Рішення
від 19.03.2018 по справі 826/1521/17
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 19 березня 2018 року                      № 826/1521/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Валяр» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Києві про визнання протиправними дій, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И: Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Валяр» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасування рішення, оформленого листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року; зобов'язати відповідача зареєструвати Позивача платником єдиного податку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.04.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання до 07.08.2017 р. У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 07.08.2017 р. розгляд справі відкладено до 06.11.2017 р., у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що при зверненні до Відповідача з заявою про застосовування спрощеної системи оподаткування (третя група, 5% без ПДВ), з моменту державної реєстрації Товариства, листом від 22.07.2016 року Відповідач повідомив, що вказана заява не підлягає розгляду, в зв'язку з тим, що заява подана поза межами граничного строку подачі заяви відповідно абзацу другого пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Заперечень на позовну заяву не надав. В судовому засіданні 06.11.2017 р., Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.). Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне. В С Т А Н О В И В: Судом встановлено, що 05 липня 2016 року зареєстроване ТОВ «Валяр», код ЄДРПОУ 40628745. ТОВ «Валяр» 15.07.2016 року звернулося до Відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування третьої групи (за ставкою 5% без ПДВ). За результатами розгляду зазначеної заяви, Листом від 22.07.2016 року 2017 р. № 20805/10/26-59-12-04-22 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило Позивача про те, що відповідно до абзацу 2 пп.298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Одночасно повідомлено Позивача, що оскільки підприємство зареєстроване 05.07.2016 року, а заява про застосування спрощеної системи оподаткування надійшла 20.07.2016 року, то Позивач не має право на перехід на спрощену систему оподаткування. Позивач вважає дії Відповідача протиправними тому звернувся до Суду з відповідним позовом. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Главою І Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України.     Відповідно до пункту 291.2. статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Згідно з пунктом 291.4. статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 статті 298 ПК України. Відповідно до підпунктів 298.1.1., 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Як встановлено судом, ТОВ «Валяр» протягом 10 днів з дня державної реєстрації було направлено  до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у відповідності до вимог  ПК України. Проте, за результатами розгляду вказаної заяви ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняло рішення про те, що заява Позивача не підлягає розгляду, оскільки заява подана поза межами граничного строку подачі заяви. На думку суду, вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, враховуючи наступне. Відповідно до пункту 291.5. статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: 1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); 2) обмін іноземної валюти; 3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин); 4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння); 5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення; 6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу; 7) діяльність з управління підприємствами; 8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню); 9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; 10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів; фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту; фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів; страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків; представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; фізичні та юридичні особи - нерезиденти; платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Отже, вказаною нормою закріплено вичерпний перелік видів діяльності, під визначення якої не підпадають платники першої-третьої груп єдиного податку. Згідно з пунктами 299.5, 299.6 статті 299 ПК України у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку. Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу. Виходячи з вищенаведеного, Суд зазначає, що суб'єкту господарювання може бути відмовлено у реєстрації платником єдиного податку виключно у випадках, передбачених пунктом 299.6 статті 299 ПК України. У даних спірних правовідносинах підстави для відмови у реєстрації визначені підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 299 ПК України. Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Фіскальний чек та Опис вкладення поштової кореспонденції, з якої вбачається, що Позивачем 15.07.2016 р. направлено на адресу Відповідача відповідну заяву, а отже в даному випадку Позивачем не пропущений термін для подання відповідної заяви. Проте, в оскаржуваному рішенні, Відповідачем не зазначено з якої саме підстави, визначеної пунктом  299.6  статті  299 ПК України Позивачу відмовлено у реєстрації як платника єдиного податку, а зазначено, що заява позивача про застосування спрощеної системи оподаткування не підлягає розгляду. В рішенні суб'єкта владних повноважень відсутнє будь-яке обґрунтування підстав відмови Позивачу у реєстрації платником єдиного податку третьої групи та посилання на відповідні норми законодавства, зокрема, Глави 1 Розділу ХІV ПК України, якою саме регламентовано застосування спрощеної системи оподаткування. Суд зазначає, що рішення, оформлене листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року, яким фактично відмовлено у реєстрації Позивача платником єдиного податку не відповідає вимогам статті 299 ПК України, оскільки в ньому не вказані конкретні підстави передбачені для відмови Позивачу у реєстрації його платником єдиного податку. Частиною третьою  статті 2 КАС України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Проте, Відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення наведені вимоги стосовно Позивача дотримані не були, та прийнято оскаржуване рішення необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову ( ч. 2 ст. 77, ч. 4 ст. 159 КАС України). Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем не надано суду заперечення на позовні вимоги, що в свою чергу свідчить про визнання Відповідачем позовних вимог. На думку Суду, Відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній справі рішення, оформленого листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року, воно прийнято із порушенням вимог статей 291, 299 ПК України, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до задоволення. В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зареєструвати ТОВ «Валяр» платником єдиного податку, Суд зазначає наступне. Судом встановлено протиправні дії Відповідача щодо прийняття рішення, яке оформлене листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року про відмову в реєстрації платника єдиного податку третьої групи (за ставкою 5% без ПДВ). Відповідно до пунктів 299.1, 299.3 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку Враховуючи те, що рішення про відмову в реєстрації платником єдиного податку було прийнято із порушенням вимог законодавства, підстави для відмови в його реєстрації були відсутні, а Позивачем відповідну заяву подано у строки та в порядку визначені  ПК України, тому Суд вважає, що в даному випадку слід зобов'язати Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про реєстрацію платника єдиного податку. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений  Конституцією  та законами України. Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог частково. Керуючись положеннями статей  2,  7,  9,  11,  44,  72-78,  79,  139,  194,  241-246,  250,  295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Валяр» (адреса: 01004, м. Київ, вул. Ярославів Вал,10 нежитлові приміщення №1, №2, (гп №23) (в літ. А); код ЄДРПОУ 40628745) задовольнити частково. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом № 20805/10/26-59-12-04-22 від 22.07.2016 року. 3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головне управління ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Валяр» (код ЄДРПОУ 40628745) про реєстрацію платника єдиного податку. 4. В іншій частині позовних вимог відмовити. 5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валяр» (адреса: 01004, м. Київ, вул. Ярославів Вал,10 нежитлові приміщення №1, №2, (гп №23) (в літ. А); код ЄДРПОУ 40628745) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок). Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.           Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення19.03.2018
Оприлюднено21.03.2018
Номер документу72803082
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/1521/17

Ухвала від 17.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 10.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 24.07.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бужак Н.П.

Ухвала від 02.07.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бужак Н.П.

Ухвала від 02.07.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бужак Н.П.

Ухвала від 04.06.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Ухвала від 08.05.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Ухвала від 20.04.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Рішення від 19.03.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Ухвала від 19.04.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні