності до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина 1 ст. 215 ЦК України).
Згідно частини 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Крім того, як зазначається у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742, слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ...
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відповідно до ст.. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ-документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Суд аналізуючи зміст вище зазначеної господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_4 приходить до висновку, що зазначені господарські операції є фіктивними, оскільки позивачем у відповідності до вимог ст.. 77 КАС України та на вимогу суду, не було надано доказів фактичного виконання ФОП ОСОБА_4 вище зазначених послуг, доказів економічної доцільності проведення вище зазначених робіт.
Також судом встановлено, що позивачем звітність платником єдиного внеску до Київської ОДПІ м. Харкова за 2014 рік подавалась несвоєчасно, за 2015, 2016 роки подавалась своєчасно.
За 2014 рік звіт надано 17.02.2015 року за № 1507905682, граничний термін подання 09.02.2015 року, чим було порушено п. 4 частини 2 ст. 6 Закону 2464-VI від 08.07.2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , та п.2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом № 435 від 14.04.2015 року із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441 та від 07.09.2016 № 813.
За 2015 рік звіт надано 08.02.2016 року за № 1604286424, за 2016 рік звіт надано 06.02.2017 року за № 9269209006.
Беручи до уваги встановлені порушення з завищенням витрат, за результатами перевірки встановлено заниження CO ОСОБА_3 самостійно визначеної суми з урахуванням максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % у 2014 році на загальну суму 202076,00 грн., у 2015 році на загальну суму 223238,75 грн., у розмірі 22 % у 2016 році на загальну суму 389287,17 грн.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки №254447/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 22.12.2017 Головного управління ДФС у Харківській області є підтвердженими та правомірними, а отже податкові повідомлення-рішення повідомлення - рішення №0000981315 від 29.01.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в частині: за податковими зобов'язаннями 266073, 68 грн., за штрафними санкціями 66518, 41 грн.; №0001001315 від 29.01. 2018 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір в частині: за податковими зобов'язаннями 16844, 61 грн. за штрафними санкціями 4211, 15 грн. та податкове повідомлення - рішення№0000991315 від 29.01.2018 р. про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині 221677, 64 грн. та за штрафних санкцій в частині 33410, 17 грн. є законними та обґрунтованими, отже і вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29.01.2018 р. №0000161315 про сплату недоїмку в сумі 233227, 36 грн. є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61168, АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлена 19 березня 2018 року.
Суддя Спірідонов М.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2018 |
Оприлюднено | 20.03.2018 |
Номер документу | 72802761 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Спірідонов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні